«Молнія» — дешева, тиха та небезпечна: чим ворог атакував енергетику Миколаєва

У ніч на 26 грудня Миколаїв та передмістя опинилися під ударом нових російських безпілотників типу «Молнія». Атака спричинила часткове знеструмлення в Миколаївському районі. Ми розібралися, що це за дрон, чому його важко помітити та яка його головна мета.

Хронологія нічної атаки

Пізно ввечері 25 грудня мешканці Миколаєва почули серію вибухів. Ситуація була нестандартною: перший «хлопок» пролунав о 23:25, коли в місті не було оголошено повітряну тривогу. Очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім невдовзі підтвердив факт обстрілу, а моніторингові канали спочатку припускали пуски ракет «Калібр».

Проте згодом інформація була уточнена. За повідомленням популярного каналу «Николаевский Ванёк», причиною вибухів у місті та передмісті стала атака ворожих дронів типу «Молнія». Внаслідок влучань у Миколаївському районі виникли перебої з електропостачанням, які енергетики оперативно усунули до ранку.

Що таке дрон «Молнія» і чому він підступний?

«Молнія» — це відносно новий російський дрон-камікадзе літакового типу. На відміну від великих і гучних «Шахедів», які гудуть як мопеди, цей апарат значно менший і працює на електричному двигуні. Це робить його політ практично безшумним — почути його можна лише безпосередньо перед ударом.

Конструкція дрона максимально проста та дешева: корпус роблять із фанери, пінопласту та пластику, скріплюючи деталі звичайним скотчем. Через те, що в ньому майже немає металу, він стає «невидимкою» для багатьох радарів ППО. Незважаючи на примітивний вигляд, «Молнія» здатна пролітати до 40–50 кілометрів і нести на собі бойову частину вагою від 3 до 10 кілограмів. Часто ворог прикріплює до нього звичайну протитанкову міну (ТМ-62), якої цілком достатньо, щоб вивести з ладу трансформатор або зруйнувати стіну будівлі.

Світова начинка «дешевої» зброї

Хоча зовні дрон виглядає кустарно, його електроніка — це суміш компонентів з усього світу. Як повідомляє портал «Війна і санкції», у нутрощах «Молнії» знаходять деталі з Китаю (фірми FATJAY, SpeedyBee), мікросхеми зі Швейцарії (STMicroelectronics), а також запчастини виробництва США та Японії.

Окупанти використовують дві основні модифікації: «Молнія-1» з одним мотором та потужнішу «Молнія-2» з двома двигунами. Останні можуть пікірувати на ціль зі швидкістю до 190 км/год, що робить їх майже неможливою мішенню для звичайних автоматів чи кулеметів.

Нова загроза: Starlink та атаки без тривоги

Найбільш небезпечним нововведенням є встановлення на ці дрони терміналів супутникового зв’язку Starlink Mini. Як пояснює фахівець зі зв’язку Сергій «Флеш» Бескрестнов, це дозволяє ворогу керувати дроном через супутник. У такому разі звичайні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ), які «глушать» радіосигнал, стають безсилими. Крім того, «Молнія» зі Starlink може летіти дуже низько над землею, ховаючись за деревами, через що тривогу не завжди встигають оголосити вчасно.

Оскільки апаратом керує людина через відеокамеру (як у комп’ютерній грі), вона бачить ціль у реальному часі. Це означає, що удари по енергооб’єктах чи житлових будинках, як це було у Харкові, ворог завдає абсолютно свідомо.

Як уберегтися?

Через малу помітність «Молній» важливо бути пильними навіть за відсутності тривоги. Побачивши в небі невеликий «літачок» або почувши звуки вибухів, негайно відійдіть від вікон та дотримуйтеся правила «двох стін». Попри всю підступність ворога, наші сили ППО вчаться збивати ці цілі за допомогою швидкісних зенітних дронів-перехоплювачів.

Джерела для детального ознайомлення:

1. Вікіпедія: Характеристики БпЛА «Молнія».

2. BBC Україна: «Дешеві й небезпечні: у чому загроза від нових дронів "Молния"».

3. Портал «Війна і санкції»: Аналіз компонентної бази російських БпЛА.

4. Telegram-канали «Николаевский Ванёк» та Сергія «Флеша».

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.