The Times: Україна відкладає плани проведення виборів щонайменше до стабілізації фронту

Питання демократичного оновлення влади в Україні стає головним каменем спотикання у відносинах із новою адміністрацією США. За даними The Times, профільна робоча група дійшла висновку, що проведення виборів у 2026 році є практично неможливим через відсутність безпекових гарантій та технічні складнощі. У ЦВК наголошують: для організації процесу, який визнає світ, потрібно щонайменше шість місяців повної тиші на фронті. Поки Вашингтон апелює до історичних прикладів США, Київ намагається розв'язати сучасну головоломку: як залучити до голосування мільйони біженців у Європі та захистити виборців від російських ракет.

Про це пише LIGA.net з посиланням на The Times.

Члени офіційної робочої групи з питань виборів мали представити відповідний законопроєкт наприкінці лютого, однак повідомили The Times, що вони ще мають розв'язати ключові питання стосовно забезпечення справедливого голосування, захищеного від атак або втручань з боку РФ.

Вони планують продовжувати обговорювати це питання щонайменше до кінця травня. Однак група дійшла згоди, що Україна повинна розпочати передвиборчий період лише через щонайменше шість місяців після обговорення й ухвалення необхідного законодавства та встановлення перемир'я. Фактично, це відкидає проведення президентських виборів у 2026-му.

Сергій Дубовик, заступник голови Центральної виборчої комісії, заявив: "Усі погоджуються, включно з членами парламенту, що активна фаза бойових дій має припинитися, має бути встановлено чітку лінію розмежування, і лише після цього потрібен шестимісячний період для організації виборів".

За його словами, крайній строк вже було відкладено: "Безсумнівно, робота триватиме впродовж квітня та травня, оскільки ми ще не опрацювали всі питання".

Президентські вибори можуть бути проведені в умовах воєнного стану, якщо внести зміни до Конституції через референдум. Проте робоча група відкинула можливість здійснити голосування під час бойових дій. Її члени вказали на ризик масових жертв у разі, якщо буде атака на виборчу дільницю. Також Дубовик зауважив, що обмеження свободи слова та пересування, передбачені воєнним станом, можуть ускладнити проведення виборчої кампанії.

Він додав, що опозиційні партії не бажають погоджуватись на електронне голосування, яким потенційно може маніпулювати влада й відбуватиметься без участі міжнародних спостерігачів.

До групи входять представники ЦВК, народні депутати та представники громадянського суспільства. Її створили у грудні після заяв Трампа про необхідність проведення виборів в Україні, на що президент Володимир Зеленський закликав Штати забезпечити відповідні умови безпеки. Глава держави також казав, що реагує на заяви партнерів щодо необхідності виборів оскільки не хоче, щоб це питання використовувалося проти України.

Дубовик заявив, що проблема, з якою має справа робоча група, є "безпрецедентною".

Вона вивчає, як забезпечити можливість голосування для приблизно 6 млн українських біженців за кордоном, близько трьох мільйонів українців, які перебувають під російською окупацією й майже мільйона військових, багато з яких служать на фронті. Вибори також мають відповідати міжнародним стандартам, щоб не зірвати плани України щодо вступу до Європейського Союзу.

"Немає прецедентів проведення голосування як це, принаймні за чинними міжнародними стандартами, такими як норми Ради Європи. Немає прикладів, на які ми могли б взяти за основу", – зауважив заступник глави ЦВК.

Радники адміністрації Трампа порівнювали цю ситуацію з президентськими виборами у США 1864 року під час Громадянської війни в країні. Дубовик був збентежений тим, що вони не усвідомлювали ризиків, з якими стикаються українці, як-от авіаудари, кібератаки чи цифрова інформаційна війна.

Натомість за словами посадовця, порада Великої Британії була кориснішою: партнери пропонували звернути увагу на те, як у Сполученому Королівстві голосували громадяни Польщі на своїх виборах. Виборці мають зареєструватися завчасно, однак можуть голосувати у британських школах або громадських центрах, а не тільки у посольствах або консульствах.

Проте у деяких країнах, де мешкають українські біженці, доведеться змінити законодавство, щоб дозволити це. Таміла Ташева, нардепка від опозиційного "Голосу", яка входить до робочої групи, зауважила, що у Чехії, наприклад, виборчий процес іншої країни може відбуватися лише у консульстві.

"Тепер наше міністерство закордонних справ має вести переговори з такими країнами, щоб переконати їх змінити свої закони", – сказала політикиня.

Вона додала, що багато депутатів хочуть провести вибори якомога швидше.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.