пятница

03 июля

2026 г.

Сообщить новость

03 июля/ 13:12/ / НИКОЛАЕВ И ОБЛ.

Від сімейної лікарки на Миколаївщині — до медика українського війська

Миколаївський обласний ТЦК та СП (за матеріалами 208 ЗРБ)

736198683 1034366339014940 8119811788884170078 n

Понад дванадцять років Юлія працювала сімейною лікаркою та допомагала жителям найвіддаленіших громад Миколаївської області. Сьогодні вона продовжує рятувати людей, але вже у військовій формі — як лікар медичної служби 208-ї зенітної ракетної Херсонської бригади.

Пів року тому жінка свідомо вирішила приєднатися до Збройних Сил України. Каже, зрозуміла, що саме зараз її досвід найбільше потрібен тим, хто щодня захищає країну.

«Робота така ж, як у цивільному житті — є людина, є проблема, є вирішення. Що відрізняється — психологія. Бойовий досвід оборонців неба дається взнаки, до кожного маю знайти підхід. Спершу було незвично, що воїни часто-густо приховують свої хвороби чи біль, соромляться здатися слабкими. З часом зрозуміла: чому так і як з цим працювати».

До військових Юлія завжди ставилася з особливою повагою. Її чоловік і п'ятеро двоюрідних братів та сестер також проходять службу в Збройних Силах України. Саме тому рішення вдягнути однострій стало для неї усвідомленим кроком.

«Зрозуміла, що фронт неабияк потребує медиків, їх обмаль для такої кількості захисників. Сказала собі: я більше допоможу там, нашим воїнам! Для себе все вирішила, а чоловіка поставила перед фактом. Він уважно вислухав, підтримав і, як досвідчений військовий, дав важливі настанови — золота людина в мене чоловік!»

Подружжя виховує семирічну доньку. Поки обоє батьків виконують військовий обов'язок, про дівчинку піклуються бабусі. Побачитися всій родині вдається нечасто, тому кожна зустріч для них особливо цінна.

«Саме у такі моменти усвідомлюєш, наскільки сьогодні важливо бути частиною війська. Не стояти осторонь і чекати перемоги, а власними зусиллями наближати її для наших дітей».

Юлія говорить, що після підписання контракту вже не уявляє себе поза військовою медициною.

«Надалі — лише медицина і залишатися у війську. Роботи вистачає нині, буде її вистачати і згодом, після відлуння війни. Військо потребує медпрацівників як досвідчених, так і молодих спеціалістів. Долучайтеся, це буде найкращим вибором вашого життя заради життя інших людей!»

Історія Юлії — це приклад того, як людина не зраджує своєму покликанню. Раніше вона лікувала жителів Миколаївщини у мирних громадах, сьогодні — дбає про здоров'я тих, хто боронить рідний край і всю Україну. Змінюються місце служби, умови та виклики, але незмінним залишається головне — бажання допомагати людям.

реклама

Південна правда 235