Повернути кожного: рідні захисників вийшли на мирний протест у Південноукраїнську

Недільний ранок у Південноукраїнську розпочався з акції, яка вже стала традицією болю та надії. О дев'ятій ранку близько 35 людей вийшли на дорогу з прапорами та плакатами, аби вкотре нагадати про захисників, які досі перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Попри холод та сильний вітер, рідні військових стоять пліч-о-пліч, наголошуючи, що за роки очікування вони стали справжньою родиною.

Як пише Суспільне, цього разу серед протестувальників була пані Валентина, історія якої стала променем надії для всіх присутніх. Її сина, Вадима Саричева, повернули додому буквально кілька днів тому — 5 лютого. Хлопець провів у неволі два роки та три з половиною місяці. Валентина згадує, як дізналася про полон сина з ворожого відео в соцмережах і як виходила на акції у будь-яку погоду: і в люті морози, і в спеку. Навіть тепер, коли її син уже вдома, вона прийшла підтримати інших батьків, бо знає ціну кожної хвилини невідомості.

Поруч із нею стоїть Тамара Бойко, яка досі чекає на свого сина Євгена. Він офіційно вважається зниклим безвісти з квітня 2024 року. Жінка розповіла про запеклі бої на Херсонському напрямку, де її син разом із побратимами-морпіхами тримав плацдарм на лівому березі Дніпра. За її словами, це неймовірно важка ділянка фронту, де від сіл не залишилося навіть руїн — лише купи землі після ворожих ударів. Тамара переконана: про цих хлопців потрібно кричати, розповідати їхні історії, аби кожен, хто захищав країну у пекельних умовах, повернувся додому.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.