Під прицілом - берегова смуга Намиву

УЧНІ ПРОПОНУЮТЬ ПРИРОДНИЙ ЩИТ - МАСОВО ВИСАДИТИ ДЕРЕВА

У Миколаєві відбувся круглий стіл на тему: «Екологічна безпека мікрорайону Намив: географічний та математичний аспект».

Річка забирає своє, річкова ерозія руйнує намиту піском територію, гостро потребує берегоукріплення. Вода наступає, помалу звужує берег, утворюючи абразійно-ерозійний підмив нижньої частини берегового уступу, - тим самим наблизившись на кілька метрів до першої лінії будинків. Розмивання берегової зони призводить до просідання житлових споруд, підвищує ймовірність подальших деструктивних явищ.

Захід мав місце у Миколаївській гімназії №57 імені Т.Г.Шевченка в рамках Тижня Землі, і порушив основну проблему для жителів мікрорайону: як врятувати штучний берег від вітру та хвиль.

Учні гімназії, розташованої на Намиві, провели низку екологічних досліджень, з врахуванням історичного аспекту забудови унікального мікрорайону. Завдяки їх напрацюванням було сформульовано чотири учнівські проекти вирішення проблем. Вони й стали предметом обговорення екологічної безпеки даної території Миколаєва.

У круглому столі взяли участь науковці, екологи, представники громадськості і ЗМІ.

ЧИМ «ОСОБЛИВІ» ПРОБЛЕМИ НАМИВУ

Проблема розмивання Намиву далеко не нова, тож зовсім не дивно, що викликає тривогу у дорослого населення, а тепер - й в учнівської молоді. Періодично «оживає» у кабінетах представників місцевого народовладдя, чи то з трибун одних, інших політичних партій, - щоб вряди-годи привернути увагу, скоріш за все, підняти «рейтинг» свого популізму в очах жителів мікрорайону, - завідомо знаючи, що лише коштом міської громади її навряд чи вирішити.

Реалізація проекту з берегоукріплення, що обов’язково передбачалось ще на початку забудови Намиву, - потребує солідного фінансового ресурсу, і з кожним роком сума необхідних мільйонів зростає. І навряд чи у перспективі вони у міському бюджеті з’являться. Ще до війни йшлося про надії на Державний фонд регіонального розвитку, - якщо він візьме до уваги важливість берегоукріплення для безпеки міста.

На сьогодні Намив - один із найбільш щільно населених мікрорайонів Миколаєва: тут проживає майже 50 тисяч жителів. Він досить привабливий для миколаївців, які залюбки проводять свій вільний час у тісному спілкуванні з природою, насолоджуючись принадами річки Південний Буг.

Від початку 1970 року, коли на місці мілководдя Південного Бугу у Лісках, на намитій піском з дна ріки території, площею 130 гектарів, розпочали будівництво житлового масиву, що плавно переріс у мікрорайон Намив, - був не один проект укріплення берегової зони, вартість якого з часом постійно зростає: від тисяч - до мільйонів.

Як відомо, одна із останніх проектних документацій - станом на 2020 рік, що була виконана на замовлення Управління капітального будівництва, планувала реалізувати об’єкт: «Нове будівництво берегозміцнювальної споруди вздовж вулиці Лазурної у Миколаєві», - вартістю 48 мільйонів 67 тисяч 271 грн. , - та у бюджеті міста таких коштів не виявилось.

Нині, зважаючи на війну, й поготів. Тим часом, проблема надто серйозна, щоб закривати на неї очі. Підрив Каховського водосховища, постійні вибухи - реалії прифронтової області - ще більш загострили ситуацію:

дві смуги дерев вже повністю змила вода, в одних місцях берег схожий на пісчані дюни, круті та нависаючі схили, в інших - поблизу будинків вул. Лазурна 36, 40, 42 геть змілілий та вигнутий берег підмиває дорогу, де ходять тролейбуси. Ясна річ, надзвичайно важливе питання - берегова зона потребує серйозного підходу.

Схожий на наш Намив мікрорайон, намитий піском, в Україні не єдиний. Адже у Києві - це певна частина Лівого берега та Оболонь, а також прибережні зони Дніпра у таких містах як, Запоріжжя, Дніпро, Черкаси. Там також річковий пісок використовувався, щоб підняти рівень грунту перед будівництвом житлових масивів, і своєчасно була врахована умова берегоукріплення. На превеликий жаль, наш Намив наближається до «червоної лінії».

УЧНЯМИ СТВОРЕНА ОНЛАЙН-МАПА НАМИВУ

Відкриваючи засідання «круглого столу», Андрій Малахов - директор Миколаївської гімназії № 57 імені Т.Г.Шевченка, проінформував його учасників, чому навчальний заклад вирішив провести STREAM-тижень екології:

«22 квітня - День Землі, 26 квітня - 40-роковини Чорнобильської трагедії, - тісно переплітаються обидві дати. Екологічна безпека - це захищеність інтересів людини і суспільства та довкілля від загроз. Основна складова екологічної безпеки - створення безпечних для проживання умов життя, захищеність від загроз, що виникають внаслідок антропогенного чи природного впливу.

Ми відкриваємо Тиждень екології круглим столом, на тему безпеки мікрорайону, у якому проживають наші діти, у якому розташований наш навчальний заклад, тому що гімназія - невіддільна частина одного цілого: житлового масиву, назва якого - Намив. Ми не можемо не помічати тих речей, які для усіх жителів мікрорайону є життєво важливими. Останнім часом все більш спостерігаємо, як руйнується берегова лінія.

Оскільки Намив був побудований шляхом намивання піску, існує вірогідність, що вода й далі буде підходити до деревонасаджень смуги захисту. І якщо не укріплювати берегову лінію - може статися лихо. Вже зараз жителі, що живуть на першій лінії від ріки, - виявляють у своїх будинках тріщини, а у підвали час від часу заходить вода. Це є свідченням того, що берегова ділянка перебуває у стані локальної нестійкості.

У процесі підготовки до заходу учні дослідили багато фактів, фотографували, з’ясовували, звичайно, як на те дозволяють дитячі можливості. Ми дуже вдячні, що тема зацікавила науковців, які, на наше запрошення висловили бажання взяти у ньому участь. Вони допоможуть отримати виважений та об’єктивний аналіз фактів, на які учні звернули увагу».

Заступник директора гімназії Оксана Хмельна проінформувала про проведену роботу:

«Це були різні завдання, і різні види діяльності, враховуючи вік дітей. Так, учні 1-6 класів працювали з історичним матеріалом, що має документальну основу. Діти досліджували фото своїх родин і саме тих локацій Намиву, де ці фото були зроблені. Робили власні фото та прогнозування, що саме вони б хотіли побачити на цьому місці через певний період часу.

У гімназії традиційно STRIM-тиждень проходить у цей час і припадає на День Землі. Адже наш Намив - це також проблема Землі. Результати учнівських STREAM-проєктів свідчать про небайдужість молоді до місця, де вони живуть, їх занепокоєння долею Намиву.

Учні початкової школи та 5-6 класів (загалом понад 60 учасників) працювали над проектом «Зв'язок поколінь», вони підготували фотовиставку «Тоді, сьогодні, завтра».

Діти знайшли у домашніх архівах цікаві світлини своїх родичів двадцяти-сорокарічної давності, зроблені на вулицях Миколаєва, а ще краще коли це Ліски-Намив - територія, яка найближче до нас. Сфотографували себе - сучасний вигляд цієї ж локації, й поділились мріями, яким це місце буде з роками.

Це колосальний обсяг свіжої краєзнавчої інформації, що пов’язана з екологією. Це і знакові місця Миколаєва: зоопарк, «Казка», Соборна, набережна, міські парки, мости, Яхт-клуб. Та левова частка дослідної роботи - все ж наш рідний Намив - двори, озеро, причал, парк «Ліски». Завдяки учням дистанційних класів додано матеріали  з інших куточків України».

Під час круглого столу 7-9 класи презентували два проекти, які, сподіваємось, зацікавлять усіх жителів Миколаєва. Це проект «Місце моєї сили» - «Онлайн-мапа Намиву».

На ній позначено одинадцять критичних локацій із найзанедбанішими територіями та проблемами. Це - недобудови та небезпечні об’єкти, ерозія та сміття, які руйнують наш дім.

Учениці 8-А класу Діана Лоза та Віра Дячук, разом із вчителем географії Оксаною Філаткіною, представили ґрунтовне дослідження «Географічний та математичний аспект безпеки Намиву», де було вказано на проблеми та їх вирішення.

Для аналізу найбільш проблемної зони - берега ріки, юні дослідниці розробили математичну модель, провели розрахунки. Було проаналізовано історію Намиву, досліджено процеси руйнування берегів, виконано математичні розрахунки. Така робота дозволила розрахувати кількість дерев, необхідних для захисту берега, запропонувати інші рішення.

Другий проект - «Екологія без кордонів» - забезпечив появу цікавих паперових та електронних постерів. Паперові та цифрові роботи нагадали всім, що екологічне лихо не зупиняється на кордонах. Починаємо з власного подвір’я - дбаємо про нашу Землю.

ЮНІ ДОСЛІДНИКИ І НАУКОВЦІ - ПАРТНЕРИ

Під час круглого столу учні презентували свої дослідження. Кожна група юних екологів-краєзнавців доповідала про важливість проекту, ділилась своїми міркуваннями про способи їх утілення. Діти зробили вражаючу серію фотографій берега, прибережної зони, де ростуть дерева, щоб наочно пояснити про найбільші загрози.

Зважаючи на те, що реалізація інженерного берегоукріплення досі зависла у повітрі, учні запропонували свою альтернативу для порятунку берегової лінії: висадити найближче до води  чотири додаткові смуги деревонасаджень, в кількості 4 тисячі 800 дерев.

Це дозволить природним шляхом зміцнити ґрунт і зупинити руйнування прибережної зони.

Кількість дерев визначили методом математичного аналізу, застосувавши свою формулу загальної площі території та норми для розміщенням рослин. Враховуючи кореневі системи дерев, визначили які саме види найкраще приживляються на піщаних грунтах. Підготували пропозиції, і планують звернутись із ними до влади.

Як зазначив директор гімназії Андрій Малахов: «Бо навіть якщо десять відсотків жителів мікрорайону спромоглися б висадити по одному дереву - цифра 4800 дерев не здавалася б захмарною. Звісна річ, за тої умови, коли за «своїм» деревом кожен, хто його посадив - буде здійснювати і подальший догляд».

Досить глибока інформація прозвучала про історію створення Намиву. І це не лише зібрані історичні довідки про забудову мікрорайону, а й розповіді з «перших вуст» - від їх близьких людей, які ще у далекі молоді роки стали першими жителями нового мікрорайону.

***

Заслуговують вдячності науковці, які провели помітну роботу - підготувавши для круглого столу свої ґрунтовні виступи. Напередодні заходу задля об’єктивної оцінки еко-ініціатив молоді, гімназія надала їм усі зібрані учнями матеріали.

Зокрема, до круглого столу долучилися представники науки, громади, медіа та екологи:

Ігор Наконечний, доктор біологічних наук (Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова) ознайомив з особливостями берегової лінії Дніпро-Бузького лиману та пояснив причини змін;

Інна Тимченко, кандидат технічних наук (Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка), експерт Національного екологічного центру України наголосила на важливості проблеми та необхідності її науково обґрунтованого, комплексного підходу до вирішення, залучення міської громади;

Світлана Лебідь, кандидат педагогічних наук (Медичний інститут Чорноморського національного університету ім. Петра Могили) акцентувала увагу на правильному підборі рослин для цієї місцевості та важливості дослідження їхньої кореневої системи як природного способу укріплення берегів. Озвучила експертний висновок отриманих від учнів фотоматеріалів берегової ділянки Намиву, який зробила її колега - кандидат географічних наук, доцент кафедри екології та природокористування Л.І.Патрушева.

Олена Івашко, головний редактор газети «Вечірній Миколаїв» підкреслила роль освіти та медіа у формуванні екологічної свідомості, приверненні уваги до проблем Намиву.

Загалом, науковці схвалили залучення учнівської молодів до екологічних питань мікрорайону, де вони живуть та навчаються.

Гімназія стала простором, де формуються рішення та відповідальність за майбутнє. Голос дітей та науковий підхід, злагоджена та комплексна співпраця влади і громади - це шлях до збереження нашого Намиву, безпечного середовища та сталого розвитку для наступних поколінь.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/