Сергій Чмирь: «Агрономія» живе і працює заради Перемоги!

Аграрний сектор України спіткали серйозні труднощі через повномасштабне вторгнення росії на територію України. З перших днів війни українські аграрії відкрили другий фронт – за урожай, за стабільність української економіки. І вже третій рік поспіль представники найбільш мирної професії героїчно борються на своїй передовій.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

За кілька днів, 17 листопада, в Україні в черговий раз відзначатимуть День працівників сільського господарства. Напередодні свята ми відвідали одне з найкращих сільськогосподарських підприємств України - Державне підприємство «Дослідне господарство «Агрономія» Національної академії аграрних наук України» і зустрілися з його багаторічним керівником заслуженим працівником сільського господарства України, доктором економічних наук, членом-кореспондентом Національної академії аграрних наук України Сергієм Чмирем. Тому що саме такі господарства як ДП «Агрономія» сприяють стійкості агробізнесу в умовах воєнного часу.

Рік важкий, результати неоднозначні

І хоча робота в агропромислових господарствах, на полях, ніколи не зупиняється, гаряча пора жнив та посівної вже лишилися позаду. Відомі урожайність та фінансові результати. Саме час говорити про підсумки зробленого за рік.

- Підсумки нашої роботи за цей рік доволі неоднозначні. В минулому році, звичайно, були кращі результати урожайності, валового збору. Цього року вони набагато скромніші через об’єктивні причини. Якщо ж дивитись по фінансам, то ми нічого не втратили, в деяких аспектах навіть поліпшили показники.

На збирання меншого урожаю комбайнеру треба менше ходок зробити, менше палива витратити. Одне діло - зібрати 30 центнерів з гектару, інше - 60 центнерів. Невеликий урожай швидше збирається, відповідно і витрати не такі масштабні. А ціни на нашу продукцію цього року, завдяки її обмеженому обсягу, суттєво підвищилися, що, звісно, позитивно позначилося на фінансових результатах – розповідає директор ДП «Агрономія» Сергій Чмирь.

Засуха внесла корективи і знищила частину урожаю

Як відомо, агропромисловий комплекс напряму залежить від природних умов. Аграрії, як ніхто інший, чекають на сонячну, теплу погоду, на своєчасні дощі. Саме температура та рівень вологості впливають на забезпечення рослини поживними речовинами. І якщо сама природа сприяє посівам, вирощуванню сільськогосподарських культур та збиранню врожаю, то він, при вмілому керівництві і сумлінній праці, не забариться порадувати своєю якістю та кількістю. Саме так сталося в господарстві «Агрономія» минулого року – результати були феноменальні навіть для мирного часу, не кажучи вже про роботу в воюючий країні.

Але цього року агрометеорологічні умови практично в усій Україні були несприятливими для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур через тривалий період спекотної погоди. Висока температура ґрунту, засуха, суховії – все це негативно вплинуло на ріст та розвиток пізніх культур. У південних, центральних, східних областях у кукурудзи, соняшнику, гречки та сої відмічалося передчасне підсихання, скручування, засихання листя, місцями повне засихання рослин. Це літо українські аграрії справедливо називають екстремальним.

- Причина невисокого урожаю і валового збору в цьому році одна – погодні умови, від яких сільське господарство надзвичайно залежить. Ми, як і більшість працівників агропромислового комплексу України, зробили все, що від нас залежить. Але природа внесла свої корективи. Ця засуха в червні, липні, частково і в серпні, зробила свою справу і поламала наші плани. Практично все літо було бездощове. Для жнив це добре – зібрали вчасно, швидко. Але засуха дала зниження урожайності зернових колосових, ну а потім ударила і по пізнім культурам. У зв’язку з цим по Україні очікується мінус 10 мільйонів тонн кукурудзи! В тому числі і у нас – недобір суттєвий. Також є мінус в валовому зборі колосових. Наше господарство потерпало від погодних умов, як і всі інші господарства, що далося взнаки на результатах, - зазначив Сергій Михайлович.

Врожай невеликий проте прибутковий

Урожай цього року в «Агрономії» закінчили збирати до 10 жовтня, останніми зібрали соняшник і кукурудзу. Зрозуміло, що через посуху урожай не такий вражаючий.

- Кукурудзу ми зібрали, але зовсім небагато. В минулому році урожайність була більше 50 центнерів з гектару. В цьому в три рази менша -17 центнерів з гектара. Кукурудза була чудова, але потім засуха її просто вбила. Хоча в нашому господарстві при сприятливих погодних умовах ми збирали і по 60-70-80 центнерів з гектару.

Озима пшениця в минулому році була 43 центнера з гектара, зараз - 32 ц/га. Озимий ячмінь був 39,7 ц/га, в цьому році  - 27,4 ц/га. Ярий ячмінь перевищив минулорічний показник – було 25,4 ц/га, стало трохи більше – 26 ц/га. Також соняшника зібрали трохи більше - було 14,2 ц/га, зараз 15,7 ц/га.

Озимого ріпаку в минулому році було 20,3 ц/га, в цьому – лише 5 центнерів. В період квітнення пішов заморозок, і практично півполя просто пропало – не було зав’язі, не було квітки. В малих обсягах зібрали баштанові культури.

Горіховий сад в цьому році також спіткала невдача. Ми зібрали лише тонну горіхів. Нажаль горіхи померзли. В кінці квітня – на початку травня дерева стояли чорні, тому що померзли навіть листя. Вони ще й дуже молоді у нас – одна ділянка саду засаджена саджанцями однолітками в 2016 році, інша в 2017 р, - повідомив Сергій Чмирь.

Незважаючи на падіння урожаю через кліматичні умови ДП «Агрономія» впевнено утримує лідируючі позиції, міцно стоїть на ногах і є прибутковим господарством.

- В залежності від погодних умов результати у нас бувають різні, але ми завжди робимо свою роботу якісно і чесно. Господарство прибуткове. В минулому році у нас було більше 4,7 млн грн чистого прибутку. В цьому, незважаючи на те, що рік важкий, є недобір продукції, прибутку буде більше - за 9 місяців вже маємо майже 4 млн грн - за рахунок ціни, яка виросла.

Ціни в цьому році відрізняються в кращу для виробника сторону, тому що продукції в країні зібрали менше, чим треба. Наприклад, візьмемо соняшник – українські олійні комбінати можуть обробити більше, ніж є в наявності у державі. Тому вони конкурують між собою і підвищують ціну. Ціна на соняшник зараз доволі непогана – на рівні 24 тис грн за тонну. У нас соняшник купує фірма Kernel по 24, 5 тисячі грн за тонну, плюс вони доплачують за олійність - 250 грн за кожний відсоток олійності. А у нас в цьому році так склалося, що олійність дуже добра – деякі соняшники мають 52%. При базовій олійності – 48%. Таким чином ще по 1000 грн на тонні ми отримуємо за рахунок якості насіння соняшника.

Така сама ситуація по зерновим - ціна вже доходить до 9 тисяч грн за тонну пшениці. Того року було по 4 – 5 тис грн за тонну. Це досить суттєва різниця. Про великі господарства, такі як наше, які займаються зерновими, олійними культурами, можна сказати, що вони прибуткові, - пояснив Сергій Чмирь.

Сергій Михайлович додав, що незважаючи на те, що росіяни завдають ударів по логістиці, попит на продукцію є, судна загружаються, ідуть за маршрутами. «Так, періодично їх розбомблюють, але це не та ситуація, яка була у нас, наприклад, у 2022 році, коли ми не могли продати свою продукцію. Наше зерно не продавалося і було на складі. Зараз воно також є на складі, але ми його регулярно, практично кожен місяць продаємо для наших потреб», - сказав він.

За 9 місяців цього року реалізація в «Агрономії» склала 63 млн 558 тис. грн. За весь минулий рік – 104 млн 744 тис. грн. Валовий прибуток в минулому році складав 20 млн 222 тис. грн, за 9 місяців цього року – 15 млн 364 тис. грн.

В ДП «Агрономія» зараз працює 82 працівники. Зарплата у них систематично підвищується. Так, середня зарплата в минулому році була – 11 957 грн, зараз – 15 713 грн. «Ми розуміємо, що  ціни ростуть на все, тож зарплату треба підвищувати. Крім того, видаємо натуроплату – пшеницю по собівартості. Також соціальні продукти – той самий хліб самі випікаємо і продаємо задешево (14 грн) для всіх жителів нашого села», - сказав керівник підприємства.

Зауважимо, що «Агрономія» є бюджетоутворюючим підприємством. В Арбузинській територіальній громаді «Агрономія» найбільший платник податків. В 2023-му заплатили 14 млн 431грн податків. За 9 місяців 2024 року вже сплачено 13 млн 321тис. грн. А за повний рік, напевне, буде сплачено до 20 млн грн податків. Це досить високий показник.

Сходи озимих – це п’ять із п’яти!

В «Агрономії» 25 жовтня закінчили посівну озимих культур, спочатку пшениці, а потім ячменю. Дивлячись на засіяні озимими культурами поля не можна не милуватися гарними сходами – рясні, міцні вони дружними рядками зеленіють і тішать око, даючи надію на дуже добрий урожай.

- Чудові сходи! Як то кажуть, п’ять балів із п’яти! Бачите, які зелені, гарні! Стебло потужне, широке – класна пшениця! Думаю, що буде високий урожай! – не приховує радості керівник господарства.

- Посівну озимих ми почали в цьому році рано, тому що склалися нормальні погодні умови, була достатня кількість вологи в землі. Враховуючи, що попередні роки ми сіяли в суху землю, цього року почали сіяти раніше. Тож посіяли 1600 гектарів пшениці; 400 га озимого ячменю – більше, ніж раніше, щоб не сіяти ярий ячмінь; і 17 гектарів озимого жита - на зелений корм для наших корів. Всі культури посіяли сучасними сівалками з добривами.  Добрива комплексні, азотно-фосфорні, дають гарний старт озимим. Коренева система забирає лише те, що їй потрібно. І ви бачили результати – які красиві і чудові у нас сходи озимих!

Цього року ми вирішили не сіяти ріпак. В результаті погодних умов отримали низьку урожайність – заморозок був в період квітнення, тому вирішили не ризикувати і взяти паузу у вирощуванні цієї культури, - сказав Сергій Чмирь.

Міністерство аграрної політики та продовольства України нещодавно повідомило про те, що українські аграрії вже засіяли 5,7 млн га озимих культур. Серед лідерів за обсягами сівби озимих на зерно аграрії Миколаївської області - 503,1 тис. га (100,5 %). Приємно, що в цьому значущому показнику є і вагома частка ДП «Агрономія» - 2 тисячи гектарів озимих культур.

Миронівських сортів посіяли більше

Як відомо, ДП «Агрономія» є базовим підприємством Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України. Господарство випробовує і розмножує нові і новітні миронівські сорти. В цьому році їх посіяли набагато більше, ніж раніше.

- Наша співпраця з Миронівським інститутом пшениці імені В. М. Ремесла НААНУ  продовжується. Так ми посіяли вже п’ять миронівських сортів озимої пшениці – 282 га з 1600 гектарів, виділених під озиму пшеницю. Зараз миронівської пшениці у нас 10-15%, решта – перевірені часом одеські сорти.  Весь озимий ячмінь у нас миронівський - сорт «Оскар» посіяли на 400 гектарах. Він дуже добре зарекомендував себе – морозостійкий, доволі врожайний.

Також на насіннєвих ділянках посіяли сорти «Лакомка» – 22 га, «Вишиванка» – 22 га, 65 га і 157 га – на різних полях, «Вежа Миронівська» – 16 га. Трохи жита – 17 га.

Все сіяли з добривами - по 70 кг на гектар. Використали 160 тонн добрива, яке закупили по 27 тис. грн за тонну. В цьому році витратили 4 млн 320 тис. грн на закупівлю добрива. Сподіваємося на позитивний результат, - пояснив директор господарства.

Суданська трава замість люцерни

Глобальна зміна клімату – це ще один виклик для аграріїв. Вплив кліматичних процесів на сільське господарство України останніми роками відчувається дедалі гостріше. Зміна клімату змушує аграріїв шукати нові практики, щоби отримувати стабільні високі врожаї.

- Клімат змінився, змінився і період квітнення. Раніше ріпак у нас квітнув в травні, а зараз у квітні. Якщо проаналізувати пори року, то можна сказати, зима у нас триває два місяця - з 1 січня по 1 березня, потім березень-квітень – весна, а далі іде велике літо - травень, червень, липень, серпень, вересень. Жовтень, листопад і грудень – осінь. Я працюю багато років і бачу, що літо у нас зараз триває п’ять місяців.

Пам’ятаю часи, коли в нашому господарстві отримували 45 центнерів з гектара ярового гороху, ярового ячменю по 55 – 60 центнерів з гектару. То були геть інші умови. А зараз ячмінь, якщо він дасть 3 тонни з гектара – це просто щастя. Протягом мого життя, протягом лише одного покоління, дуже змінилися кліматичні умови. Раніше ми отримували 3–4 укоси люцерни. А зараз можемо не отримати жодного. Один – максимум. Раніше всі були впевнені – посіяв люцерну і твоє тваринництво забезпечено - і сіно, і зелені корма. Зараз замість багаторічної люцерни сіємо суданську траву. Вона нас влаштовує і виручає,  робимо 2-3 укоси. Все літо ми годували корів суданською травою. Люцерна це культура помірних широт, а суданська трава самою своєю назвою говоре про те, що вона родом із Судана, із Африки. А прижилася тут, тому  що погодні умови Північної Африки доходять до нас. В моєму дворі, наприклад, ростуть дерева хурми, інші екзотичні культури. Тож аграрії зараз вимушені адаптуватися до цих незворотних кліматичних  процесів, - розказує Сергій Михайлович.

Корови дають молоко і збагачують ґрунт

До речі, зауважимо, що ту саму суданську траву та жито в «Агрономії» вирощують для корів, яких в господарстві 150 голів дійного стада, до того ж є 120 телят. Нагадаємо, тваринництво – це другорядна, але також важлива допоміжна галузь господарства, яка потроху розвивається. Від кожної корови отримують 5,5 тисяч літрів молока. Вдається продати до 1000 тонн молока жителям нашої країни. Закуповує його Первомайський молококомбінат, який виготовляє згущене молоко і іншу молочну продукцію. Цю продукцію зі свого молока «Агрономія» потім продає в своєму магазині мешканцям села. Зі 150 телят, які народжуються в господарстві за рік, половину – бичків - продають, теличок вирощують для поповнення стада.  Крім того, господарство вирощує перепілок, курей, індиків, овець – це молоко, м’ясо, яйця, вовна.

В цьому році корови «Агрономії» не тільки дають молоко, а ще приймають активну участь в покращенні ґрунту. В господарстві, як розповів директор, на поля вносять гній, як добриво. 

- Зараз, коли все зібране і посіяне, саме час зайнятися покращенням ґрунту. І ми в цьому році зайнялися цим питанням серйозно. Робимо трохи підзабуту в Україні роботу – удобрюємо землю органікою. Дякуючи тому, що у нас є корови, у нас є гній. Вносячи його на поля, збільшуємо вміст гумусу, таким чином поліпшуємо родючість наших ґрунтів. Ми такого давно не робили,то не було часу, то паливо економили. Але зараз для цього є можливості. Вносимо 70 – 80 тонн гною на гектар. Спочатку складаємо на купки, потім будемо їх розгортати. Це також робота на перспективу, на 7-8-10 років покращуємо цим якість ґрунту, - розповів Сергій Чмирь, показуючи господарське гноєсховище.

Оранка: все нове - це добре забуте старе

Зараз у аграріїв такий сезон, коли треба готувати ґрунт на весну, для посіву ярових культур. Врахувавши стан ґрунту, погодні та кліматичні фактори, в  ДП «Агрономія» твердо вирішили повернутися до стародавнього метода обробки землі – оранки.

- Ми прийшли до такого висновку, що більшість своєї землі ми зараз обробляємо і будемо обробляти оборотними плугами, робимо оранку. Не дарма кажуть: все нове - це добре забуте старе. Ми, як і всі, не відставали від прогресу і використовували технологію no-till - система нульової обробки ґрунту. Як каже наука, це більш ефективно. Але ми побачили протягом багатьох років, що результати при використанні оранки набагато кращі. У оранці урожайність краща, бур’янів менше, більше вологи залишається. Тому зараз ми віддаємо перевагу саме їй. Раніше з 10 полів ми орали два - три. А зараз оремо 50 - 60% наших полів, це шість полів. Озимі ясно, що не оремо, а озимих у нас майже 40%. Сьогодні ми були на полі і бачили що після осінніх дощів виросли трава, бур’ян, є падалиця – зараз ми це все переорюємо і воно іде як сидеральне добриво. Трактор робить оранку по всім правилам агротехніки: плуг восьмикорпусний оборотний з передплужниками робить повний оборот землі – на 180 градусів. Так ми готуємо землю на майбутню посівну і віримо, що будемо мати добрі ярові, - сказав Сергій Чмирь.  

До речі, в день нашого відвідування ДП «Агрономія» в господарство доставили нове придбання – восьмикорпусний оборотний плуг фірми New Holland, який коштував підприємству 2 млн 300 тис. грн або 300 тонн пшениці.

Також в цьому році поповнили автопарк господарства самохідним оприскувачем з шириною захвата 32 метра аргентинської фірми Metalfor, який коштує 3,5 млн грн. Придбали ще одну сівалку фірми Horsch за ціною 3 млн грн; новий прицеп, яким возять гній - 400 тис. грн; новий протруювач насіння - 300 тисю грн; подрібнювач гілок за 250 тис. грн. Готуючись до зими, купили два нові генератора – за мільйон один і за 500 тис. грн другий. Взагалі, за роки війни на придбання нової техніки в «Агрономії» витратили не менше 50 млн грн. Також багато коштів іде на ремонт і техобслуговування техніки.

Допомога ЗСУ – наш святий обов’язок

З перших днів війни, яку розпочала росія проти України, «Агрономія» допомагає Збройним Силам України всім, чим може. Численні подяки, грамоти, сувеніри від воїнів прикрашають кабінет директора та стіни офісу. 24 працівника господарства воюють зараз у ЗСУ, боронять нашу землю від ворога. Нажаль, два працівника загинули - скотар молочно-товарної ферми Андрій Помпа і головний енергетик Олександр Баркар. Досі в російській неволі перебуває заступник директора Микола Величко, який попав у полон в Маріуполі, де служив у складі миколаївських морпіхів. В росіїї його засудили на 25 років. «Він має жахливий вигляд, худий та виснажений, його геть не впізнати», - каже директор, показуючи фото Миколи. На поля господарства не раз падали уламки шахедів і ракет. Словом, ця жахлива війна для «агрономійців» не десь далеко, вона зовсім поряд і торкається так чи інакше кожного.

Допомогу від «Агрономії» не раз отримували хлопці з 123 бригади Миколаївської тероборони. Нещодавно їм передали зимові, болотяні скати для трофейного російського Patriot, плівку, лопати, генератор, засоби радіоелектронної боротьби, горілки газові – все, що вони просили. Сили ПВО і живуть, і ремонтуються, і годуються за підтримки «Агрономії». Підтримували фінансово, дизпаливом, бензином, будматеріалами, зарядними станціями БФ «Марікейт» («птахи Мад’яра»).

Господарство передало на потреби армії свою техніку: два ЗІЛа і КамАЗ, двигун, бензопили, газові балони, скати, інструменти, зварювальний апарат, а також дизельне паливо, бензин, пшеницю, продукти – борошно, цукор, крупи, консерви, олію, макаронні вироби, м’ясо, хліб, молоко, яйця.

«Агрономія» перерахувала гроші безпосередньо на потреби ЗСУ, а також «Фонду Сергія Притули»; Фонду «Повернись живим»; в БФ «Миротворець»; БО БФ «Герой України»; БО Бокузик Уляни для потреб ДУК «Правий сектор». За гроші господарства купляли безпілотники, дрони, планшети для безпілотників, навушники, ліхтарі, бензопили, бензокоси, набір інструменту для ремонту техніки, сітку рабицю, сокири, дріт ПВС та інше.

З початку війни «Агрономія» надала допомогу Збройним Силам України вже більше ніж на 3 млн грн. Крім того, в цьому році на відбудову зруйнованої дитячої лікарні «Охматдит» закупили будматеріали на суму 29 727 грн. На відбудову зруйнованого ворогом Інституту експериментальної і клінічної ветеринарної медицини НААН України в Харкові виділили 250 тисяч гривень. Директор ДП «Агрономія» Сергій Чмирь регулярно, щотижня, перераховує власні кошти на різні потреби ЗСУ, людям, які втратили кінцівки, на військові частини, на дрони. Також діють і його рідні.

Цими днями колектив господарства, а це 82 працівники, одноголосно прийняв рішення перерахувати на потреби ЗСУ по 500 грн з жовтневої зарплати - це 41 тис. грн. І це вже не вперше. Минулого року виділяли одноденний заробіток.

- Ми допомагаємо своїй армії – це наш святий обов’язок.  І, я вважаю, це повинна бути позиція всього нашого суспільства. Ми не кажемо, що не будемо допомагати, тому, що хтось щось можливо вкраде, чи використає не за призначенням. То їхня відповідальність, питання їхньої совісті. А наша совість спонукає нас не бути байдужими, не стояти осторонь і допомагати нашим хлопцям на фронті наближати нашу Перемогу, - висловив свою думку Сергій Чмирь.

Уроки, які дає нам війна

Війна триває вже більше трьох років, вона торкнулася кожного українця, зруйнувала життя багатьох. Всі ми зіткнулися зі змінами, кожен по-своєму будує своє сьогодення, і виносить свої уроки.

- Звичайно, це дуже важкі уроки. Війна нажаль затягується, ситуація на фронті напружена. Надзвичайно важко психологічно всій нашій країні, всім українцям. Тільки дурням, злочинцям і казнокрадам зараз легко. Я не бачу сьогодні ніяких причин для сміху, потужних святкувань. Всі ці поїздки, ресторани, концерти, розваги, якими продовжує жити велика частина нашого суспільства, викликають вкрай негативні почуття. Виникає питання: чи воює країна, чи ні – неможливо зрозуміти. Практично 30% патріотично налаштованих людей тягнуть на собі нашу країну - і воюють, і працюють. А 60 – 70% живуть собі, гуляють, танцюють, співають… І таким чином, можна сказати, тягнуть країну до поразки. Не на часі зараз це все. Звісно, багато залежить від допомоги партнерів. Але також і від нашого народу та консолідації всього суспільства. Якщо суспільство прямо зараз отямиться і консолідується, можна багато чого ще зробити для Перемоги, - сказав Сергій Чмирь.

Сергій Михайлович акцентував увагу ще й на тому, що під час війни особливо неприпустимо утискати бізнес, який успішно працює і допомагає ЗСУ в цей важкий час.

- Багато чиновників займаються корупційними справами, ми це бачимо. А якщо у людини є якійсь навіть приватний бізнес, її можуть так прижати чиновники різного рівня, що вона мусить закривати той бізнес, або переводити його, наприклад, в іншу область. Чому успішний бізнес і під час війни залишається бажаним ласим  шматочком для деяких чиновників або народних депутатів, які не покидають надії його віджати?!  

Щодо «Агрономії» - моя заслуга в тому, що я її до сих пір зберіг як цілісний майновий комплекс. Мені, скажу чесно, це вдалося дуже важкою працею. Господарство успішно працює, соціальна сфера збережена, є розвиток. Все це далося дуже дорогою ціною. Немає сенсу приховувати - багато було і є ворогів, які хочуть державне господарство роздеребанити по прикладу того самого «Степового» або «Виноградної долини». Я і досі відчуваю на собі певні накати, безпідставні перевірки правоохоронних структур і таке інше. Постійно треба відбиватися і тримати кругову оборону від наших чиновників. Для того, щоб зберегти господарство, щоб воно працювало на державу, на нашу країну, а не на приватні інтереси високопосадовців.

Якщо яблуня приносить гарні плоди, то навіщо її рубати? Якщо господарство «Агрономія» міцно стоїть на ногах, дає нормальні результати, сплачує податки, навіщо з ним щось робити?!

Чому в цей важкий воєнний час ми – справжні патріоти своєї країни, які довели це не на словах, а на ділі, маємо витрачати сили на всю цю підкилимну метушню?! Хоча би зараз, коли ми опинилися перед обличчям ворога, підтримували б патріотів. Я думаю, якщо бізнес нормально розвивається і допомагає Збройним Силам, то навпаки треба допомагати йому. Впевнений, що і зараз, і після війни треба давати оцінку тим, хто допомагав армії, а хто тільки на карман працював. І це теж будуть уроки війни, - висловив свою думку директор ДП «Агрономія» Сергій Чмирь.

З Днем сільського господарства, аграрії!

Наближається День працівників сільського господарства, який  щорічно святкується в Україні у третю неділю листопада – в цьому році 17 листопада. Це професійне свято тих, хто своєю самовідданою працею на полях українських чорноземів робить все для того, щоб на нашому столі завжди був хліб і до хліба, щоб економіка нашої країни була міцною і конкурентоспроможною.

- Україна завжди була і є аграрною державою. Агропромисловий комплекс вийшов на лідируючи позиції у формуванні економіки нашої країни. Нажаль, металургія практично залишилася на Донбасі, як і вугільна промисловість. Непроста ситуація зараз на фронті. Нажаль подекуди відступаємо, і залишаємо наші села, наших людей. Це дуже боляче б’є і по мені, і, думаю, по кожній нормальній людині. Тому і настрій не можна назвати святковим. Проте, думаю, в цей важкий час аграріям треба, як ніколи раніше, мобілізувати свої зусилля і працювати заради майбутнього України.

Сільськогосподарська продукція завжди в ціні. Від чогось люди можуть відмовитися, з чимось почекати, але їсти всі хочуть завжди. Наш аграрний комплекс дає ту продукцію, в якій зацікавлений весь світ. Всі побачили, що сталося, коли ми не могли вивезти її, через те, що не було зернового коридору - пів Африки підняли ґвалт про те, що в них голодування. Українські аграрії годують не лише свій народ, а й інші країни. Аграрна та продовольча галузі експортоорієнтовані, вони забезпечують розвиток економіки держави, та мають значний потенціал до зростання. Попри складні умови, багато сільгоспвиробників продовжують сіяти, збирати врожаї, доглядати за господарством і віддавати всі зусилля для забезпечення продовольчої безпеки України та світу.

Напередодні професійного свята хочу привітати всіх працівників сільського господарства України і особисто колектив  Державного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Національної академії наук України! Щиро бажаю всім щастя, здоров’я, добробуту, рясних врожаїв, невичерпної наснаги та подальших успіхів в ім’я розквіту України. Низький уклін за вашу щоденну працю! 

Не можу не сказати, що найбільше, і напевно, єдине свято, на яке ми всі чекаємо – свято Перемоги України. І сьогодні ми, аграрії,   живемо і працюємо лише заради того, щоб це свято якомога скоріше прийшло в нашу неньку Україну! – сказав Сергій Чмирь.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/