Аналітик оцінив імовірність нової масової мобілізації в Росії

У війні Росії проти України з'являється все більше ознак того, що хід бойових дій починає змінюватися. Російська армія стикається із труднощами у просуванні на фронті та зазнає значних втрат. За межами передової українські дронові тактики руйнують логістику вторгнення, забезпечують блокаду окупованого Криму та провокують масштабну паливну кризу всередині самої Росії. Водночас Москва намагається підтримувати стабільний потік добровольців для поповнення лав армії. Про це у статті від 4 липня 2026 року для аналітичного центру Atlantic Council пише науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. На думку автора, Володимир Путін нібито розглядає можливість масової мобілізації, щоб повернути ініціативу та врятувати свій план вторгнення.

Руйнування суспільного договору та історичні уроки

Масова мобілізація стане великим ризиком для російського лідера. Понад чотири роки від початку повномасштабного вторгнення він намагався захистити пересічних росіян від безпосереднього впливу війни в обмін на відсутність критики чи опору його діям. Спроба примусово призвати велику кількість громадян зруйнує цей негласний суспільний договір і дестабілізує тил.

Путін усвідомлює ці загрози та пам'ятає історію: незадоволені російські призовники відіграли важливу роль у заворушеннях, які призвели до повалення царського режиму у 1917 році. Крім того, він особисто бачив, як невдоволення втратами радянських призовників в Афганістані у 1980-х роках прискорило розпад СРСР.

З огляду на це Кремль раніше намагався мінімізувати суспільне співчуття до загиблих на фронті, фокусуючи рекрутингові зусилля серед етнічних меншин та в'язнів. Останнім часом ставка робилася на залучення добровольців за рахунок винятково великих одноразових виплат та високих зарплат. Проте цей ресурс вичерпується: кількість добровольців зменшується, а мобілізаційний потенціал пенітенціарної системи практично нульовий. Якщо Росія не втримає перевагу в живій силі, вторгнення перетвориться на криваве болото. Оскільки Путін відмовляється від поступок та не знижує політичних амбіцій, усе вказує на велику мобілізацію у найближчі місяці. Альтернативні варіанти, як-от напад на НАТО чи інша нетрадиційна ескалація, є ще ризикованішими.

Технічна готовність та політичні терміни

Більшість технічних умов для масового призову в Росії вже створено: у країні функціонує комплексний електронний реєстр військовозобов'язаних, що дозволяє розсилати повістки відразу після рішення Кремля. Офіційного підтвердження мобілізації навряд чи варто чекати до завершення парламентських виборів у Росії, які відбудуться у вересні 2026 року. Попри передбачуваність результатів голосування, Путін зазвичай використовує вибори як підґрунтя для оголошення непопулярних рішень.

Нова хвиля призову буде вкрай непопулярною. Перша мобілізація у вересні 2022 року викликала різко негативну реакцію, змусивши до мільйона чоловіків призовного віку залишити країну. На тлі зростання втоми від війни новий призов спровокує масштабну критику та спротив. Проте це навряд чи зупинить Путіна, який пов'язав свій історичний спадок із війною та прагне повністю знищити українську державність. Російський лідер послідовно відкидає пропозиції про мирні переговори, не зважаючи навіть на вигідні для Кремля умови, запропоновані президентом США Дональдом Трампом.

Чому жива сила не вирішить долю війни

Головне питання полягає в тому, чи здатна мобілізація забезпечити Росії перемогу. Призов додаткових людей затягне бойові дії та збільшить кількість жертв. Це влаштовує Путіна, який сподівається перечекати припинення західної підтримки України. Проте просте збільшення чисельності війська не поверне ініціативу.

Поточна війна є найбільш технологічно розвиненим військовим протистоянням в історії, де на полі бою домінують безпілотники та роботизовані системи. Її неможливо виграти лише за рахунок збільшення кількості тіл у «м'ясних штурмах». Мобілізовані росіяни ризикують стати простою мішенню для українських дронів, тому масова мобілізація принесе більше смертей, але навряд чи змінить загальний результат війни.