Жінки-гладіатори Стародавнього Риму: ким вони були, чому їх обирали за красу і чи дозволяли їм битися на смерть

Римська імперія славилася своїми аренами, такими як Колізей, де гладіатори билися один з одним у кривавих сутичках. Деякі історичні документи і художні зображення показують, що крім чоловіків-гладіаторів, у Римській імперії дійсно існували жінки-гладіатори. Але їх було набагато менше, пише Live Science.

Ким були жінки-гладіатори в Стародавньому Римі?

У Римській імперії жінки, як правило, були відсторонені від політики і не могли служити в армії. Проте вони могли вести свій бізнес, працювати лікарями, володіти нерухомістю та укладати контракти. Хоча відомо про те, що в Стародавньому Римі гладіатори були чоловіками, є свідоцтва того, що на аренах виступали як бійці і жінки. Але про жінок-гладіаторів відомо мало.

Переважна більшість чоловіків-гладіаторів були рабами, і це, ймовірно, стосувалося і жінок-гладіаторів. Існували різні способи стати рабинею: полон під час війни, покарання за злочин, несплата догів.

Анна Менчевська з Університету Марії Склодовської-Кюрі (Польща) вважає, що жінки-гладіаторки були насамперед рабинями, які вчинили злочини. Також це могли бути вільні жінки з великими боргами.

Однак були винятки. Стародавні тексти вказують на те, що деякі жінки з вищих станів також змагалися в гладіаторських боях.

Як відбувався бій жінок-гладіаторів у Стародавньому Римі?

Чоловіки-гладіатори, як правило, носили шолом і, можливо, інші види обладунків. При цьому вони мали різну зброю, залежно від ролі гладіатора у виставі на арені. Гладіатори проходили навчання в гладіаторській школі. Хоча в деяких гладіаторських боях той, хто програв, наприкінці гинув, це траплялося не дуже часто.

Існує багато невизначеності щодо того, як змагалися на арені жінки-гладіатори, як їх відбирали та тренували. На барельєфі з Галікарнаса (територія сучасної Туреччини) зображено двох жінок-гладіаторів зі щитами та мечами під псевдонімами Амазонка та Ахіллія. Стівен Брюне з Університету Нью-Гемпшир (США) каже, що обидві жінки зображені зі зброєю, але, як і чоловіки-гладіатори, у них оголені груди. Водночас у жінок немає на голові шолома. Напис на барельєфі вказує на те, що жодна з жінок не загинула під час бою.

А статуетка, що зображує жінку-гладіатора, показує, що та тримає в руці короткий вигнутий кинджал. Але ця жінка також не має шолома і вдягнена лише в пов'язку на стегнах і пов'язку на коліні.

Як відбирали жінок-гладіаторів у Стародавньому Римі?

Альфонсо Маньяс з Університету штату Каліфорнія в Берклі (США) вважає, що зовнішність відігравала важливу роль у відборі жінок-гладіаторів. Історичні документи вказують на те, що жінки, яких відбирали для бою, були не найсильнішими або найвправнішими, а скоріше найкрасивішими. Це означає, що спонсор гладіаторських боїв мав значний вплив на те, які жінки брали участь у бою.

За словами Маньяса, участь жінок-гладіаторів, імовірно, була дуже дорогим і ексклюзивним видовищем, тісно пов'язаним з імператором, тому воно проводилося дуже рідко.

Маньяс вважає, що жінкам-гладіаторам, ймовірно, не дозволяли носити шоломи, щоб глядачі могли бачити їхні обличчя. Вчений припускає, що їм було заборонено битися на смерть. У жодному стародавньому тексті не згадується смерть жінки-гладіатора. Також, незважаючи на те, що було виявлено більш ніж 1000 могил чоловіків-гладіаторів, вчені не знайшли жодної могили жінки-гладіатора.

Вірджинія Кемпбелл з Відкритого університету у Великій Британії вважає, що фізична підготовка, імовірно, все ж таки відігравала важливу роль у відборі жінок-гладіаторів.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.