Гаряча лінія «Південної правди». Медицина Миколаївщини під час війни: відновлення лікарень, дефіцит кадрів і доступність допомоги

Миколаївщина залишається прифронтовим регіоном, де медична система працює в екстремальних умовах постійних безпекових загроз і важливість цієї галузі для населення сьогодні важко переоцінити. Серед головних завдань — безперервне надання медичної допомоги, психологічна та реабілітаційна підтримка пацієнтів, відновлення пошкоджених лікарень, забезпечення їх автономного електро- та водопостачання та багато іншого.

Про те, як область долає виклики сьогодення, які проблеми залишаються невирішеними та які зміни заплановані на найближчий час, йшлося під час «гарячої лінії» редакції «Південної правди». На запитання жителів Миколаївщини та журналіста відповів виконувач обов’язків начальника Управління охорони здоров’я Миколаївської ОВА Микола БЕРЕЖНИК.

— Миколо Миколайовичу, за час повномасштабної війни цілий ряд лікувальних закладів області були пошкоджені, а деякі зруйновані ворожими обстрілами. Яка ситуація з їх відновленням? Де роботи вже завершили, а де вони тривають? — запитання від «Південної правди».

— Так, багато закладів охорони здоров’я Миколаївщини зазнали пошкоджень, деякі — значних руйнувань. Серед них — обласний центр психічного здоров’я, Березнегуватська центральна районна лікарня, Баштанська багатопрофільна лікарня та колишня лікарня швидкої медичної допомоги в Миколаєві (нині Філія № 3 КНП Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 4»).

Відновлення — це не лише ремонт будівель. Необхідно забезпечити заклади обладнанням, персоналом, безбар’єрним доступом і безпечними умовами для пацієнтів та медичних працівників.

Приклад завершеного відновлення — травматологічне відділення згаданої Філії № 3 КНП Миколаївської міської ради «Міська лікарня № 4». Відділення повністю відновили завдяки благодійній допомозі.

У Баштанській багатопрофільній лікарні визначено рішення щодо відновлення, затверджено проєктно-кошторисну документацію та розпочато роботи.

Відзначу, що частина медичних закладів працює безпосередньо поблизу зони бойових дій. Зокрема, Очаківська багатопрофільна лікарня.

Попри всі обставини, жоден заклад охорони здоров’я області не припиняв надання допомоги населенню навіть на один день. Це результат щоденної роботи медичних команд, керівників лікарень, підтримки громад і партнерів.

— Наскільки медичні заклади готові до тривалих відключень електроенергії та водопостачання? Чи всі мають генератори, запаси води? — запитання від жителя Вознесенська Віктора.

— Усі лікарні області забезпечені резервними джерелами електроживлення — генераторами, а також необхідними запасами пального. Водночас постійно перевіряється справність обладнання, контролюються запаси пального й води та готовність персоналу діяти в умовах тривалих перебоїв.

Під час нещодавньої вересневої наради з керівниками медичних установ окремо розглянуто питання автономного водопостачання, використання свердловин і створення запасів води в резервуарах. Готовність лікарні має передбачати можливість роботи за одночасного припинення електро- та водопостачання.

У понад 29 закладах охорони здоров’я області встановлено сонячні електростанції. На територіях медичних закладів облаштовано понад 27 свердловин, які забезпечують питною водою потреби закладів і населення.

— Моїй дочці незабаром народжувати. Наскільки медичні заклади забезпечені укриттями і, зокрема, пологовий будинок № 3 у Миколаєві? — запитує жителька Миколаєва Тетяна Олексіївна.

— Облаштування повноцінних укриттів на сьогодні є одним із найскладніших завдань. Що стосується закладу, про який ви запитуєте, то на базі колишнього міського пологового будинку № 3 створено «Перинатальний центр» — філію Миколаївської обласної клінічної лікарні. Там уже облаштовано пологові зали в укритті та встановлено необхідне обладнання. До кінця 2026 року тут планують перевести відділення до цих приміщень.

Щодо інших закладів, то завершується будівництво сучасного укриття в обласній клінічній лікарні, триває будівництво укриття в обласній дитячій клінічній лікарні.

В обласному центрі онкології заплановано будівництво захисної споруди цивільного захисту. Проєкт реалізується за підтримки донорів — Посольства Королівства Бельгія, Коаліції укриттів Європи та Бельгійського агентства з міжнародного співробітництва Enabel.

Відбулася зустріч директора центру Максима Безносенка з послом Бельгії в Україні. Станом на момент надання цієї інформації агентство Enabel проводило відкриті торги. Завершення закупівельної процедури орієнтовно заплановано на жовтень 2026 року.

У госпіталі ветеранів війни укриття вже створено та введено в експлуатацію.

Питання захисних споруд залишається на постійному контролі управління. Ми працюємо із засновниками закладів і партнерами, щоб забезпечити належні умови для перебування пацієнтів та роботи персоналу. При цьому потреби кожної лікарні необхідно оцінювати окремо — з урахуванням її профілю та стану пацієнтів.

— У нас у Новому Бузі закрили пологовий будинок. Перевели до Баштанки. Незрозумілий крок. Адже це був сучасний медичний заклад із професійним персоналом, усім потрібним обладнанням… — запитує наша читачка Олена.

— Закриття пологового відділення в Новому Бузі пов’язане з вимогами Національної служби здоров’я України (НСЗУ) до медичних закладів, які надають допомогу при пологах. Щоб отримувати оплату за надані послуги з державного бюджету в межах Програми медичних гарантій, заклад має укласти відповідний договір із НСЗУ.

Для цього необхідно відповідати встановленим вимогам, зокрема щодо кількості прийнятих пологів за певний період, наявності кваліфікованих фахівців та необхідного медичного обладнання. Якщо заклад не відповідає цим критеріям, НСЗУ не укладає з ним договір на відповідний пакет медичних послуг.

Водночас це не означає, що пологове відділення не зможе відновити роботу в майбутньому. Якщо виявлені невідповідності буде усунуто, медичний заклад зможе повторно подати заявку на контрактування з НСЗУ. Рішення про укладення договору ухвалюватиметься з урахуванням відповідності всім установленим вимогам.

— Як проходить контрактування з Національною службою здоров’я України та які фінансові ризики виникають у лікарень? — запитання від «Південної правди».

— НСЗУ залишається основним джерелом оплати медичних послуг. Обсяги контрактування закладів області становили 3,19 млрд грн у 2023 році, 3,74 млрд грн у 2024-му, 3,90 млрд грн у 2025-му та 4,36 млрд грн у 2026 році. Це саме суми контрактування, а не обов’язково фактично отриманих коштів. За підсумками 2025 року фінансування НСЗУ забезпечувало близько 70% фінансування закладів.

Договір за конкретним пакетом послуг має відповідати реальній спроможності лікарні: кадровому складу, обладнанню, організації допомоги та вимогам до якості. Якщо заклад не забезпечує необхідних умов, виникає ризик втрати фінансування відповідної послуги. Для області це також може означати зміну маршрутів пацієнтів і додаткове навантаження на інші лікарні.

На сьогодні окремої уваги потребує інсультна допомога в Первомайській лікарні. За отриманою інформацією про результати оцінювання, там виявлено кадрові недоліки та низьку частоту застосування тромболізисної терапії. Ці питання потребують невідкладного опрацювання керівництвом закладу та його засновником.

Якщо лікарня припинить надавати цю послугу, необхідно буде оцінити маршрути пацієнтів до Вознесенська та фактичні можливості тамтешнього закладу приймати додаткових хворих.

Обласне управління координує роботу й аналізує ризики для медичної мережі. Водночас безпосередня підготовка до контрактування, усунення недоліків і належна організація послуг є завданнями керівника закладу у взаємодії із засновником.

— Яких фахівців найбільше не вистачає області та як плануєте залучати молодих лікарів? — запитання від «Південної правди».

— Кадровий дефіцит актуальний для всієї України, але на Миколаївщині він особливо відчутний через прифронтове розташування, постійні обстріли та бойові дії. Це ускладнює залучення нових фахівців і збереження медичних команд, особливо в громадах, де можливості заміни працівників обмежені.

За статистичними даними на початок 2026 року, в області працювали 2658 лікарів, з яких 925 — пенсійного віку. Середнього медичного персоналу налічувалося 5624 особи, з них 816 — пенсійного віку.

Ці показники свідчать про необхідність оновлення кадрового складу. У сфері психічного здоров’я дефіцит стосується лікарів первинної ланки, психологів, психіатрів і психотерапевтів. При цьому рівень укомплектованості штатів не досягає 100% за жодною лікарською спеціальністю.

Управління охорони здоров’я проводить організаційну роботу із залучення молодих фахівців і лікарів-інтернів. Під час зустрічей із керівниками місцевих адміністрацій та головами територіальних громад, які є засновниками медичних закладів, опрацьовуємо можливість запровадження місцевих стимулів: надання житла, встановлення надбавок і створення належних умов праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2025 року № 1215, яка набула чинності 1 жовтня 2025 року, передбачено підвищення оплати праці медиків, які працюють на територіях активних або можливих бойових дій. На момент надання інформації 16 спеціалізованих закладів уже підписали договори на загальну суму 38 482,6 тис. грн. Ці кошти призначені для виплати підвищеної заробітної плати медичним працівникам.

Для лікарів первинної та екстреної медичної допомоги з 1 січня 2026 року передбачалося підвищення базової заробітної плати до 35 тисяч гривень шляхом збільшення капітаційної ставки.

Держава також запровадила програми підтримки медиків у сільській місцевості. Працівники, які влаштовуються до комунальних медичних закладів у селах на пріоритетні вакантні посади, можуть отримати службове житло на період роботи. На момент надання інформації охочих скористатися цією можливістю в області ще не було.

Випускники інтернатури, які завершили підготовку у 2025 році та працевлаштувалися на три роки в сільській місцевості, мають право на виплату 200 тисяч гривень. У Миколаївській області таку виплату отримав один медичний працівник.

— Які ще практичні рішення вже допомагають громадам залучати фахівців?

— Підтримка медиків має відповідати реальним умовам роботи в конкретній громаді. Одними з основних інструментів залишаються житлові програми та місцеві надбавки.

Управління допомагає визначати кадрові потреби, опрацьовувати можливі стимули й координувати дії лікарень та громад. Водночас рішення про виділення комунального житла й коштів на місцеві стимули ухвалюють засновники закладів у межах своїх повноважень.

Ось конкретні приклади. У 2025 році лікаря-анестезіолога Новобузької лікарні забезпечили відомчим житлом — квартирою.

На балансі Єланецької лікарні перебувають три квартири, придбані коштом громади для молодих спеціалістів і медичних працівників.

У 2026 році вперше в Україні проведено електронний розподіл випускників закладів вищої медичної освіти до інтернатури.

Для розподілу в Миколаївську область на вебпорталі вакансій оприлюднили 189 вакантних посад лікарів-інтернів. До баз стажування в закладах охорони здоров’я області приступив 61 інтерн: 48 бюджетників за результатами електронного рейтингового розподілу та 13 контрактників, які обрали місця самостійно.

Загалом в області проходять інтернатуру 103 інтерни на бюджетній основі та близько 50 контрактників першого — третього років навчання.

Після завершення інтернатури у 2026 році до закладів охорони здоров’я області приступили до роботи 36 лікарів-спеціалістів.

Окремий напрям — психологічна підтримка медичних працівників. Тривале навантаження, робота під час повітряних тривог і контакт із тяжкими випадками потребують уваги з боку адміністрацій.

Конфіденційний доступ до допомоги, навчання навичок самодопомоги та професійна підтримка команд мають доповнювати матеріальні стимули.

У межах грантових програм у медичних закладах області проводили заняття з профілактики професійного вигорання.

— Чи готова область до зростання потреби в реабілітації? Чи вистачає відділень і фахівців? — запитання від жителя Первомайського району Олександра.

— В області вже сформовано основу реабілітаційної мережі, однак вона потребує подальшого розвитку. Реабілітація потрібна військовослужбовцям і ветеранам, цивільним після травм, інсультів та складних оперативних втручань.

Важливо забезпечити безперервний маршрут пацієнта — від лікування гострого стану до стаціонарної реабілітації та подальшого амбулаторного відновлення.

В області працюють сім реабілітаційних відділень на 137 ліжко-місць. До надання допомоги залучено близько 60 лікарів і понад 200 фахівців різного профілю. Шість закладів мають договори на стаціонарну реабілітацію, ще шість — на амбулаторну.

У Міській лікарні № 4 працює реабілітаційний центр зі стаціонаром на 40 ліжок, амбулаторним прийомом та ортезно-протезною майстернею.

В обласному госпіталі ветеранів війни коштом державної субвенції обсягом 50 млн грн проведено капітальний ремонт і розширення реабілітаційного відділення на 40 ліжок. Для запуску розширених потужностей необхідні введення відділення в експлуатацію та належне укомплектування команди.

У госпіталі також триває створення протезної майстерні. Підписано меморандум про співпрацю з GIZ, профільним міністерством Нижньої Саксонії (Німеччина) та компанією Ottobock. Проєкт передбачає підготовку приміщень і забезпечення обладнанням для роботи майстерні.

Розвивається й амбулаторна реабілітація. Наприклад, у Вознесенській територіальній громаді на базі КП «КНП Вознесенський міський центр ПМСД» відкрили реабілітаційний центр Sanitas vita.

Достатність мережі потрібно оцінювати не лише за кількістю ліжок, а й за часом очікування, доступністю послуг у районах і можливістю продовжити допомогу після виписки. Тому важливо розвивати реабілітаційні відділення в кластерних лікарнях, забезпечувати їх мультидисциплінарними командами та стабільним фінансуванням.

— Прошу роз’яснити, чи треба направлення сімейного лікаря для обстеження за державною програмою «Скринінг здоров’я 40+». І чи діє ця програма на сьогодні? — запитує Валентина Іванівна Церуш з Миколаєва.

— Так, національна програма «Скринінг здоров’я 40+» діє в Україні у 2026 році. Вона призначена для громадян віком від 40 років і передбачає безоплатні обстеження для раннього виявлення ризиків серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та проблем із психічним здоров’ям.

Направлення сімейного лікаря для участі в програмі не потрібне.

Щоб скористатися програмою, необхідно подати заявку через застосунок «Дія» або звернутися до ЦНАПу. Після зарахування державної допомоги в розмірі 2000 гривень можна обрати медичний заклад, який бере участь у програмі, та записатися на обстеження.

Докладна інформація про умови участі доступна на офіційному сайті програми: https://moz.gov.ua/uk/skrining-zdorov-ya-40-stav-zruchnishim-podati-zayavku-mozhna-bez-priv-yazki-do-dnya-narodzhennya

— Як забезпечується право пацієнтів на безоплатні ліки та куди звертатися, якщо в лікарні вимагають придбати препарати власним коштом? — запитує жителька Єланця.

— У закладах охорони здоров’я, які мають договори з НСЗУ за відповідними пакетами Програми медичних гарантій, послуги, передбачені цими пакетами, надаються безоплатно. Це стосується також ліків і медичних виробів, які заклад зобов’язаний надати за умовами пакета, зокрема препаратів із Національного переліку та отриманих у межах централізованих закупівель.

Обов’язкові благодійні внески за послуги, які вже оплачує держава, є неприпустимими.

Водночас кожне звернення щодо необхідності придбати ліки потребує перевірки. Важливо з’ясувати, який препарат призначено, чи входить він до гарантованого забезпечення, чи був у наявності та чому пацієнтові запропонували купити його самостійно.

Пацієнт може звернутися до керівника лікарні, управління охорони здоров’я або подати скаргу до НСЗУ через контакт-центр за номером 16-77 чи електронну форму на офіційному сайті служби. Бажано вказати назву закладу, дату й обставини події, назву препарату або послуги та додати чеки чи інші документи, якщо вони є.

Для амбулаторного лікування діє програма «Доступні ліки», за якою препарати можна отримати безоплатно або з доплатою відповідно до чинного переліку. З 30 вересня 2026 року діють оновлені переліки лікарських засобів і медичних виробів за програмою реімбурсації. Це планове оновлення затверджено наказом НСЗУ від 9 вересня 2026 року № 491.

— Чи можуть відмовити в наданні екстреної медичної допомоги, якщо я звернуся не до свого сімейного лікаря? Мені відмовили, коли треба було поміряти тиск. І тільки за гроші, — запитує жителька Баштанського району.

— Екстрену медичну допомогу мають надавати незалежно від того, з яким сімейним лікарем укладено декларацію. Якщо стан людини потребує невідкладного втручання, медичні працівники не мають права відмовляти в допомозі через відсутність декларації чи звернення не до свого сімейного лікаря.

Водночас важливо розрізняти екстрену допомогу та планове звернення до лікаря. Наприклад, вимірювання артеріального тиску саме по собі не завжди належить до екстреної медичної допомоги. Проте якщо підвищений або знижений тиск супроводжується небезпечними симптомами чи є підозра на невідкладний стан, людина повинна отримати необхідну медичну допомогу.

Якщо пацієнт вважає, що йому безпідставно відмовили в допомозі або вимагали оплату за послугу, яка мала бути безоплатною, він може звернутися зі скаргою до керівництва медичного закладу, його власника або до Національної служби здоров’я України за номером 16-77.

Якщо маєте конкретний приклад такої відмови, повідомте, будь ласка, назву медичного закладу, дату звернення та обставини події. Це допоможе з’ясувати, чи були порушені права пацієнта.

— Як в області розвивають психологічну допомогу для населення та медичних працівників? — запитання від «Південної правди».

— Початкову допомогу з питань психічного здоров’я людина може отримати у сімейного лікаря.

Центри ментального здоров’я діють у трьох закладах: Миколаївській обласній дитячій клінічній лікарні, Вознесенській багатопрофільній лікарні та Миколаївському обласному центрі психічного здоров’я. У складніших випадках доступна спеціалізована, зокрема стаціонарна, психіатрична допомога.

Наступний напрям розвитку — створення центрів ментального здоров’я в усіх кластерних лікарнях для жителів районів.

Медичні працівники первинної ланки — лікарі, фельдшери й медичні сестри — проходять навчання за програмою mhGAP Всесвітньої організації охорони здоров’я. Вона призначена для виявлення та ведення психічних і неврологічних розладів у неспеціалізованих закладах охорони здоров’я.

Станом на вересень 2026 року навчання за програмою mhGAP пройшли 1707 медичних фахівців первинної ланки та 1094 фахівці спеціалізованої допомоги. Це посилює можливості своєчасно розпізнавати поширені проблеми, надавати допомогу в межах компетенції та скеровувати пацієнтів до профільних спеціалістів.

Для ветеранів і членів їхніх сімей важлива взаємодія медичних, соціальних і ветеранських служб. У закладах охорони здоров’я передбачено 20,5 штатної посади фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, зайнято 16,5 посади, тобто є вакансії. Ці фахівці допомагають отримувати медичні, реабілітаційні, психологічні й соціальні послуги.

Підтримка самих медиків також має бути постійною. Їм потрібні конфіденційні консультації, а командам — навчання навичок самодопомоги та професійна підтримка. Важливо також долати стигму: звернення по психологічну допомогу є способом подбати про здоров’я, а не ознакою слабкості.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Отже, війна змусила медицину Миколаївщини працювати в надзвичайно складних умовах, але лікарні відновлюються, медики продовжують лікувати пацієнтів, а система шукає рішення для найгостріших проблем.

Редакція «Південної правди» і надалі продовжуватиме інформувати своїх читачів щодо цих питань.

                                                                                                                                       Руслан ПІДГОРНИЙ