Від воєнних злочинів до «кримінальних авторитетів». Прокурор Миколаївщини відповів на запитання "гарячої лінії" редакції "Південної правди"

За даними правоохоронних органів, упродовж 2026 року на Миколаївщині зареєстровано 7609 кримінальних правопорушень, що на 6,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Найбільше зростання зафіксовано у категорії злочинів проти основ національної безпеки України - на 35%. Зокрема, фактів державної зради зареєстровано у 2,4 рази більше, а посягань на територіальну цілісність та недоторканність України — у 2,6 рази більше.

В умовах воєнного стану на 28,1% зросла кількість злочинів проти життя та здоров’я людини. Також побільшало випадків незаконного позбавлення волі, викрадень людей та злочинів проти статевої свободи. Кількість зґвалтувань зросла на чверть. Водночас кількість умисних вбивств дещо скоротилася.

Про це, зокрема, повідомив керівник Миколаївської обласної прокуратури Ігор Домущей під час «гарячої лінії» з читачами «Південної правди».

-  Ігоре Валерійовичу, перше запитання щодо розслідування воєнних злочинів, скоєних на Миколаївщині – убивств мирних жителів, руйнування цивільної інфраструктури тощо. Яка ситуація з цим? Чи є не лише заочні вироки по них, а й реальні? – запитання від редакції «Південної правди».

- Наразі правоохоронці та прокурори Миколаївщини розслідують 2757 кримінальних проваджень щодо 3452 воєнних злочинів, серед яких умисні вбивства цивільних, катування, незаконне ув’язнення, обстріли мирного населення та руйнування об’єктів інфраструктури.

У межах розслідувань вже повідомлено про підозру 28 особам, до суду скеровано 16 обвинувальних актів щодо 23 фігурантів, а судами винесено 10 обвинувальних вироків стосовно 13 осіб.

Попри те, що більшість підозрюваних та засуджених за воєнні злочини перебуває поза межами підконтрольної Україні території, робота не припиняється. Так, значна частина вироків наразі ухвалюється заочно, однак такі рішення мають важливе юридичне значення. Вони формують доказову базу для міжнародних судів, відкривають шлях до міжнародного розшуку підозрюваних та створюють підґрунтя для майбутнього покарання винних.

Разом із тим є й приклади реального притягнення до відповідальності. Так, у липні 2024 року Снігурівський районний суд засудив громадянина України до дев’яти років позбавлення волі за сприяння російським військовим у катуванні та незаконному утриманні жителів села Новокиївка під час окупації.

Ще один резонансний вирок винесено у травні 2026 року в Миколаєві. Мешканця міста та його матір засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна за державну зраду та пособництво у вчиненні воєнного злочину. Слідство довело, що передана ними інформація допомогла російським військам здійснити ракетний удар по житловому будинку 13 жовтня 2022 року. Тоді загинули семеро мирних жителів, серед яких була дитина.

Для встановлення винних правоохоронці дедалі активніше використовують сучасні технології: супутникові знімки, OSINT-розслідування, аналіз цифрових даних та перехоплених комунікацій. Це дозволяє виходити не лише на безпосередніх виконавців злочинів, а й на кураторів, командирів армії агресора, які віддавали злочинні накази.

Фахівці зазначають, що Україна сьогодні фактично формує один із найбільших у Європі масивів доказів воєнних злочинів з часів Другої світової війни. І кожен задокументований епізод наближає момент, коли винні постануть перед судом — в Україні або на міжнародному рівні.

– Чи вдається викривати та притягувати до відповідальності диверсантів на території Миколаївщини? – запитує Олена Петрівна з Миколаєва.

- Так. Наведу два останні приклади кримінальних проваджень за фактами диверсійної діяльності, які розслідували слідчі Управління СБУ в Миколаївській області. Обвинувальні акти по них були скеровані до суду.

Один із випадків стосується громадянина РФ, який тривалий час проживав у селі Осетрівка Чорноморської громади. За завданням представника держави-агресора він проводив відеозйомку місцевості біля дамби через Березанський лиман для підготовки диверсії. Зловмисники облаштували схованку з протитанковими мінами, підривачами та тротиловими шашками, які планували використати для підриву мосту. Реалізувати задум не вдалося завдяки спецоперації СБУ, під час якої боєприпаси були вилучені. Суд першої інстанції засудив обвинуваченого до семи років позбавлення волі. Наразі справа розглядається в апеляції.

Ще одна справа стосується двох мешканців Миколаєва, які, за даними слідства, за грошову винагороду та на виконання завдань російських кураторів здійснили серію підпалів релейних шаф і трансформаторної підстанції «Укрзалізниці». Ці об’єкти, як відомо, мають стратегічне значення для економіки та оборони держави. Обвинувальний акт уже передано до суду, розгляд справи триває.

- Як часто притягуються до відповідальності колаборанти, пособники окупантів, інформатори, - запитання від жителя Баштанської громади, який представився Сергієм Петровичем.

- Від початку повномасштабного вторгнення слідчі СБУ за процесуального керівництва прокуратури повідомили про підозру 218 особам, які співпрацювали з російськими окупантами.

За даними слідства, фігуранти передавали представникам країни-агресора відомості про українські війська, об’єкти критичної інфраструктури та наслідки російських обстрілів, поширювали чутливу інформацію через Telegram-канали, брали участь у бойових діях на боці окупантів, а також сприяли функціонуванню окупаційних адміністрацій на захоплених територіях.

Серед них 63 особи підозрюються у державній зраді, 99 — у колабораційній діяльності, ще 56 — у несанкціонованому поширенні інформації про переміщення та розташування підрозділів ЗСУ, озброєння і військової техніки.

До суду вже скеровано 199 обвинувальних актів щодо 201 особи. Українські суди винесли 117 обвинувальних вироків стосовно 118 осіб. Зокрема, за державну зраду засуджено 21 особу, за незаконне поширення інформації про ЗСУ — 34, а за колабораційну діяльність — 63 особи.

Наприклад, слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва прокурорів відділу протидії порушень прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у 4 кримінальних провадженнях за ч.7 ст.111-1 КК України (колабораційна діяльність) стосовно 20 осіб.

 Слідство встановило, що колишні працівники українських установ виконання покарань добровільно погодилися працювати в незаконно створених окупаційною владою «правоохоронних органах». Вони охороняли ув’язнених, контролювали режимні об’єкти та фактично забезпечували функціонування російської окупаційної адміністрації.

Один із фігурантів вже отримав вирок. У серпні 2025 року Херсонський міський суд визнав його винним у колабораційній діяльності та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі із забороною протягом десяти років обіймати посади в органах влади та правоохоронних структурах.

Щодо інших 19 осіб розслідування триває. Шістьом уже повідомлено про підозру, однак вони переховуються на окупованих територіях або в Росії та оголошені в розшук. Стосовно двох фігурантів обвинувальні акти вже передані до суду, ще одинадцятьом планують оголосити підозри найближчим часом.

Крім того, правоохоронці розслідують окрему справу про державну зраду. За даними слідства, колишній перший заступник керівника однієї з виправних колоній Херсонщини під час війни перейшов на бік ворога та почав співпрацювати з окупаційною владою.

Основною проблемою у таких справах залишається перебування підозрюваних на тимчасово окупованих територіях та в Росії, що ускладнює збір доказів і проведення слідчих дій. Водночас правоохоронці наголошують: усі факти співпраці з окупантами документуються, а винні рано чи пізно відповідатимуть перед законом.

За матеріалами слідства до довічного ув’язнення засуджено колишнього начальника Північної виправної колонії Херсона Євгенія Соболєва, який після окупації перейшов на бік Росії. Слідство встановило, що у травні 2022 року Соболєв, обіймаючи посаду в окупаційній адміністрації, організував незаконну депортацію 97 засуджених зі Снігурівської виправної колонії №5 на територію Росії.

За даними суду, під час так званої «евакуації» російські військові били ув’язнених, змушували їх роздягатися, проводили принизливі обшуки та шукали «нацистські татуювання». Після захоплення колонії окупанти розграбували установу та розмістили там свої підрозділи. Особливого цинізму справі додає те, що колонія була спеціалізованою установою для засуджених, хворих на туберкульоз. Суд визнав Соболєва винним у порушенні законів та звичаїв війни. За цей злочин йому призначили 12 років ув’язнення, однак з урахуванням попередніх вироків за колабораційну діяльність остаточним покаранням стало довічне позбавлення волі.

Вирок набуде реального виконання після затримання засудженого, який нині перебуває на непідконтрольній Україні території.  

– Які резонансні корупційні справи зараз розслідуються в області? - запитання від жительки Нового Буга.

- Правоохоронними органами області розслідується та розглядається низка резонансних корупційних кримінальних проваджень у бюджетній, земельній та службовій сферах.

Зокрема, слідчим управлінням ГУНП в області розслідуються 2 кримінальні провадження за фактами одержання неправомірної вигоди посадовими особами — заступником начальника енергоінспекції Миколаївського РЕМ (74 000 грн) та директором КП «Первомайська друкарня» (80 000 грн) за укладення договорів оренди комунального майна.

Миколаївською окружною прокуратурою скеровано до суду обвинувальний акт щодо селищного голови в одноому з районів області, який у 2022 році організував закупівлю генераторів за завищеними цінами без використання електронної системи закупівель. Завдані збитки бюджету становлять понад 732 тис. грн, заявлено цивільний позов.

Також вручено обвинувальний акт начальнику селищної військової адміністрації, який у 2024 році забезпечив розрахунки за фактично невиконані послуги із землеустрою. Сума збитків — 2,463 млн грн, подано цивільний позов.

До суду скеровано обвинувальний акт щодо підрядника та пособника у справі про заволодіння бюджетними коштами КНП «Очаківська багатопрофільна лікарня». У межах цього провадження встановлено внесення недостовірних даних до актів виконаних робіт. Сума збитків — 425 тис. грн, яка повністю відшкодована під час досудового розслідування.

Також розслідується кримінальне провадження щодо першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління Держпраці, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди у розмірі понад 400 тис. грн за сприяння успішному складанню іспитів з охорони праці.

– Приклади протидії зловживанням у бюджетній сфері, будь ласка, наведіть, - запитання від «Південної правди».

- Упродовж поточного року до суду скерована низка обвинувальних актів по кримінальних провадженнях у бюджетній сфері, досудове розслідування в яких здійснюється детективами БЕБ України.

Зокрема, за обвинуваченням колишнього директора ТОВ «Ювента-Груп Україна» у заволодінні шляхом зловживання службовим становищем упродовж 2019–2020 років бюджетними коштами в сумі 4,9 млн грн під час виконання підрядних робіт щодо ремонту Березнегуватської центральної районної лікарні. Під час розслідування накладено арешт на майно обвинуваченого на суму 10 млн 470 тис. грн, а також представником потерпілого заявлено цивільний позов на суму 4 млн 936 тис. грн.

Також передано до суду справу за обвинуваченням колишнього начальника Управління будівництва та ремонтів Південноукраїнської міської ради у зловживанні службовим становищем упродовж березня-грудня 2022 року, з метою отримання неправомірної вигоди приватною юридичною особою, що спричинило матеріальну шкоду у сумі понад 6,8 млн грн.

Також здійснюється досудове розслідування за фактом привласнення посадовими особами Національного природнього парку «Білобережжя Святослава» бюджетних коштів в розмірі понад 440 тис. грн., які нараховувались на фіктивно працевлаштованих осіб, з метою подальшого їх заволодіння, вчиненого під час воєнного стану. Колишньому керівнику парку оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

– Чи розслідуються на Миколаївщині справи щодо так званих «кримінальних авторитетів», організованої злочинності? Під час війни ця тема ніби відійшла на другий план, - запитання від жителя Миколаєва.

- Боротьба з організованою злочинністю та особами, які мають так званий «кримінальний авторитет», залишається одним із важливих напрямів роботи правоохоронних органів і прокуратури. Лише за період воєнного стану до суду скеровано чотири кримінальні провадження цієї категорії.

Зокрема, на початку 2026 року до суду направлено обвинувальний акт стосовно відомого в кримінальних колах авторитета на прізвисько «Апті» та чотирьох його спільників. За даними слідства, вони організували незаконне вирощування конопель на території Баштанського району, облаштувавши систему поливу та догляду за посівами. Під час затримання правоохоронці вилучили понад тисячу нарковмісних рослин, більше 30 кілограмів готової сировини, а також техніку та транспортні засоби, які використовувалися у злочинній діяльності.

Триває й судовий розгляд справи щодо кримінального авторитета на прізвисько «Сирота», якого обвинувачують у систематичному вимаганні грошей у громадян шляхом залякування. Правоохоронці задокументували кілька епізодів його протиправної діяльності.

Окремий напрям роботи стосується протидії злочинному впливу у місцях позбавлення волі. Наразі прокурори підтримують обвинувачення щодо восьми осіб, які, за даними слідства, організовували так звані «сходки», поширювали злочинний вплив та вимагали кошти від інших ув’язнених. Один із фігурантів позиціонував себе як «смотрящий» за Миколаївським слідчим ізолятором.

Також до суду передано ще одну справу щодо трьох осіб, які, перебуваючи в СІЗО, вимагали гроші в інших утримуваних під вартою.

Крім того, вже винесено обвинувальний вирок трьом учасникам організованої групи, один із яких був так званим «смотрящим» в Арбузинській виправній колонії. За шахрайське заволодіння коштами громадян організатора засуджено до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна, інших учасників — до п’яти та шести років ув’язнення.

Наразі триває ще одне розслідування щодо групи осіб із кримінальним впливом, які, перебуваючи в Миколаївському СІЗО, вимагали 2000 доларів США в іншого ув’язненого. Обвинувальний акт у цій справі планується скерувати до суду найближчим часом.

Варто згадати й міжнародну співпрацю. У 2022 році за клопотанням Миколаївської обласної прокуратури до Іспанії було екстрадовано так званого «злодія в законі» Кобу Шемазашвілі, відомого як «Коба Руставський». Він перебував у міжнародному розшуку за підозрою у створенні злочинної організації, замовному вбивстві та інших особливо тяжких злочинах.

Отже, попри воєнний стан, правоохоронні органи продовжують системну роботу з протидії організованій злочинності, як на волі, так і в установах виконання покарань.

- Раніше можна було звертатись до прокуратури із скаргами на неправомірні дії поліції чи інших правоохоронних структур. Чи є така можливість зараз? Бо була інформація, що ніби такі функції прокуратури відмінили, - запитує жителька Миколаєва Ірина.

- Якщо йдеться про наглядові функції, організацію здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, то прокуратура так само відповідає за ці питання. Ви можете звернутися, оскаржити незаконні на вашу думку дії або бездіяльність слідчого чи інших працівників поліції. Законодавці внесли деякі зміни до порядку процесуальних правоохоронців, з метою унеможливити укриття злочинів поліцією. Але наглядові функції у прокуратури залишились.

- Який порядок звернення громадян до Миколаївської прокуратури в разі необхідності?

- Звернутися до Миколаївської обласної прокуратури можна, подавши звернення:

поштою на адресу: вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54006;

через скриньку «Для скарг і заяв» за адресою: вул. Спаська, 28, м. Миколаїв (хол адміністративної будівлі);

на електронну скриньку zvern@myk.gp.gov.ua;

на телефони «гарячої лінії» - (0512) 53-36-33; (093) 6173034; (095) 7184077; (097) 8996355; (097) 8995800.

– Чи долучаються працівники прокуратури Миколаївщини до підтримки Збройних Сил України? – запитання від «Південної правди».

-  Так, від початку повномасштабного вторгнення колективи органів прокуратури Миколаївської області активно підтримують українських військових як у межах своєї професійної діяльності, так і через волонтерські та благодійні ініціативи.

Зокрема, у межах кримінальних проваджень на потреби ЗСУ обвинуваченими добровільно перераховано понад 9,8 млн грн. Крім того, військовим передано майно на суму понад 30 млн грн, серед якого транспортні засоби, технічне обладнання та інші матеріальні ресурси, необхідні для виконання бойових завдань.

Також профспілкова організація органів прокуратури області систематично спрямовує кошти на підтримку підрозділів ЗСУ, бере участь у закупівлі спорядження, техніки, засобів зв’язку та іншого необхідного обладнання. Працівники прокуратури регулярно долучаються до волонтерських акцій та надають допомогу військовослужбовцям і членам їхніх родин.

Підтримка українського війська залишається одним із важливих напрямів роботи колективу прокуратури в умовах воєнного часу.

Редакція “Південної правди” висловлює вдячність прес-службі Миколаївської обласної прокуратури за сприяння в організації “гарячої лінії”.