У Польщі з 1 липня припинили фінансування проживання більшості біженців із України в колективних центрах

У Польщі в середу, 1 липня 2026 року, набули чинності нові обмеження щодо перебування в центрах колективного розміщення (OZZ) для громадян України, які залишили країну через бойові дії. Держава припиняє фінансувати проживання більшості з них. Про це йдеться у матеріалі Рафала Ютшні для програми «Факти» польського телеканалу TVN24.

Наслідки нових обмежень

Нові правила стали наступним етапом скорочення державної підтримки. Раніше, 5 березня, набув чинності так відомий «закон про згортання» допомоги, який запровадив низку обмежень на соціальні виплати. З 1 липня право на безкоштовне проживання втрачають особи з так званої вразливої групи: жінки з дітьми віком від одного року та літні люди, які отримують польську пенсію, навіть якщо її розмір становить лише кілька десятків або сотень злотих. До цього моменту допомогу отримували майже 11 тисяч осіб, половину з яких становили діти.

Позицію Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі озвучила представниця відомства Кароліна Галецька: за її словами, більшість громадян України працюють, тому спеціальну допомогу згортають, і на цьому етапі вона вже не повинна діяти. За оцінками керівників центрів, залишити установи доведеться близько 40 відсоткам теперішніх мешканців, переважно самотнім матерям.

Безкоштовне житло в центрах збережеться лише для окремих категорій: осіб із інвалідністю, вагітних жінок, а також пенсіонерів, які не отримують польську пенсію і не мають родичів у Польщі.

Історії мешканців центрів

У складній ситуації опинилася мешканка одного з центрів Юлія, яка чекає на народження сьомої дитини. Відповідно до нових норм, її перебування в установі надалі фінансуватиметься державою, проте проживання шести її інших дітей під фінансування більше не підпадає. Юлія зазначає: «Це трохи дивно, але що вдієш. Ми нічого не можемо з цим зробити».

Інша мешканка установи у місті Гожув-Велькопольський, Міра, виїхала з окупованих Росією територій і не має куди повертатися. Вона виховує п'ятьох дітей і, як і інші жінки в центрі, працює, проте отримує мінімальну заробітну плату. Цих грошей не вистачає на оренду окремого житла. Міра зауважує: «З нуля, за чотири роки, ось так одразу не встанеш на ноги. Замало часу». Ще одна мешканка центру, Яна, додає: «Мої діти і я просто будемо на дворі, на вулиці».

Загроза бездомності та реакція омбудсмена

Олександр Петриков із фонду «Український дім» наголосив, що для багатьох сімей самостійне покриття витрат на житло стане важким фінансовим тягарем, через що вони ризикують опинитися на вулиці.

На загрозу зростання бездомності звернув увагу й Уповноважений із прав людини Польщі Марцин Вьонцек. Він надіслав офіційне звернення до Міністерства родини, праці та соціальної політики з проханням надати роз'яснення щодо наслідків нових правил. На думку омбудсмена, обмеження доступу до центрів колективного розміщення може призвести до значного погіршення побутових умов людей, які перебувають під тимчасовим захистом, та збільшить ризик бездомності. У профільному міністерстві натомість зазначили, що крайні випадки розглядатимуть в індивідуальному порядку.