Філософ кольору та духу: Миколаївський музей розкриває фонди Андрія Антонюка

Миколаївський обласний краєзнавчий музей у межах рубрики «Відкриті фонди» презентував унікальні матеріали, присвячені життю та творчості Андрія Антонюка — постаті, яка стала одним із символів українського образотворчого мистецтва. Про це повідомляє редакція «Південної правди».

Митець всесвітнього масштабу

Андрій Антонюк (1943–2013) — народний художник України та лауреат Шевченківської премії. Високу державну нагороду він отримав за серію творів, серед яких «Митрополит Іларіон», «Богопільська Мадонна» та «Розмова з Всесвітом». Його роботи — це не просто живопис, а глибоке філософське осмислення історії, духовності та коріння українського народу.

Що зберігають музейні фонди?

Спадщина майстра в Миколаєві представлена не лише в пам'яті шанувальників, а й у конкретних музейних експонатах.  У збірці музею зберігається понад 30 полотен художника. Виконані в техніках темпери та акварелі, вони вражають прозорістю та внутрішньою напругою. Фонди містять афіші, запрошення та буклети, які дозволяють простежити географію виставок Антонюка та його міжнародне визнання. Особливе місце посідають матеріали про співпрацю з видатними земляками. Антонюк оформлював книги Миколи Вінграновського, а разом із Дмитром Кременем створив унікальне видання «Лампада над Синюхою», де об'єдналися 100 картин та 100 поезій.

Син Богополя

Майбутній митець народився в Богополі (Первомайськ), і пейзажі річки Синюха назавжди закарбувалися в його образному світі. З 1971 року він жив і працював у Миколаєві. Сьогодні його ім’я увічнене в топоніміці: на честь художника названо вулиці в Миколаєві та його рідному Первомайську.

Музейники наголошують, що через такі речі — від пензля до виставкової афіші — постать Андрія Антонюка постає перед нами більш об’ємно, як художника, чия спадщина є невід'ємною частиною культурного коду України.