Стратегія "виграв-виграв": що дає Україні та США угода про копалини

Україна, за словами експертів, уникла "великої халепи", підписавши за США зовсім не той договір про рідкісноземи, газ та нафту, котрий нам пропонували спочатку. Якими будуть наслідки його укладення?

Справжній win-win?

30 квітня 2025 року між Україною та США у Вашингтоні було підписано стратегічну Угоду про надра, котра передбачає глибоку економічну співпрацю між країнами та надає американській стороні доступ до українських ресурсів.

У документі передбачаються гарантії для американських партнерів, а також зарахування військової допомоги як внеску у капітал. Водночас - жодного боргу України за попереднє постачання американської зброї, ніякого переходу у власність США українських надр чи попередньо виданих на їх розробку ліцензій. Все це експерти зараховують до безперечних дипломатичних досягнень України.

Окрім того, договір про надра має тактичний, але важливий наслідок - вказує український підприємець та блогер Карл Волох. Ця угода, зауваживвін, є однією з нечисленних (і тому особливо важливих) перемог Трампа за перші 100 днів.  Президент США вже заявив, що її реалізація дасть США прибуток, котрий перекриє всі витрати на допомогу Україні під час війни.

Водночас, за повідомленням Bloomberg, адміністрація Трампа розглядає угоду з Україною про ресурси як модель для подальших міжнародних угод, що відображає стратегію президента США щодо використання ваги зовнішньої політики для забезпечення активів та інвестиційного прибутку за кордоном.

При цьому вона (тобто угода) ще й розв’язує Трампу руки у питанні продовження військової допомоги Україні, нагадує Волох.

"Не стверджую, що Трамп цією можливістю скористається (ми ж розуміємо, про якого складного персонажа йдеться), але зробити це стає тепер набагато простіше, враховуючи, що в нього на прапорі сьогодні саме боротьба за скорочення витрат, зниження держборгу, торгового та бюджетного дефіцитів. Тому у даному випадку можна сказати, що український уряд зробив усе можливе для захисту інтересів країни", - підкреслив він на своїй Facebook-сторінці.

Дійсно, подальша (хоч не попередня, і слава Богу) допомога США буде не безкоштовною, погоджується колишній заступник міністра оборони, засновник фонду Повернись живим Віталій Дейнега.

"Ми відтягували цей момент, як могли, але він усе одно мав колись настати. Грошей у нас (на війну проти Росії - ред.) немає і не буде. Але заплатимо ліцензіями й надрами", - додає він у дописі в соцмережі.

А ще ми "встигли до початку махачу Індія-Пакистан", - зауважує Дейнега. Цей "махач", за його словами, може бути, а може й ні, але добре, що Україна встигла до того, поки світ ще цікавиться нами. Ліцензії й надра мають цінність, коли над ними не літають дрони та ракети, наголошує він.

"Ну і реальних перемог у Трампа не те щоб багато - добре, що ми змогли стати однією з них. Тому трек для допомоги нам розблоковано. Переговірники молодці", - підкреслив Дейнега.

Що українцю добре, те росіянину - лапті

Й "перша ластівка" потепління українсько-американських стосунків вилетіла у правильному напрямку одразу після укладання угоди про корисні копалини.

Як повідомляє KyivPost із посиланням на свої дипломатичні джерела, адміністрація Трампа схвалила продаж зброї Україні через механізм Direct Commercial Sales (DCS).

Правда сума, на яку можна купити зброю, складає всього 50 мільйонів доларів, але тут швидше важливий сам прецедент, - зауважив на своїй Facebook-сторінці ізраїльській військовий експерт Ігаль Левін.

DCS - як і випливає із самої назви - це пряма угода між виробником зброї та замовником. Що дозволяє постачати зброю тихо, без політичних заяв та публічних декларацій: це просто приватний бізнес, тобто купівля-продаж, пояснив військовий експерт.

До речі, така практика - зовсім не нова: згідно з інформацією від уряду США, з 2015 до 2023 року Україна за механізмом DCS вже закупила озброєння на 1,6 мільярда доларів, розповів Левін.

Між тим 1 травня міністерство закордонних справ Російської Федерації виступило із заявою, в якій стверджується, що Москва "ніколи не допустить" відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року. Й можна сміливо припустити, що поява такої заяви викликана саме відновленням військової допомоги Штатів Україні, котра на бізнес-засадах може стати не лише сталою, а й збільшитися у об’ємах та асортименті.

Водночас 25 квітня Володимир Зеленський визнав, що Україна поки не має достатньо зброї, аби повернути контроль над тимчасово окупованим Росією Кримом. Проте у світу є різні можливості щодо тиску на РФ, щоб обговорювати територіальні питання, наголосив президент.

А тим часом нафта стрімко падає: Brent вже 60 доларів, а Urals 56 доларів, мінус знижка - й вийде 45-46 доларів, зауважив у Facebook український журналіст Максим Бутченко.

Російський бюджет при цьому пораховано на 69 доларів за барель, й якщо дійде до 40 доларів або нижче - це катастрофа: у Росії поглиблюється криза, значно збільшений дефіцит бюджету - до 3,7 трлн рублів, але по факту він буде більшим, можливо й рекордним, додає він.

Це дуже звужує можливості для Путіна щодо війни, хоча й повністю їх не прибирає.

Разом із тим, за словами Волоха, підписана між США та Україною угода "сама по собі може (якщо виконуватиметься) дати серйозний поштовх економічному розвитку України". Вона також сприятиме поглибленню стратегічного співробітництва з США; окрім того угода "дасть (знову-таки, якщо виконуватиметься) позитивний сигнал іншим інвесторам, що вкладати гроші в Україну безпечно", - каже він.

До того ж, укладений договір має стимулювати розвиток власного українського оборонпрому.

"З ліричного: колись я доводив одному високопоставленому українському військовому, що для більшості задач ми можемо використовувати не дорогий високоточний снаряд M982 Excalibur (понад 100 000 доларів за один), а звичайний 155-мм снаряд з Precision Guidance Kit (PGK) від Northrop Grumman (близько 10 000 доларів за комплект). На що він відповів: "А яка різниця? Безкоштовно ж дають!", - навів приклад Дейнега.

Й тепер, за його словами, "багато хто нарешті усвідомить, що не буває безкоштовного сиру в мишоловці, тим паче - безкоштовних снарядів на війні".

З європейцями ми вже поступово переходимо до більш ефективних форматів допомоги - запустили так звану данську модель як альтернативу наданню нам часто морально застарілих зразків зброї. Час нарешті шукати ефективніші моделі зі Штатами та переглянути списки обладнання, котре ми просимо, з урахуванням його вартості, - зауважив експерт.

"Це погана новина для танків Abrams і краща - для американських виробників безпілотних систем, а також для тих українських оборонних стартапів, які мають розуміння своєї exit strategy", - підкреслив Дейнега.

Кореспондент