Сон у середньому віці впливає на розвиток деменції в старості — дослідження

Сон — це не просто пауза в житті, а складний процес детоксикації мозку. Як повідомляє The Guardian, вчені виявили глімфатичну систему, яка під час відпочинку буквально вимиває шкідливі білки, запобігаючи хворобі Альцгеймера. Хоча масові дослідження радять спати 7–8 годин, експерти з Оксфорда наголошують: ідеальну норму визначає ваша генетика.

Видання зазначає, що протягом останнього десятиліття нам постійно повторювали, що сон – це легальний засіб для підвищення працездатності. Водночас, виникає питання, якщо спати лише шість годин на добу, чи може це викликати проблеми зі здоров'ям в майбутньому.

В статті підкреслюється, що хронічний недосип дуже шкідливий для людини. 

"Одним із тривожних і відносно недавніх відкриттів є глімфатична система – механізм виведення відходів, який під час відпочинку вимиває з мозку "неправильно згорнуті" білки, такі як бета-амілоїди (які виявляють у мозку хворих на хворобу Альцгеймера)", - розповідає видання.

Професор, керівник Інституту нейробіології сну та циркадних ритмів Оксфордського університету Рассел Фостер поділився даними, які свідчать про те, що поганий сон у середньому віці є фактором ризику розвитку деменції в літньому віці, оскільки мозок втрачає здатність ефективно виводити ці токсини.

"З’являється все більше доказів зв’язку між нестачею сну та когнітивним зниженням у літньому віці. Але це також пов'язано з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань та інсульту. Ми також знаємо, що це впливає на цілий ряд інших фізіологічних процесів, таких як імунна система, дихальна система тощо. Це навіть впливає на те, як мозок обробляє больові сигнали, і робить вас більш вразливими до них. Сон так чи інакше впливає на кожну систему", - додає невролог, який спеціалізується на розладах сну Гай Лешцинер.

При цьому, видання розповіло, що якщо особа не спить рекомендовані сім-вісім годин, це не обов’язково означає, що вона перебуває в групі ризику.

Пояснюється, що ці цифри базуються на дослідженнях Британського біобанку – довгострокової біомедичної бази даних, яка відстежує життя півмільйона добровольців.

Дані допомагають вченим вивчати те, як генетика, спосіб життя та навколишнє середовище взаємодіють і спричиняють захворювання. Проте, як підкреслюється в статті, це не означає, що вони є бездоганними. 

"Щодо такого питання, як сон, не можна просто взяти середнє значення і сказати, що саме стільки часу на сон потрібно кожному", - зазначив Фостер.

Видання поділилося, що для того, щоб зрозуміти, чи достатньо людина спить, вона повинна звернути увагу на те, як почувається при тій кількості сну, яку отримує.

"Є люди, яким для підтримання однакового рівня когнітивного, психологічного та фізіологічного здоров’я потрібно менше сну, ніж іншим, а є й такі, хто генетично схильний до тривалого сну і потребує набагато більше", - зазначив Лешцинер.

Він додав, що якщо людина спить шість годин на ніч, але не відчуває втоми, не має жодних когнітивних симптомів й не намагається поспати ще, якщо є час, то це хороший показник того, що у неї генетично закладена потреба у короткому сні.

"Поганим сигналом є те, що ви дратівливі, відчуваєте апатію або надмірно покладаєтеся на кофеїн", - наголосив Фостер.

Водночас, видання зауважило, що безсоння, тобто неможливість заснути, незважаючи на бажання, – це інший фізіологічний стан, ніж хронічний дефіцит сну.

"Найпростіший спосіб побачити різницю полягає в тому, що якщо взяти людину, яка страждає від нестачі сну, і надати їй ліжко вдень, вона засне, тоді як люди, які страждають на безсоння, не заснуть", - пояснив Лешцинер.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.