А память не угаснет с годами...

В ці тяжкі для  України осінні дні, ми готуємось зустрічати 28 жовтня  81 річницю визволення України  у Другій світовій війні від фашистських загарбників.

Як говорить народна мудрість, що великі звершення стають  виднішими та значними з далекої історичної відстані.

Друга світова війна двічі  прокотилась по садибам і полям  нашої багатостраждальної України. 620 днів, з грудня 1942 року по 28 жовтня    1944 року, на території України було проведено 15 наступальних операцій, в  яких  прийняло участь більше половини всіх військових сил радянської армії. І завершився цей героїчний етап Карпатською операцією з виходом 28 жовтня 1944 року на західні кордони України.

Особливо тяжкі та кровопролитні бої проходили восени 1943 року при звільнені м. Києва від фашистських окупантів. За Київську наступальну операцію 2 438 військовим було присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу. Десятки тисяч рядових та офіцерів отримали високі державні нагороди.

Під час Другої світової війни 2,5 млн. воїнів-українців були нагороджені орденами та медалями, понад 2 тисячам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, з них тричі був удостоєний  цього високого звання І. Кожедуб, двічі Д.Глинка, С.Супрун, О. Молодчий, П.Таран. Героями Радянського Союзу стали 97 українських підпільників і партизан, з них двічі С. Ковпак і А. Федоров.

Щоб підкреслити важливість цих подій і підняти бойовий дух визволителів України, Ставка Верховного Голокомандування  перейменувала Воронежський, Степовий, Південно-Західний та Південний фронти в 1-й, 2-й,              

3-й та 4-й  Українські фронти.

Трагічність цих  визвольних подій полягає в тому, що за час боїв з фашистами, так званими  польовими військоматами, мобілізовані цілими селами і без будь-якої підготовки кидали на німецькі  штики українську молодь, показуючи всьому народу безжалісне до нього відношення. Тільки при форсуванні річки  Південний Буг в районі с. Ковалівка Миколаївського району за три доби на переправі загинуло 12 тис. військових.

За підрахунками істориків,  в ході бойових дій на території України, загинуло близько 3 млн. радянських воїнів, понад 2 млн. цивільного населення було вивезено на примусові роботи до Німеччини.

На території України повністю або частково зруйновано 700 міст і       28 тис. сіл, 10 млн. мешканців України залишились без даху над головою, було знищено понад 16 тис. промислових підприємств. Хіба це не  Голокост?

Якраз в ході Другої світової війни 1941-1945 років  на території України відбулись ключові битви за звільнення Європи від фашизму.

Час поступово стирає з пам’яті все неважливе та пафосне, залишаючи тільки головне, і через цю призму  ми бачимо героїзм і трагедію того часу.

Згадуючи про минулі події, ми намагаємось відійти від помилок  в майбутньому, і розуміємо, які важкі випробування випали на долю тих українців, які не тільки вибороли свободу і незалежність нашої Батьківщини, а і відновили, зруйноване війною, народне господарство під час Другої світової війни.

Це їм  сьогодні понад 90 років, більшість з них прикуті до ліжка.  Ми вдячні кожному за їх ратний і трудовий подвиг. Держава, в міру своїх можливостей, піклується  про них підвищеними пенсіями, одноразовими виплатами, пільгами та соціальною допомогою. Для них сьогодні дуже важливо, щоб пам'ять про них не згасала не тільки для рідних і близьких, а й всіх хто живе в цей складний та трагічний період для України.

Сьогодні  ми не повинні забувати  про тих героїв Другої світової війни, які віддали своє здоров’я та життя  за велику Перемогу над фашизмом.

Тільки недалека людина, може зробити з них окупантів, применшуючи їх значення в знищені нацизму, як світового зла людства.

Сьогодні фашизм  змінив свою суть, і ті хто стояв з нами  поряд в боротьбі нацистською Німеччиною, волею долі і окремих осіб  перетворились в заклятих ворогів нашої країни. Слова «фашизм» та «рашизм» стали словами синонімами.

Так, це ворог підступний  та жорстокий,  перетворює все,  що створювалось нами попередні  понад 70  післявоєнних років в руїни та попіл, не говорячи про величезні людські втрати тих,  хто боронить нашу землю в окопах та цивільних людей, які загинули в зруйнованих містах.

Все це викликає ненависть до ворога і спонукає до жорсткого спротиву.  Історія нашої країни демонструє, що тільки  об’єднання та зусилля всього народу може зупинити навалу «братів», які втратили розум і людські якості.

Таким чином, поважаючи героїв Другої світової війни  ми  даємо впевненість сьогоднішнім героям, захисникам України, що вони продовжують славні традиції своїх батьків та дідів в боротьбі з загарбниками. Їх боротьба тяжка та вони не зраджують славним  історичним традиціям  українського народу. Ми на своїй землі – за нами правда!

Хвилює сьогодні і питання проблем та помилок, які виникають в керуванні країною в такий складний час: зловживання з боку чиновників всіх рангів, помилки в кадровій політиці,  невдалі дії ТЦК, прийняття з запізненням  важливих рішень. Суспільство розбереться і цим, після перемоги, над головним злом – рашизмом.

А сьогодні всі повинні зрозуміти, що без Перемоги, як і 81 рік тому, існування держави під загрозою без нашої єдності і особистого внеску в підтримку тих, хто захищає нашу землю на передових позиціях.

Народ і армія єдині в своєму прагненні до  свободи і незалежності. Цьому нас вчить історія, яку ніколи не можна забувати, а потрібно робити висновки і аналізувати уроки минулого.

В день 81 річниці визволення України від фашистських загарбників хочу привітати від себе особисто і членів ГО «Миколаївська містка рада ветеранів»  всіх ветеранів та учасників Другої світової війни, ветеранів праці, кожного жителя України з цим днем. З подякою звертаюсь до кожного за ратний подвиг!  Світла пам'ять тим, хто віддав своє життя на тій  і сьогоднішній кривавих війнах…

Всім бажаю сил, витримки, мужньо пройти важкі випробування сьогодення   та незгасаючої віри у нашу Перемогу і скорішого повернення до мирного життя.

Віталій  Ященко, голова ГО «Миколаївська міська рада ветеранів».

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.