Календар на 9–15 березня: дні пам'яті мучеників, весняні заклички та народна метеорологія

Другий тиждень березня за новоюліанським календарем відкривається однією з найважливіших дат весняного циклу — святом Сорока Святих. Це час, коли віра у небесних заступників тісно переплітається з магією народних обрядів: випіканням «жайворонків» та першими веснянками.

9 березня за новоюліанським календарем - день 40 мучеників Севастійських, воїнів римського XII легіону, які загинули в 320 році біля міста Севастії за відмову зректися християнської віри. У народному календарі це одна з найпомітніших дат початку весни, сповнена особливих обрядів і прикмет.

Наші предки пекли з тіста «жайворонків» — невеличкі булочки у формі птахів. Їх роздавали дітям, підкидали вгору, закликаючи пернатих повертатися з вирію. Діти бігали селом із випічкою, співали веснянки, «кликали» тепло. Існувало повір’я: скільки з’їси цього дня «жайворонків» — стільки щасливих звісток отримаєш протягом року. Якщо ж випічка добре підрум’яниться і не потріскається — літо буде врожайним.

Погода 9 березня мала особливе значення. Казали: яка погода на Сорок Святих — такими будуть і наступні сорок днів. Сон у ніч на 9 березня вважався віщим: він міг підказати важливе рішення або попередити про зміни.

10 березня — день пам’яті мучеників Кодрата, Кипріяна, Анекта і Крискента, які постраждали за віру в III столітті під час гонінь у Римській імперії.

Наші предки вірили, що 10 березня не можна сваритися, лихословити чи відмовляти в допомозі. Будь-яка образа, сказана цього дня, могла «закріпитися» на довгий час. Натомість добрі справи поверталися сторицею. Господині старанно прибирали оселю: мили підлогу, витрушували рядна, провітрювали хату. Вважалося, що разом із пилом іде все погане, накопичене за зиму.

Погодні прикмети 10 березня уважно спостерігали. Якщо день ясний і тихий — весна буде ранньою та теплою. Якщо холодний вітер — ще чекати повернення морозів. Дощ цього дня віщував багатий урожай зернових. Якщо ж на небі багато хмар, але без опадів — літо буде мінливим.

11 березня за новоюліанським календарем вшановують святителів Софронія, Антипа та Єфимія. У давнину цього дня особливо придивлялися до вітру. Якщо вітер дув з півдня чи південного заходу — чекали швидкого потепління. Північний вітер віщував затяжну прохолоду. Якщо вранці був іній — до сухого й теплого літа. А коли небо чисте й зоряне вночі — врожай буде щедрим.

12 березня — пам’ять преподобного Феофана, святого Григорія Двоєслова та преподобного Симеона Нового Богослова. У народі казали: якщо цього дня йде дощ — літо буде мокрим. Якщо ж крапає дрібний дощик при південному вітрі — чекали теплого, але врожайного літа. Сонячний день віщував добрий врожай городини. Якщо ж хмари пливли швидко — весна буде мінливою.

13 березня — перенесення мощей святого Никифора та пам’ять мучениці Христини Персидської. У народі цей день вважали своєрідним рубежем між зимою і літом. Казали: «Прийшов Никифор — зима пішла у двір». Тепла погода 13 березня — до ранньої сівби. Дощ — добра прикмета до багатого врожаю. Спостерігали й за птахами: якщо вони в’ють гнізда на сонячному боці — літо буде прохолодним, а якщо в затінку — спекотним.

14 березня — батьківська субота, пам’ять преподобного Венедикта та святого Феогноста. У Київській Русі цей день присвячували домашнім тваринам. Їх добре годували, мили, виводили на подвір’я. Вважалося, що турбота про худобу цього дня забезпечить приплід і здоров’я. Якщо вітер дув з півдня — літо буде теплим. Сонячний ранок віщував гарний урожай картоплі. А якщо день похмурий — весна затягнеться.

15 березня — третій тиждень Великого посту, пам’ять мученика Агапія та семи мучеників. У народі казали, що цього дня «підземні води киплять», і тому настає остання велика відлига. Якщо 15 березня тепло — липень буде спекотним. Холод і вітер віщували прохолодне літо. Якщо багато талої води — до щедрого врожаю. А ясна зоряна ніч обіцяла суху й погожу весну.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.