Генетичний детектив: 9000 років міграцій і таємниця української ДНК

Міжнародна група вчених опублікувала в журналі Science Advances результати масштабного дослідження геномів людей, які жили на території України від кам'яного віку до XVIII століття. Виявилося, що сучасні українці — це спадкоємці унікального «генетичного коктейлю», який почав змішуватися ще в епоху бронзи і не зник, незважаючи на незліченні навали кочівників.

Перехрестя світів

Північне Причорномор'я завжди було «прохідним двором» Євразії. Із заходу сюди йшли землероби Європи, зі сходу — лавина степових кочівників, із півдня — грецькі колоністи та візантійці. Але донедавна ми знали про це лише за черепками кераміки та наконечниками стріл. Нове дослідження 91 стародавнього геному дозволило зазирнути в «біологічний паспорт» предків.

Скіфські сім'ї та «близнюки з Полтави»

Одним із найяскравіших моментів дослідження став аналіз спорідненості у скіфських курганах. Генетики — це сучасні Шерлоки Холмси: у похованнях скіфського часу під Полтавою (знамените Більське городище) вони виявили останки двох чоловіків, які виявилися однояйцевими близнюками. У сусідньому кургані спочивав їхній батько.

Це відкриття руйнує стереотип про скіфів як про випадкові банди кочівників. Перед нами — структуроване суспільство з глибокими родинними зв'язками, де еліта (судячи з ДНК) мала коріння на Кавказі та в Південній Європі, але при цьому жила і вмирала на берегах Ворскли і Дніпра.

Загадка «кіпріота» під Полтавою

Залізний вік приніс у регіон ще більше розмаїття. Досліджуючи Черняхівську культуру (її часто пов'язують із германськими племенами готів), вчені натрапили на справжню сенсацію. У могильнику Шишаки серед місцевих жителів лежала людина, чий генетичний профіль був ідентичним… жителям сучасного Кіпру!

Як він туди потрапив? Чи був це заїжджий купець, римський найманець чи далекий нащадок грецьких колоністів? Відповідь поки прихована, але сам факт свідчить про те, що мобільність у ті часи була не нижчою, ніж сьогодні.

Чоловіки зі степу, жінки з сіл

Дослідження підтвердило важливий закон формування народів. Аналіз X-хромосоми показав, що в епоху бронзи експансія «степовиків» (носіїв ямної культури) була переважно чоловічою. Суворі вершники зі степу приходили на нові землі і брали за дружин місцевих жінок — дочок перших європейських землеробів. Так склався базовий генотип регіону, який вчені називають «основним автохтонним компонентом».

Тінь Чингісхана і Хозарського каганату

У середньовічних зразках вчені зафіксували нові сигнали. В епоху Хозарського каганату та Золотої Орди в ДНК місцевих жителів починають проступати східноазійські маркери (гаплогрупи A, B, D). Це сліди великих міграцій із глибин Центральної Азії. Цікаво, що населення цього періоду було вкрай неоднорідним: в одному і тому ж поселенні могли жити пліч-о-пліч чистокровні вихідці з Кавказу і люди, генетично ідентичні жителям сучасної Монголії або Сибіру.

Головний висновок: спадкоємність попри все

Незважаючи на те, що степами України століттями проносилися гуни, готи, авари та монголи, дослідження привело вчених до вражаючого висновку. Основний генетичний фундамент населення України залишається стабільним уже щонайменше 3500 років.

«Незважаючи на високу міграційну активність і приплив генів зі Східної Азії, ми бачимо основний український компонент, який зберігається з бронзового віку», — підсумовують дослідники.

Наука на лінії фронту

Нове дослідження — подвиг українських археологів та генетиків. Більшість зразків були зібрані та проаналізовані в умовах війни. У той час як на землі України знову вирішується доля Європи, вчені довели: коріння людей, які живуть тут, сягають глибини тисячоліть, і жодні міграційні бурі не змогли стерти цей генетичний код з історії.

Довідка: Дослідження проведено міжнародним консорціумом, до якого увійшли вчені з Тартуського університету (Естонія), Університетського коледжу Лондона та провідних інститутів археології України.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.