Окупація освіти: історія української школи, що потрапила в полон «руского міра»

Коли російські війська захопили обидва береги Херсонщини на півдні України, їхні танки в’їхали не лише в міста та села, а й у школи. Разом із бронетехнікою з’явилися нові «освітні стандарти», російські прапори у класах, підручники зі спотвореною історією та пропаганда, спрямована на перетворення українських дітей на «малоросів». Вчителі були змушені обирати між співпрацею та непокорою, а батьки – рішенням, чи відправляти дітей до окупованих шкіл, чи ховати їх удома.

ї колега, вчителька Вікторія Ковалева, згадує, що багато працівників категорично відмовилися працювати за російськими стандартами. «Після того як директорка Кривенкова стала на бік росіян, нам дали два варіанти: подати документи на роботу до російської школи або звільнитися. Я разом із кількома колегами пішли. Після цього в деяких вчителів обшукували будинки, погрожували та навіть затримували», – розповідає вона.

Водночас багато батьків вирішили забрати документи дітей зі школи, щоб покинути окуповану територію. За словами вчителів, вони стикалися з перешкодами з боку проросійської адміністрації школи та часто буквально мусили боротися за отримання документів.

Вчителів заманювали обіцянками «світлого майбутнього», нібито гарантованого Росією. Їм пропонували перепідготовку в Криму та працевлаштування у новостворених «російських закладах», які розміщувалися у будівлях українських шкіл. Було створено десятки таких «державних шкіл».

Як і багато їхніх односельців, вчительки Наталія Васьковська та Вікторія Ковалева зрештою покинули окуповане село. Микільський ліцей офіційно перетворився на «російську школу».

Новий російський навчальний рік

Школу зареєстрували як юридичну особу в Російській Федерації, вона стала центральною школою громади, а решту середніх шкіл у районі закрили. Учням видали підручники, привезені з Москви, зокрема курс з історії Росії. Всі уроки проводилися російською мовою.

Колишня восьмикласниця Ольга Шара пригадує: «Нам дали російські підручники. Я їх навіть не відкривала. Нас змушували вивчати «російську історію», але я принципово відмовилася. Багато дітей теж не хотіли цього, хоча деякі прийняли нову систему, бо їхні батьки підтримували Росію або просто боялися».

Росіяни надрукували й доставили до Херсонщини 257 підручників загальним тиражем понад 600 тис. примірників.

Класний керівник Ольги повісив у класі російський триколор і портрет Путіна, а на лінійці 1 вересня роздали російські прапори. За словами Ольги, багато учнів прийняли прапори просто «щоб не мати проблем», а деякі справді підтримували окупацію.

Канікули в Криму

Однією зі стратегій окупантів було відправляти дітей до Криму під приводом «оздоровлення». Батьків переконували відправляти дітей до таборів на морі, обіцяючи смачну їжу та зручні умови проживання. Жителі кажуть, що у Дар’ївській громаді місцевий посадовець-колаборант організовував цей процес, а вчителі залучали батьків і дітей. Проте не всі батьки погодилися відправляти дітей.

«Моя мама одразу сказала: «Ми нікуди не поїдемо». Ми знали, що це пастка. Діти не повернулися – їх відправили глибоко в Росію. Потім батьки поїхали шукати їх у Росію, і багато хто так і не повернувся», – пригадує Ольга Шара.

Відомо, що восени 2022 року росіяни вивезли кілька тисяч дітей з області під виглядом поїздки на море.

Деокупація та наслідки

11 листопада 2022 року українські війська звільнили правий берег області. Однак наслідки окупації все ще відчутні. Понад половина учнів Микільського ліцею не повернулися до української системи освіти; деякі поїхали в Росію, інші – до інших областей України. Чимало учнів втратили рік навчання, а вчителі й директорка, що пішли на співпрацю з окупантами, втекли або нині перебувають під слідством.

«Ми відкрили школу – зараз викладаємо онлайн. Але окупація залишила слід – діти, які її пережили, змінилися. Дехто важко адаптується, адже шість місяців перебував під впливом російської пропаганди. Попереду ще багато роботи», – каже вчителька Вікторія Ковалева.

Російська армія регулярно обстрілює село, розташоване за кілька кілометрів від Дніпра та фронту. Порожня шкільна будівля пустує – лише вітер свистить у її коридорах. Розкидані навколо російські підручники вкриті товстим шаром пилу, який осідає все щільніше після кожного обстрілу.

Карім Асфарі, правовий аналітик The Reckoning Project, стверджує, що Росія перешкоджає особистісному розвитку дітей: «Міжнародні договори з прав людини визнають право на освіту. Колишня Спеціальна доповідачка ООН з права на освіту Катаріна Томашевські наголошує, що навчальні плани та методи викладання мають відповідати потребам учнів і поважати їхній культурний контекст. Політика Росії щодо викладання виключно російською в окупованих школах порушує ці принципи. Змушуючи дітей відмовлятися від рідної мови та ідентичності, Російська Федерація перешкоджає їхньому культурному та особистісному розвитку».

Автори: Вікторія Новікова та Іван Антипенко

Джерело

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda,  t.me/upravda,  instagram.com/yuzhka_newspaper