Ген «поганого тата»: вчені з'ясували, чому одні батьки дбайливі, а інші — агресивні

Несподіване відкриття Princeton University змінює уявлення про природу батьківства у ссавців

Чому одні батьки дбайливо піклуються про своїх дітей, а інші байдужі або навіть агресивні? Це питання давно цікавить еволюційних біологів. Тепер американські вчені зробили несподіване відкриття, яке може частково дати відповідь — і воно пов'язане з геном, який раніше вважали відповідальним зовсім за інше.

За матеріалами Popular Science.

Миша як дзеркало людства

Об'єктом дослідження стала африканська смугаста миша — один із небагатьох видів ссавців, самці якого можуть виявляти яскраво виражену батьківську поведінку. Одні самці старанно доглядають за малятами, зігрівають їх власним тілом у холодну погоду. Інші — ігнорують або навіть нападають на слабших дитинчат із того самого виводку.

Саме ця полярність і зацікавила дослідників із Принстонського університету. Адже смугаста миша — це своєрідна модель для вивчення батьківства у інших ссавців, зокрема людини.

Мозок і батьківство

Вчені фіксували нейронну активність самців у різних ситуаціях — у присутності малят і без них. З'ясувалося, що в медіальній преоптичній ділянці мозку (MPOA) активність різко зростала щоразу, коли самець опинявся поруч із дитинчам. Але характер цієї активності був різним: вища активність відповідала турботливій поведінці, нижча — агресивній.

Примітно, що раніше MPOA пов'язували переважно з материнською поведінкою самиць. Як виявилося, у самців цей механізм також працює — і що важливо, не лише у досвідчених батьків.

— У цих самців мозок змінює свою роботу не через вагітність чи батьківство. Самотні самці можуть бути такими ж дбайливими, як і досвідчені батьки, — зазначив нейробіолог і співавтор дослідження Форрест Роджерс.

Несподіваний герой — ген Agouti

Справжнім відкриттям стало інше: турботливіші батьки мали нижчий рівень експресії гена Agouti. До цього ген був відомий лише своєю роллю у регуляції метаболізму та пігментації шкіри — і раптом виявився пов'язаним із батьківською поведінкою.

Подальші експерименти підтвердили цей зв'язок. Коли вченим штучно підвищували рівень Agouti за допомогою генної терапії, раніше турботливі самці ставали байдужими або агресивними щодо малят. Коли ж таких самців переводили з групового утримання в одиночне — рівень Agouti природно знижувався, і вони знову виявляли інтерес до дитинчат.

Виявилося, що соціальне середовище безпосередньо впливає на активність гена: самці, які живуть у групах із високою конкуренцією, мають вищий рівень Agouti — і відповідно, менше схильні піклуватися про потомство.

Не таблетка від поганого батьківства

Попри захопливі результати, дослідники застерігають від спрощених висновків. За словами співавторки дослідження Кетрін Пенья, ген Agouti може бути еволюційним механізмом, що дозволяє тваринам адаптувати баланс між самозбереженням та інвестицією в потомство залежно від умов довкілля — зокрема соціальної конкуренції чи густоти популяції.

— Батьківство — це складна риса. Ми не стверджуємо, що можна випити таблетку і стати кращим батьком, або що труднощі з батьківством свідчать про якийсь молекулярний дефіцит, — наголошує Пенья.

Дослідження опубліковане у престижному науковому журналі Nature. Вчені планують продовжувати вивчення того, які саме екологічні та соціальні чинники впливають на рівень Agouti у ссавців — і сподіваються, що їхні результати допоможуть краще зрозуміти причини батьківської недбалості чи агресії.