Вчені знайшли найдавнішу карту нічного неба під середньовічним текстом

Карта, створена близько 2000 років тому, століттями була прихована під середньовічним релігійним рукописом. Вважається, що це робота знаменитого грецького астронома Гіппарха, який жив приблизно з 190 до 120 року до нашої ери — задовго до винаходу телескопа — і вона є найдавнішою картою нічного неба у світі, пише Daily Mail.

Чотири роки тому аналіз монастирського тексту 6 століття показав, що під ним, імовірно, ховається стародавня зоряна карта. Тепер, у новому дослідженні, експерти Національної прискорювальної лабораторії SLAC у Каліфорнії використовують рентгенівські промені, щоб оживити найдавнішу карту нічного неба у світі.

За словами провідного автора дослідження Віктора Гісемберга, план полягає в тому, щоб відновити якомога більше координат, нанесених на карту. Вважається, що це допоможе відповісти на деякі з найважливіших запитань про зародження науки. Ба більше, науковці зазначають, що виявлені ними координати неймовірно точні, враховуючи, що їх було визначено неозброєним поглядом.

Вважається, що спочатку середньовічний рукопис, відомий як Codex Climaci Rescriptus, було знайдено в монастирі Святої Катерини в Єгипті. У Середні віки пергамент був дорогим, а тому матеріал часто очищали від чорнила і використовували повторно — вчені вважають, що щось схоже, ймовірно, сталося і цього разу.

У новому дослідженні вчені провели ретельний аналіз пергаменту, використавши рентгенівське випромінювання, що дає змогу розрізняти різні хімічні речовини в матеріалі, не пошкоджуючи його.

Результати вказують, що оригінальний текст стримало чорнило з домішкою кальцію, а в переписаній версії використовували чорнило, багате на залізо, що дало змогу команді візуально розрізнити два варіанти. Під час нового аналізу вченим уже вдалося ідентифікувати слово "Водолій" і описи зірок у цьому сузір'ї.

Вчені вважають, що можуть використати цю інформацію, щоб спробувати відповісти на питання про те, як стародавні астрономи домоглися таких точних результатів без використання збільшувальних приладів.

Відомо, що рукопис налічує близько 200 сторінок, проте дослідження зосереджене лише на 11 сторінках — решта розкидані по світу.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.