Не клімат, а політика: що насправді знищило величну цивілізацію майя

Довгий час вважалося, що велика цивілізація майя стала жертвою глобальної засухи, проте нове дослідження вчених з Монреальського університету перевертає це уявлення. Проаналізувавши осадові породи в лагуні Іцан, дослідники виявили, що в багатьох регіонах клімат залишався стабільним, а вода була в достатку навіть у період занепаду міст. Як повідомляє SciTechdaily.y, причиною колапсу став не клімат, а «ефект доміно»: засуха в центральних районах спричинила війни, міграції та руйнування торгових шляхів, що зрештою поховало всю систему, навіть там, де умови для життя залишалися сприятливими.

Як зазначає видання, між 750 і 900 роками н.е. населення  майя зазнало різкого демографічного та політичного спаду. Хоча в багатьох регіонах це зниження збігалося з періодами сильної посухи, нові дані, засновані на осадових записах, що охоплюють 3300 років, свідчать - пояснення набагато складніше.

Бенджамін Гвіннет, професор географії Монреальського університету, який керував дослідженнями, повідомив, що у кліматичних даних із району лагуни Іцан вчені не знайшли переконливих слідів сильної посухи – а саме це місце є важливим, бо воно розташоване поруч із давніми поселеннями майя і зберігає природний "архів" змін клімату. Водночас місцеве населення зникло приблизно в той самий період, коли занепали міста в більш посушливих регіонах. Щоб зрозуміти, що насправді відбувалося, дослідники проаналізували три різні типи хімічних маркерів у донних відкладах лагуни.

За словами вчених, у класичний період – приблизно 1600–1000 років тому – слідів підпалів лісу для розчищення полів стало значно менше. Це означає, що люди відмовлялися від простого підсічно-вогневого землеробства і переходили до більш інтенсивних способів обробки землі, щоб прогодувати великі міста. Водночас аналіз ізотопів водню у відкладах показав, що клімат поблизу Іцана залишався відносно стабільним. Ймовірно, цьому сприяло вдале географічне розташування регіону, яке пом’якшувало вплив посух.

"Іцан розташований поблизу Кордильєр, де карибські течії генерують регулярні орографічні дощі", - пояснює професор Гвіннет.

Дослідник наголосив, що якщо в цьому районі справді не було сильної посухи, то саме вона не могла бути головною причиною занепаду. Тобто проблему слід шукати не лише в кліматі. На його думку, вирішальну роль могли відіграти складні політичні, економічні та торгівельні зв’язки між містами. Якщо одна частина цієї системи руйнувалася, то тягнуло за собою й інші.

"Коли центральні райони постраждали від посухи, це спричинило низку ланцюгових криз: війни за ресурси, крах королівських династій, масові міграції та порушення торгових шляхів", - пояснює він.

У підсумку дослідники дійшли висновку, що цивілізація занепала не через проблеми у довкіллі. Причиною стала ширша криза, яка охопила весь світ майя. Тобто місто постраждало через загальну нестабільність у регіоні, навіть попри відносно сприятливі місцеві умови.

"Обвал не був механічним наслідком однорідної кліматичної катастрофи. Це було складне явище, у якому клімат, соціальна організація та політична динаміка були тісно переплетені", - зазначив Гвіннет.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.