Президент Фінляндії Александр Стубб відкинув застереження про напад РФ на НАТО та оцінив стан російської армії

Президент Фінляндії Александр Стубб не поділяє застережень німецького Міністерства оборони та Бундесверу щодо можливого нападу Росії на територію НАТО до 2029 року, наголошуючи на відсутності фактичних підтверджень таких прогнозів та потужному стримувальному потенціалі Альянсу. Про це фінський лідер заявив в ексклюзивному інтерв'ю заступнику головного редактора німецького видання BILD Паулю Ронцгаймеру.

Попри спільний із РФ сухопутний кордон завдовжки 1300 кілометрів, глава держави переконаний, що Москва не наважиться кинути прямий виклик найпотужнішому військовому блоку.

Стримування НАТО та ядерний фактор

Коментуючи заяви німецьких військових аналітиків, Александр Стубб зазначив, що оцінки мають спиратися на факти:

«Якби в когось була така кришталева куля — чудово. Але я просто не бачу для цього ані доказів, ані фактів. Я не вірю, що Росія коли-небудь захоче напасти на найпотужніший військовий альянс у світі, на НАТО. Я не кажу: "Розслабтеся". Треба завжди готуватися до найгіршого, щоб йому запобігти».

За словами політика, впевненість ґрунтується на розвідданих і стримуванні Альянсу, яке включає конвенційні сили, ракети та ядерну зброю:

«Для жодної сили у світі немає сенсу випробовувати рішучість цього альянсу».

Стубб також висловив скепсис щодо можливості застосування Кремлем ядерної зброї в Україні, пославшись на позицію Пекіна:

«Цього літа мене відвідував міністр закордонних справ Китаю, і я порушив цю тему. І він сказав: "Ми ніколи не дозволимо цьому статися". І я вважаю, що це досить ефективне стримування».

Військові втрати РФ та загроза мобілізації

Президент Фінляндії підкреслив, що завданням російської інформаційної війни є залякування європейців та нав'язування дискусій про неминучу ескалацію. Насправді можливості Москви для загострення наразі суттєво обмежені:

«Зараз можливості Росії для ескалації досить обмежені. Єдине, чим Росія ще може піти на ескалацію, — це мобілізація. І мобілізація, на мою думку, матиме внутрішньополітичні наслідки в Росії».

Водночас він припускає початок нової хвилі мобілізації в РФ вже восени, звертаючи увагу на нещодавні законодавчі ініціативи Москви щодо закриття кордонів та обмеження свободи пересування:

«Адже правда полягає в тому, що за таких темпів вони більше не можуть занадто довго підтримувати свої військові зусилля».

За підрахунками фінського президента, російська армія щомісяця втрачає від 30 000 до 35 000 військових, тоді як щомісячний рекрутинг становить лише близько 27 000 осіб:

«Тому вони мають усе менше солдатів у дедалі складнішій ситуації. Що вони зараз раптом зможуть мобілізувати сили для двох фронтів — цього я просто не бачу».

Стійкість режиму, війна на виснаження та підтримка України

Александр Стубб вважає, що економічний спад, банківські кризи чи високі втрати особового складу самі по собі не змусять Володимира Путіна зупинити бойові дії:

«Не слід недооцінювати, скільки економічних труднощів можуть витримати росіяни. Але що могло б переповнити чашу терпіння — це якщо вони відчують, що нинішній режим опинився під загрозою. Росія має терпіння, Росія має витривалість. Тому Росія повинна дійти висновку, що — як би вона не визначала власну перемогу — продовження цієї війни більше не дає режиму жодних переваг».

Оцінюючи поточний стан України, президент Фінляндії відзначив її стійкість та стратегічну перевагу:

«Україна сьогодні перебуває у сильнішій та кращій позиції, ніж у будь-який інший момент цієї війни — у військовому, політичному та фінансовому плані. Україна має перевагу, і вона виграє цю війну. Якщо ти виживаєш, залишаєшся незалежним, залишаєшся суверенною державою — це і є перемога».

Стубб підкреслив прямий зв'язок між безпекою України та стабільністю всієї Європи:

«Ми маємо зрозуміти — ви в Німеччині і ми у Фінляндії, — що Україна є найкращою гарантією безпеки, яку ми маємо щодо Росії. Якщо Україна програє, програємо ми».

Реагування на гібридні атаки та дипломатичні канали

Коментуючи гібридні виклики (зокрема спроби атак безпілотників на аеропорт Лейпциг/Галле), лідер Фінляндії закликав європейських партнерів діяти виважено — публічно фіксувати причетність Москви та передавати прямі сигнали дипломатичними каналами.

Крім того, Стубб позитивно оцінив непублічний візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви для переговорів із керівниками російських спецслужб:

«Я вважаю, що це добре. Справді. Я вірю, що діалог має бути. Я сподіваюся, що американські військові також перебувають у контакті з російськими військовими».

На думку глави Фінляндії, європейським лідерам також варто шукати форми політичного контакту з Кремлем, аби уникнути хибних оцінок ситуації з боку Москви:

«Я вважаю, хтось у Європі має відновити діалог із Росією, щоб зрозуміти, що там відбувається. Ми маємо говорити одне з одним на політичному рівні. Моє велике занепокоєння щодо нинішнього мовчання у відносинах із Росією полягає в тому, що там виникають ілюзії щодо того, що відбувається в Європі».

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.