Путін під тиском: ЗМІ зафіксували початок критики в РФ

Президент Росії Володимир Путін стикається з публічною критикою всередині країни через наслідки понад чотирирічної війни в Україні. Про це у матеріалі від 4 липня 2026 року повідомляє американське видання The Hill. Серед головних причин тиску на російського лідера: дефіцит пального, зростання інфляції, удари по енергетичній інфраструктурі та великих містах, а також значні втрати серед військовослужбовців.

Економічні проблеми та критика еліт

Російський економіст у вигнанні Володимир Мілов, який у 2002 році обіймав посаду заступника міністра енергетики, схарактеризував поточну ситуацію коротко: «Це криза». За його словами, у країні фіксують прискорення публічних визнань наявних проблем. У першому кварталі 2026 року ВВП Росії почав скорочуватися, бюджетний дефіцит збільшується, а інфляція зростає. Мілов додав, що уряд фінансує дефіцит шляхом грошової емісії, що стимулює інфляційні процеси та заважає Центробанку знижувати ставки.

Зі звинуваченнями та закликами до швидкого припинення бойових дій на російському державному телебаченні виступив голова Сбербанку Герман Греф. Він зазначив, що через негативні економічні тенденції зараз немає жодної людини, яка б не хотіла швидкого завершення конфлікту. Крім того, у середу Reuters повідомило, що Росія почала імпортувати пальне з Індії, щоб компенсувати дефіцит в 11 часових поясах. Російські громадяни стикаються з нормуванням відпуску пального, чергами на заправках та рекордними цінами, а також змушені скасовувати відпочинок на пляжах окупованого Криму.

Військові втрати та ситуація на фронті

За даними нещодавнього звіту Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), рівень втрат російської армії зріс у пропорції 8 до 1 за перші шість місяців 2026 року. Організація оцінює загальну кількість убитих російських солдатів у 450 тисяч осіб, а загальні втрати (включно з пораненими) — у 1,4 мільйона. За підрахунками CSIS, Росія щомісяця втрачає близько 30 тисяч військових, тоді як залучити за контрактом вдається лише 27 тисяч осіб.

Керівниця російського напрямку в Інституті вивчення війни (ISW) Катерина Степаненко зазначила, що українські удари середньої та великої дальності позбавляють Путіна часу, який він розраховував мати для ухвалення складних рішень: загальної мобілізації або націоналізації нафтопереробної промисловості. Наразі ознак таких кроків немає. Крім того, аналітики припускають, що Путін може отримувати викривлену інформацію від генералітету. Злита у квітні карта Міністерства оборони РФ показувала окупацію українських населених пунктів, які насправді російська армія захопити не змогла. За словами Степаненко, малоймовірно, що Путін самостійно перевіряє ці дані.

Нова українська зброя та підготовка до зими

Для посилення тиску на Кремль Президент України Володимир Зеленський 25 червня оголосив про початок «40-денної операції впливу». Згодом стало відомо про перше успішне бойове застосування української крилатої ракети великої дальності «Фламінго» (Flamingo) розміром з автобус, яка вразила цілі у Волгоградській області на відстані близько 600 миль.

Старший науковий співробітник Гудзонівського інституту Люк Коффі підкреслив, що розробка «Фламінго» та вітчизняних дронів допомогла Україні вийти вперед після періоду стагнації 2023–2024 років. Водночас Росія здатна виробляти до трьох балістичних ракет на день та накопичувати їх для масованих ударів кожні 7–10 днів. Під час чергової такої атаки у ніч із середи на четвер у Києві загинули щонайменше 30 людей. Через брак західних постачань Україна розробляє власний перехоплювач балістичних ракет та просить США про ліцензію на спільне виробництво перехоплювачів для систем Patriot, проте Президент Трамп наразі не схвалив цей запит. Експерти наголошують, що партнерам необхідно посилити санкції для закриття лазівок і постачання компонентів до РФ, а також готуватися до важкої зими через загрозу нових російських атак на українську енергоінфраструктуру.