Вчені пояснили, чому пізній сніданок може зашкодити здоров'ю після 40 років

Час першого прийому їжі впродовж дня може мати не менш важливе значення для здоров'я та тривалості життя, ніж сам склад раціону. Згідно з масштабним дослідженням, опублікованим у науковому журналі European Journal of Clinical Nutrition, у людей віком від 40 років, які відкладають сніданок на період після полудня, ризик передчасної смерті від усіх причин зростає на 29%. Про результати аналізу повідомила журналістка Рейчел Сакс у виданні New York Post.

Залежність ризиків від часу першого прийому їжі

У дослідженні взяли участь понад 31 тисяча дорослих віком від 40 років. Учасники фіксували склад страв і точний час споживання перших та останніх калорій за добу — так зване «вікно харчування».

Аналіз показав чітку закономірність: що пізніше відбувався перший прийом їжі, то вищими виявлялися ризики для здоров'я:

• сніданок у проміжку з 8:00 до 10:00 пов'язаний із підвищенням ризику смерті від усіх причин на 10% порівняно з прийомом їжі між 7:00 та 8:00;

• перенесення їжі на період між 10:00 та 12:00 підвищувало цей ризик уже на 19%;

• вживання першої їжі після полудня асоціювалося зі зростанням загального ризику смертності на 29%, а ризику смерті від серцево-судинних патологій (зокрема інфаркту чи інсульту) — одразу на 46%;

• для людей віком від 50 років регулярне зміщення сніданку на пізні години було пов'язане зі скороченням очікуваної тривалості життя в середньому майже на 2,5 року.

Вплив на біологічний годинник та обмеження дослідження

Отримані висновки доповнюють попередні наукові спостереження. Зокрема, торішнє дослідження медичного центру Mass General Brigham засвідчило, що зміщення сніданку на пізніший час у старшому віці корелює не лише з ризиком ранньої смертності, але й із депресією, підвищеною втомлюваністю та проблемами зі здоров'ям ротової порожнини, причому час сніданку зсувався далі в міру накопичення хвороб. Інші дослідження також вказують на те, що систематичне пізнє харчування здатне порушувати 24-годинні циркадні ритми організму, призводячи до різких коливань рівня цукру в крові та підвищення концентрації гормонів стресу.

Водночас науковці наголошують, що результати відображають статистичну асоціацію, а не прямий причинно-наслідковий механізм.

Старший автор дослідження Жилей Шань у коментарі виданню ScienceAlert зазначив:

«Пізній прийом їжі слід розглядати радше як потенційний маркер ризику і, можливо, поведінку, яку можна змінити, аніж як остаточний доказ прямого причинно-наслідкового зв'язку».

Крім того, на остаточні висновки впливала низка обмежень: дослідники оцінювали лише одне 24-годинне вікно харчування та не враховували повною мірою індивідуальні графіки сну й фізичної активності учасників.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.