Щодо правового регулювання використання безпілотних літальних апаратів в Україні

 

З самого початку повномасштабного збройного вторгнення росії в Україну значна частина законодавства потребувала адаптації до умов воєнного стану.

Ми стали свідками й учасниками війни, у якій ключову роль відіграють мотивація, технології і військова стратегія, а не кількість живої сили та застарілої техніки.

Питання використання безпілотних повітряних суден у веденні розвідувальних операцій, коригування ближнього й далекого вогню стали локомотивом нових тенденцій у сфері озброєння.

Події останнього року засвідчили, що дрони є досить ефективною зброєю для оборони, наступу, контрнаступу й розвідки.

З огляду на вагому роль безпілотників у результативності контрнаступу українських сил оборони на східному й південному напрямках, на вищому державному рівні вживають комплексні заходи, спрямовані на виробництво вітчизняних та закупівлю новітніх ударних і розвідувальних безпілотних літальних апаратів (далі – БПЛА), а також створення сприятливого правового поля для розвитку технологій протидії незаконному їх використанню.

Водночас окупаційні війська також часто вдаються до використання ударних безпілотників іранського виробництва типу «Шахед-136» для ураження об’єктів критичної та цивільної інфраструктури, виявлення позицій протиповітряної оборони України. Для проведення розвідки росіяни здебільшого використовують БпЛА «Орлан-10» та інші види безпілотників.

У відносно мирний час 2021 року до органів Національної поліції надійшло 2283 звернення, пов’язаних із використанням безпілотних повітряних суден (далі – БПС), що майже втричі більше, ніж 2020 року (789). У зверненнях представників підприємств, установ та організацій, так само як і представників Збройних Сил України, порушувалися проблемні питання польотів БПС у заборонених зонах та над об’єктами, що охороняються, серед яких повідомлення про польоти над територіями військових об’єктів, електростанцій, зокрема атомних, об’єктів залізниці, нафтогазодобувної промисловості, інших об’єктів критичної інфраструктури. Водночас збільшується кількість скарг громадян щодо польотів дронів, які порушують права осіб на особисте й сімейне життя, гарантовані Конституцією України.

За обліковими даними пасивних систем моніторингу повітряного простору та спостереження чатових на постах над об’єктами, що охороняються Національною гвардією України, 2021 року зафіксовано 1335 польотів БПС з порушенням порядку та правил використання повітряного простору України, зокрема в районах розташування ВП «Рівненська АЕС» – 402, ВП «Південноукраїнська АЕС» – 367, ВП «Запорізька АЕС» – 314, ВП «Хмельницька АЕС» – 234, ДСП «Чорнобильська АЕС» – 2.

2021 року органи й підрозділи Держприкордонслужби зафіксували та облікували 325 випадків протиправної діяльності з використанням БПС, зокрема 229 – з порушенням державного кордону в повітряному просторі України, що у 2,2 рази більше порівняно з минулим роком (103). Зазначена протиправна діяльність здійснюється за домовленістю з громадянами суміжних країн у темний час доби, що має ознаки організованого транскордонного характеру й ускладнює виявлення правопорушень прикордонними нарядами. Не виключається можливість переміщення через державний кордон у такий спосіб наркотичних речовин, зброї, засобів учинення терористичних актів тощо.

Зібрану диверсантами інформацію ворог активно використовує під час завдання ракетних і вогневих ударів.

Безпілотний літальний апарат класифікують за різними типами функціональних можливостей та цільового призначення. За основними ознаками кваліфікації їх розподіляють на БпЛА військового та цивільного призначення.

Тривалий період часу комерційний ринок БпЛА в Україні майже не підпадав під законодавче регулювання, що своєю чергою призвело до значної кількості незареєстрованих цивільних БпЛА різного типу. На сьогодні ми можемо знайти у відкритих джерелах безліч інформації про те, як у домашніх умовах модернізувати цивільний БпЛА під засіб вогневого ураження за допомогою систем скиду чи модернізації за типом камікадзе.

Нині цивільні БПС вагою до 20 кг із зоною застосування дальністю до 10 км, висотою до 1000 м, часом використання до 60 хв доступні для легального придбання без державної реєстрації, виконують польоти без подання заявок та отримання дозволів на використання повітряного простору України. Причому апарати зазначеної категорії мають корисне навантаження для транспортування різноманітних вантажів до 2–6 кг залежно від типу й можуть використовуватися для незаконного втручання в діяльність об’єктів критичної інфраструктури, збирання розвідувальної інформації для терористичних (диверсійних) цілей, контрабанди, транспортування заборонених речовин тощо.

Більшість країн демократичного світу на національному рівні вже унормували порядок застосування цивільних безпілотних повітряних суден, визначили законодавчу заборону та відповідальність за протиправне використання. Також правоохоронні органи більшості країн Європейського Союзу, США, Канади, Великої Британії наділені повноваженнями використовувати спеціальні технічні засоби, вогнепальну зброю (як крайній захід) для припинення незаконних дій з використанням БпЛА.

Зазначені факти вказують на те, що питання законодавчого унормування питань володіння та використання БпЛА в Україні, особливо в умовах воєнного стану, є складовою національної безпеки та правопорядку.

На сьогодні питання використання безпілотників Національною поліцією, Національною гвардією, Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами здебільшого регламентовані на підзаконному рівні (відомчі накази) та не мають уніфікованого порядку правозастосування. Очевидно, що ці правовідносини необхідно врегульовувати на законодавчому рівні, виробивши єдині та зрозумілі правові підходи.

          З метою забезпечення єдності правових підходів до використання та протидії незаконному застосуванню БпЛА Міністерство внутрішніх справ України розробило два законопроєкти, спрямовані на врегулювання вказаних вище питань:

1) проєкт Закону України «Щодо застосування правоохоронними органами безпілотних повітряних суден та протидії їх незаконному використанню», реєстр. № 8185;

2) проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден», реєстр. № 8186.

У першому законопроєкті запропоновано розширити повноваження Національної поліції, Національної гвардії та СБУ в частині застосування ними спеціальних засобів для перехоплення сигналів дистанційного керування безпілотним судном, пошкодження чи знищення таких суден у разі порушення повітряного простору України під час охорони критично важливих об’єктів інфраструктури та важливих державних об’єктів.

Також запропоновано на законодавчому рівні надати право СБУ, Національній поліції використовувати безпілотні транспортні засоби, що літають у повітрі, рухаються поверхнею води або під нею, з метою забезпечення державної безпеки. Передбачено заборонити здійснення польотів безпілотних повітряних суден над прикордонною смугою, пунктами пропуску (пунктами контролю) через державний кордон і контрольними пунктами в’їзду-виїзду, а також забезпечення правових підстав протидії таким фактам військовослужбовцями Державної прикордонної служби України.

Зазначеними повноваженнями вже наділено Державну прикордонну службу відповідно до чинного Закону «Про Державну прикордонну службу України». Ідеться про використання та застосування спеціальних засобів, право застосовувати вогнепальну зброю з метою примусового припинення польоту шляхом пошкодження або знищення безпілотного повітряного судна, яке здійснює політ у межах прикордонної смуги, над або поблизу кораблів, катерів і суден забезпечення Державної прикордонної служби України з порушенням встановлених законодавством вимог.

Другим законопроєктом запропоновано доповнити ст. 111 (Порушення правил безпеки польотів) Кодексу України про адміністративні правопорушення ч. 6, встановивши адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 60–500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (1020–8500 грн).

Відповідальність наставатиме в разі:

– порушення порядку та правил використання повітряного простору України під час експлуатації безпілотного повітряного судна; внесення змін у конструкцію безпілотного повітряного судна, спрямованих на приховування інформації про місцезнаходження безпілотного повітряного судна;

– створення радіозавад, інших перешкод польотам безпілотних повітряних суден, що використовуються правоохоронними органами під час забезпечення громадського порядку та безпеки, протидії правопорушенням, охорони прав і свобод людини.

Слід зауважити, що пропоноване законодавче унормування питання порядку використання БпЛА є виваженим і практично затребуваним кроком.

Як було зазначено вище, переважна більшість європейських та інших демократичних держав на законодавчому рівні врегулювали питання правил і обмежень використання цивільних безпілотників, а також способи й умови протидії незаконному їх використанню. Це стосується правил керування, вимог до конструкції, обмежень використання над об’єктами критичної інфраструктури, адміністративними будівлями, аеропортами тощо.

На підтвердження зазначеного розглянемо окремі системи нормативно-правового регулювання щодо використання безпілотних авіаційних систем у різних країнах світу. Так, здебільшого за порушення правил виконання польотів передбачено значні адміністративні санкції (у деяких країнах сума сягає понад 30 тис. доларів США).

Варті уваги особливості регулювання застосування безпілотних літальних апаратів на території Європейського Союзу (далі – ЄС). З липня 2020 року національні правила доповнили загальними правилами ЄС. Це означає, що після того, як оператор БПЛА отримав дозвіл від держави реєстрації, йому буде дозволено вільно переміщатися ЄС та використовувати БПЛА. Передбачається, що нормативно-правова база ЄС охоплюватиме всі типи наявних безпілотників та всі типи операцій, які здійснюються з безпілотними літальними апаратами, сприяючи розробленню інноваційних додатків і створенню європейського ринку послуг США.

2012 року було змінено основний документ, який регулює авіасполучення в країні – Федеральний авіаційний акт (Federal Aviation Act), зокрема внесено основні концепції функціонування в межах її повітряного простору та розроблено план подальшої діяльності. Розроблено «дорожню карту» розвитку ринку БПЛА до 2028 року. Цей факт є черговим підтвердження перспективності розвитку вказаного напряму.

За даними Федерального авіаційного управління США (FAA), польоти на БПЛА в США дозволені з певними обмеженнями, а саме:

– заборонено без дозволу здійснювати польоти на висоті понад 100 м;

– у повітряному просторі, що контролюється, максимально допустима висота становить 50 м;

– БПЛА має знаходитися під час польоту в зоні прямої видимості;

– заборонено використовувати в нічний час дрони масою понад 5 кг без спеціального дозволу;

– заборонено здійснювати польоти в межах 5 км від аеропорту;

– пілотування безпілотників масою до 5 кг допустиме без дозволу, але для польоту БПЛА масою понад 2 кг потрібна ліцензія оператора (необхідно отримати сертифікат з підтвердженням достатності знань і навичок. Сертифікат дійсний протягом п’яти років);

– віковий ценз пілота –  від 16 років.

– обов’язковою вимогою також є те, що БПЛА має бути застрахований.

– усі безпілотники масою 250 г або більше повинні бути позначені вогнестійким значком, що містить ім’я та адресу власника;

– БПЛА не можна застосовувати над скупченням людей, промисловими та житловими районами, в’язницями, районами стихійних лих, певними маршрутами руху та деякими іншими районами, позначеними як спеціальні;

– заборонено польоти на відстані менш як 100 м від федеральних автомагістралей і водних шляхів, залізничних споруд;

– заборонено польоти над природоохоронними територіями, які охороняються Федеральним законом про охорону природи. БПЛА, здатні записувати (передавати) оптичні, акустичні або радіосигнали, заборонені для використання в приватних житлових районах без згоди власників.

За даними Федерального авіаційного управління Німеччини (FAO), Управління цивільної авіації Франції, Національного авіаційного органу Австрії – Austro Control, Управління цивільної авіації Бельгії (BCAA), Управління цивільної авіації Польщі (CAA), Управління цивільної авіації Канади, Бюро цивільної авіації Японії (JCAB) – вимоги до операторів БпЛА та порядку їх застосування є майже аналогічними законодавчим нормам США.

Отже, нормативно-правові межі застосування БПЛА в більшості країн є досить суворими та містять низку об’єктивно необхідних для забезпечення національної безпеки та правопорядку норм.

Розроблені МВС і внесені на розгляд Верховної Ради України законопроєкти «Щодо застосування правоохоронними органами безпілотних повітряних суден та протидії їх незаконному використанню» реєстр. № 8185 та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами безпілотних повітряних суден» реєстр. № 8186 спрямовані на вироблення уніфікованого підходу щодо порядку використання спеціальних засобів поліцейськими, гвардійцями і представниками СБУ, припинення протиправного використання БПЛА (як крайній захід)  і встановлення відповідальності за порушення порядку та правил використання повітряного простору України експлуатантами.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/