Тіньова зайнятість в Україні: Виклики воєнного стану, регіональні контрасти та нові інструменти детінізації

За оцінками інституту демографії в Україні  у тіньової зайнятості перебуває близько 2, 6 млн. осіб. В умовах затяжної повномасштабної війни тіньова зайнятість в Україні перестала бути суто економічною проблемою. Сьогодні це питання національної безпеки. Кожна гривня, яка оминає державний бюджет через нелегальні трудові відносини — це безпосереднє послаблення обороноздатності країни.

Для вивчення поточної ситуації на ринку праці критично важливим є аналіз регіонального зрізу. На прикладі трьох областей Півдня України — умовно тилової Одещини, транзитно-промислової Миколаївщини та прифронтової Херсонщини — яскраво простежуються нові виклики, галузева специфіка та трансформація підходів держави до легалізації праці під час воєнного стану.

Три виміри воєнного ринку праці

Херсонська область: Ринок праці в умовах максимального ризику

До повномасштабного вторгнення ринок праці Херсонської області мав виражену аграрно-туристичну специфіку. За останнями офіційними даними Держстату станом на 01.01.2021. Загальна кількість зайнятого населення становила 424 тис. осіб, з них майже 27% працювали у неформальному секторі ( економіка, яка не оподатковується і не контролюється державою. З початку повномасштабного вторгнення Держстат призупинив дослідження ринку праці на Херсонщині через бойові дії та окупацію. У таких умовах класичний державний контроль став фізично неможливим, а виживання бізнесу на деокупованих територіях часто межує з його вимушеною тінізацією через щоденні обстріли та відтік кадрів.

Одеська область: Опора малого та середнього бізнесу

Одещина демонструє високу підприємницьку активність, будучи лідером за кількістю територіальних громад (91 громада). Станом на початок 2022 року в Одеській області з 1,05 млн осіб робочої сили у формальному секторі працювало близько 83%, тоді як неформальна зайнятість охоплювала орієнтовно 17–20 %. Офіційний рівень безробіття складав 7, 1%. На даний час актуальних даних щодо рівня неформальної зайнятості не має. На початок 2026 року в Одесі зареєстровано та працює понад 70 тисяч фізичних осіб-підприємців (ФОП) та функціонує близько 90 тисяч юридичних осіб. Загалом в Одеській області налічується понад 136 тисяч суб'єктів малого та середнього підприємництва. Проте, проблема неформальної зайнятості  та приховування фактично відпрацьованого часу та виплата заробітної плати в конвертах  така ж гостра.

Миколаївська область: Динаміка застрахованих осіб та аграрний потенціал

Миколаївщина демонструє унікальний баланс між індустріальним, логістичним та потужним аграрним секторами і є другою за обсягами та першою за зайнятістю робочої сили галуззю матеріального виробництва. Проте  з 2023 року зусилля аграріїв були передусім спрямовані на розмінування полів та відновлення зруйнованих обстрілами основних засобів, що безпосередньо вплинуло на тимчасове зниження офіційної зайнятості в секторі. Станом на 1 січня 2026 року, за даними Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області, кількість застрахованих осіб коливалася в межах 222,7 тис.осіб. До війни їх було  466,7 тис. осіб. З 600 тис. осіб  працездатного віку велика кількість чоловіків та жінок служить в армії та захищає країну. Офіційно на обліку в центрі зайнятості перебуває близько тільки 800 осіб із числа зареєстрованих безробітних. Відсоток використання  незадекларованої праці поки не можна визначити статистично, але у процесі роботи Міжрегіонального управління Держпраці підтверджується, что така парадигма зберігається.  

          У цій статті ми не будемо детально розглядати всі витончені моделі тінізації ринку праці.

Аналіз ситуації на Півдні України у 2025 -2026  роках доводить, що репресивні інструменти контролю під час війни мають природні обмеження. В умовах воєнного стану органи Держпраці змістили акцент з каральних заходів на превентивну та аналітичну роботу.

Для наочності проаналізуємо чому  детінізація — це «пасок безпеки» для кожного.

В першу чергу це стабільність та безпека для працівника.  Ризик значних штрафів, неможливість залучити гранти чи кредити, відсутність юридичної відповідальності працівника за матеріальні цінності для роботодавців, натомість репутаційні переваги, можливість виходу на нові ринки, захист майна через законну матеріальну відповідальність. Стабільне фінансування армії, розвиток інфраструктури, економічна стійкість у період відновлення для держави.

Для доказовості цих втрат можна зробити приблизний фінансовий вимір спираючись на чинне законодавство України та статистику.

1. Фінансова модель втрат на 1 неоформленого працівника (на місяць та рік і І квартал)

Для розрахунку візьмемо два базові сценарії:

• Сценарій А (Мінімальний): Оплата на рівні мінімальної заробітної плати (станом на 2025–2026 рр. — 8000 грн).
• Сценарій Б (Реалістичний): Оплата на рівні середньої заробітної плати у південних регіонах (приблизно 20 000 грн).

Податкове навантаження на фонд оплати праці (ФОП) в Україні складається з:

1. ПДФО (Податок на доходи фізичних осіб): 18% (вираховується із зарплати).
2. Військовий збір (ВЗ): 5% (вираховується із зарплати).
3. ЄСВ (Єдиний соціальний внесок): 22% (нараховується роботодавцем «зверху» на фонд зарплати).

Розрахунок втрат бюджету та фондів:

2. Масштаб фінансового ефекту від легалізації   

Завдяки інформаційній та аналітичній роботі управлінь Держпраці у трьох областях було легалізовано значну кількість працівників. Проведемо калькуляцію того, скільки грошей повернулося в бюджет завдяки цим заходам (за консервативним сценарієм А — припускаючи, що всі вони працевлаштовані щонайменше на мінімальну ставку 8 000грн.)

• Всього легалізовано осіб на Півдні:
  • Херсонщина: 4587 (за 2025 рік) + 268  (за I кв. 2026)} = 4855 осіб.
  • Одещина: 9138 (за 2025 рік)  +2117 осіб (за 1кв. 2026 року)= 11 255 осіб.
  • Миколаївщина: 7080 (за 2025 рік)  + 1665(за 1кв. 2026 року).  = 8 745 соби.
  • Загалом: 4855 + 11255 + 8745  = 24 855 офіційно оформлені особи.

Економічний ефект для держави від легалізації 24 855   осіб:

• Щомісячні додаткові надходження:

ПДФО – 35 791 200 грн.

Військовий збір 9 942 000 грн (йде напряму на ЗСУ)

ЄСВ  – 43 744 800 грн.

• • Разом за місяць: 89 478 000. (майже 90 млн грн.)
• Річний ефект за 2025 рік та І квартал 2026: 1 342 170 000  грн. (майже 1, 3 млрд.грн. додатково до бюджету, на підтримку армії та Пенсійного фонду щороку лише від легалізації цієї групи працівників!).

Крім того,  64 % від ПДФО та 100 % єдиного податку, який сплачують ФОП та юридичні особи надходять до місцевих бюджетів. А це можливість громадам зберігати та розвивати місцеве господарство, освіту, культуру, спорт, соціальний та цивільний захист населення.

3. Розрахунок втрат працівника (індивідуальний фінансовий вимір)

Працівник у «тіні» втрачає не просто абстрактні права, а цілком конкретні гроші:

1. Втрата страхового стажу для пенсії: Для виходу на пенсію у 60 років у 2026 році потрібно мати не менше 33 років страхового стажу. Якщо людина працює неофіційно 5 років вона змушена буде працювати до 63 або 65 років, або купувати стаж. Вартість купівлі 1 року стажу (еквівалент мінімального ЄСВ  1760 за кожен місяць) становить:

1760* 12 = 21 144 грн. за рік стажу

Тобто, працюючи без оформлення, працівник «дарує» роботодавцю або втрачає капітал у розмірі понад 21 тис.грн. за кожен рік роботи, який вплине на розмір пенсії.

У разі розміру пенсії приблизно 5000 грн. за 3 року додаткової роботи до необхідного стажу людина недоотримає 180 тис. грн. пенсійних виплат.

Тіньова зайнятість — це системна загроза, що створює ілюзію економії для бізнесу та вищу "чисту" зарплату для працівника в короткостроковій перспективі, проте в довгостроковій — призводить до деградації суспільної інфраструктури, низької якості державних послуг та стратегічної бідності населення.