Цукор знищує бактерії кишківника, що захищають від ожиріння та діабету, - дослідження

Не сам лише жир є головним чинником розвитку метаболічних розладів. Дослідники з Колумбійського університету в США з'ясували, що цукор знищує специфічні бактерії кишківника, які захищають організм від ожиріння, інсулінорезистентності та цукрового діабету 2 типу. Результати дослідження, опубліковані в журналі Cell та поширені польським інформаційним агентством PAP на ресурсі Rynek Zdrowia 22 липня, доводять, що однакова кількість спожитих калорій може мати різний вплив на здоров'я залежно від наявності цукру в раціоні.

Під час експерименту мишей годували за раціоном так званого західного типу — з високим вмістом жиру та цукру. Вже через чотири тижні у тварин зафіксували ознаки метаболічного синдрому, зокрема набір ваги, інсулінорезистентність та порушення толерантності до глюкози.

Одночасно у гризунів суттєво змінився мікробіом: різко зменшилася кількість специфічних нитчастих бактерій. Ці мікроорганізми стимулюють імунні клітини Th17, які відповідають за захист від метаболічних порушень.

Співавтор дослідження, професор Івайло Іванов пояснив: «Ці імунні клітини виробляють молекули, які сповільнюють всмоктування "поганих" жирів із кишківника та зменшують у ньому запальні процеси. Іншими словами, вони підтримують кишківник у здоровому стані та захищають організм від засвоєння хвороботворних ліпідів».

Експериментально було доведено, що головним чинником знищення корисних бактерій був саме цукор.

Професор Іванов зазначив: «Цукор усуває нитчасті бактерії, і в результаті зникають захисні клітини Th17. Коли ми годували мишей кормом без цукру, але з високим вмістом жиру, вони зберігали кишкові бактерії та клітини Th17 і були повністю захищені від розвитку ожиріння й переддіабетичного стану, навіть коли отримували таку ж кількість калорій».

Водночас відмова від цукру не допомогла тим мишам, у яких із самого початку були відсутні нитчасті бактерії. Це свідчить про те, що дієтичні зміни, такі як обмеження цукру, можуть бути ефективними лише за наявності відповідних популяцій бактерій у кишківнику. На думку науковців, у таких випадках може знадобитися застосування специфічних пробіотиків.

Хоча в людей немає тотожних із мишами видів бактерій, науковці припускають, що інші види людського мікробіому виконують аналогічні функції.

Професор Іванов підсумував: «Наше дослідження показує складні взаємодії між дієтою, мікробіотою та імунною системою, які беруть участь у розвитку ожиріння, метаболічного синдрому, діабету 2 типу та інших розладів. Воно свідчить, що для оптимального здоров'я важливі не лише відповідні зміни в дієті, а й покращення стану мікробіоти або кишкової імунної системи, наприклад, через збільшення кількості бактерій, що стимулюють клітини Th17».