Обміни полоненими. Поки на паузі? Що відомо? Чи варто звертатись до соцмереж? (ВІДЕО)

Останнім часом в інформаційному просторі почастішали запитання чому вже кілька місяців немає обмінів полоненими з країною агресором. Мовляв, забули наших оборонців, котрі багато місяців, а хтось і з початку повномасштабної війни, знаходяться у російських в’язницях лише за те, що обороняли свою землю від окупантів. Ворог цю тему використовує як психологічну зброю. Російські пропагандисти створюють свої «медіа-продукти», роблячи ще боляче рідним українців, захопленим у полон. В той же час родичі, зневірившись у можливості повернути близьку людину офіційним шляхом, часто починають шукати інші способи вирішити проблему. І це, зазвичай, має зовсім зворотній ефект…

Як вже раніше повідомляла «Південна правда», керує процесом обмінів спеціальний державний орган - Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими (КШППВ). Він був утворений у березні 2022 року згідно відповідній Постанові Кабміну. До складу КШ ввійшли представники ГУР МО України, Міністерства оборони, Збройних сил, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Міністерства юстиції, Міністерства реінтеграції України.

Головою Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими є начальник ГУР МО України Кирило Буданов.

Також діють Регіональні центри КШППВ, серед яких Південний, що знаходиться в Миколаєві. У його компетенції діяльність у Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській та Одеській областях.

Перший повноцінний обмін полоненими між воюючими сторонами відбувся 24 березня 2022 року. Він пройшов за формулою 29 українців на 21 росіянина.

Найбільше людей за один обмін – 144 (95 з них – захисники «Азовсталі») – Україна повернула 29 червня 2022 року.

Остання на момент цієї публікації така подія відбулася 7 серпня 2023 року – тоді додому повернулись ще 22 українських воїни. Загалом це був 48-й обмін, який вдалося провести.

Всього з полону окупантів звільнено майже 2600 українських оборонців.

Кожна з цих подій – результат копіткої роботи великої кількості залучених до неї фахівців цілої низки задіяних структур. Але все ж, останній обмін відбувся ще у серпні. Отже, перше запитання до начальника Південного центру Координаційного штабу по роботі з військовополоненими Аркадія Дабагяна, - чи не означає «затишшя» у обмінному процесі, що він припинений взагалі?

Аркадій Дабагян

- Скажу про головне - Україна і представники переговорних груп Координаційного штабу ніколи не виходили і не виходять з переговорного процесу. Також ці процеси тривають і з російської сторони, не можна сказати, що вони повністю зупинені. Так, зараз тривають активні бойові дії, ведеться контрнаступ наших Збройних Сил, і ця обставина уповільнила переговорний процес. Але він триває. Той факт, що він ще не дав конкретних результатів, свідчить про те, що переговорна позиція зараз знаходиться на стадії узгодження. Робота над цим ведеться постійно.

- У соціальних мережах викладено багато фотографій полонених наших воїнів, чи тих, які пропали безвісти. Також - заклики вжити заходів до їх звільнення чи пошуку, надати хоч якусь інформацію про них. Чи варто звертатись до таких методів?

- Можна зрозуміти родичів, близьких людей наших полонених оборонців. На жаль, повернуто з полону далеко не всіх. І зниклих без вісти також дуже багато. Але перед тим, як публікувати у соцмережах чи у ЗМІ інформацію про полонену чи зниклу без вісти людину, варто врахувати хто буде потенційним читачем такого допису, і як нею можна скористатись. Адже це можуть бути, наприклад, шахраї, котрі, не гребують нічим, щоб просто виманити гроші, користуючись важким емоційним станом родичів полонених. Тобто, зловмисник, побачивши таку публікацію, наприклад, у Фейсбуці, звертається до автора і обіцяє допомогти за певну плату. Як правило, такі люди непогані психологи, тому часто жертви ведуться на їх пропозиції. Це з розряду афер типу «ваш родич потрапив до поліції», чи «постраждав у ДТП», і «терміново потрібні гроші чи то на хабар, чи на операцію». У нашому ж випадку шахрай обіцяє надати інформацію, або ж навіть сприяти визволенню. Але після отримання грошової винагороди аферист зникає, з ним припиняється зв'язок.

Інф. ред. Красномовний приклад – історія з жителькою Первомайська, котра у створених нею групах в інтернеті обіцяла допомогу у наданні інформації про зниклих без вісти військових за гроші. За повідомленням прокуратури, встановлено 76 таких епізодів. Отримала шахрайка 270 тисяч гривень. Її кримінальну справу вже передано до суду.

Тому я хочу зазначити, що єдиними джерелами зв’язку з питань військовополонених та зниклих безвісти є офіційні органи України, державні організації, установи працюють абсолютно безкоштовно і не вимагають від громадян будь-якої оплати послуг. Тому якщо вам хтось пропонує грошову винагороду, або надати інформацію, або навіть більше, звільнити людину за гроші - це шахрайство. Про такі випадки раджу одразу повідомляти до правоохоронних органів.

 - Але є випадки, коли до родичів полонених телефонують спецслужби РФ, також пропонуючи допомогу…

        - Так, наш опонент, тобто агресор, також дуже активно читає інформацію в інтернеті та ЗМІ. І також до родичів українських полонених інколи звертаються з пропозиціями нібито допомогти їм. Наведу такий приклад. Одній жінці пообіцяли розповісти про її сина в обмін на дані про найближчі до її будинку об'єкти критичної інфраструктури.

Тобто таким чином людина може просто абсолютно несвідомо стати коригувальником ворожого вогню. Вона не знатиме, що це зробила. І такі випадки непоодинокі.

- Який соціальний захист нашим оборонцям, які знаходяться у російському полоні, гарантує держава?

- З цього приводу працюють декілька державних програм. По одній з них на час поки Україна намагається повернути військовополоненого, або з’ясувати долю людини, яка знаходиться в статусі безвісти зниклого, держава переоформлює матеріально-грошове забезпечення бійця на його родину.

Крім того є програма оздоровлення дітей таких військовослужбовців, туристичних поїздок для них, у тому числі за кордон. Також з органами місцевого самоврядування працюємо над створенням умов, щоб ці діти могли займатись спортом у секціях.

Є програма з отримання військовослужбовцями після повернення з полону житла з компенсуванням частки цього житла.

Після повернення військовополоненого держава йому виплачує, в залежності від того, скільки військовий знаходився у полоні – 6 місяців – 100 тисяч гривень одноразово, якщо більше 6 місяців – 100 одноразово, і в подальшому по 100 тисяч щорічно.

Коли військовослужбовець повертається до своєї частини, то його подальший оклад також переглядається з урахуванням обставини перебування ним у полоні.

++++++++++

Із запитанням куди варто звертатись в разі втрати зв’язку з військовослужбовцем його родині «Південна правда» звернулась до  Регіонального координатора взаємодії з громадськістю в Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини Вадима Жепало. Ось що він повідомив:

- Алгоритм дій наступний. По-перше - спробувати зв’язатися з командиром або побратимами (відповідне прохання до військовослужбовців: дайте командирам контакти своїх рідних – це важливо).

Звернутися до територіального центру комплектування за місцем свого перебування (військкомату).

Якщо отримали сповіщення, що людина зникла безвісти чи перебуває у полоні, — не панікувати. Звернутися до поліції (за місцем свого перебування) і зареєструватися в чат-боті «Розшук за даними Національного інформаційного бюро».

Передати інформацію до Об’єднаного центру СБУ з пошуку військовослужбовців  https://docs.google.com/…/1FAIpQLScCpF9IMFayFW…/viewform

Направити повідомлення Уповноваженому з питань осіб, зниклих безвісти. Телефон для дзвінків з України: 080010333.

Заповнити і подати анкету на Міжнародний Червоний Хрест. https://blogs.icrc.org/ua/

Контакти Регіонального консультаційного центру Координаційного штабу з птань поводження з військовополоненими для мешканців Миколаївщини, Кіровоградщини, Херсонщини та Одесщини: 0800200202.
Для  інших регіонів — Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими: 0800300529.