27 квітня/ 06:33/ / УКРАЇНА
Мутанти чи тріумф дикої природи? Як радіація насправді змінила мешканців Зони відчуження
Інф.
26 квітня 2026 року, світ відзначає 40-ві роковини аварії на Чорнобильській АЕС. Як зазначає науковий журналіст Кріс Баранюк у своєму матеріалі «Виживання на отруєній землі» для видання BBC Future, десятиліттями Зона відчуження залишалася без людей, але так і не стала мертвою пустелею. Життя тут вирує, хоча й адаптується до радіоактивного середовища у вельми несподіваний спосіб.
Загадка чорної жаби
Глупої ночі посеред покинутого чорнобильського лісу іспанський еволюційний біолог Пабло Буррако почув гучне квакання. Пробираючись крізь темряву з ліхтариком, він спіймав маленьку деревну жабу (райку). Це був 2016 рік, перша експедиція вченого до зони катастрофи. Поглянувши на земноводе, Буррако був вражений: шкіра жаби мала незвично темний, майже чорний колір, тоді як її родичі за межами Зони зазвичай яскраво-зелені.
Це відкриття підняло питання, яке хвилює науковців уже 40 років: чи змінила радіація тварин, які живуть поблизу зруйнованого реактора?
Дослідивши понад 250 жаб, команда Буррако висунула гіпотезу: темний колір, зумовлений високим рівнем меланіну, міг стати своєрідним захисним бар'єром від радіації. Ті жаби, що мали більше меланіну, краще виживали в перші роки після вибуху. Проте в науковому світі це твердження досі викликає палкі дискусії. Біолог Тімоті Муссо з Університету Південної Кароліни критикує дослідження, зазначаючи, що вибірка була недостатньою, а нинішні рівні радіації не корелюють із потемнінням шкіри.
Генетичний котел та еволюція виживання
Жаби — не єдині істоти, чиї організми змушені були реагувати на невидиму загрозу. За роки спостережень дослідники задокументували чимало дивного: покручені дерева, пухлини у ластівок і навіть моторошний чорний грибок, що росте просто всередині зруйнованого четвертого енергоблока, де рівень радіації залишається смертельним. За деякими даними, цей грибок використовує меланін для захисту, а дехто навіть припускає, що він здатен "харчуватися" енергією випромінювання (хоча Муссо наголошує, що доказів останньому немає).
Чи адаптувалися тварини та рослини генетично? Докази існують. Наприклад, дослідження 2012 року показало, що соя, вирощена в Чорнобилі, пристосувалася до радіації та важких металів. А у місцевих рудих нориць (дрібних гризунів) виявили вищу стійкість до пошкоджень ДНК і генетичні зміни, які передаються з покоління в покоління — навіть якщо їх вивезти до чистої лабораторії.
Парадокс безлюддя: чому Зона процвітає?
Проте найпотужнішим фактором, який вплинув на природу Чорнобиля, стала не радіація, а... відсутність людей.
Радіобіологиня Кармел Мазерсілл зазначає, що ландшафт докорінно змінився: чутливі до радіації сосни загинули, поступившись місцем березам. Утворився новий ліс. Зникнення людини спровокувало справжній демографічний вибух серед диких тварин.
Сьогодні Зона відчуження нагадує унікальний заповідник. Тут вільно блукають зубри, лосі, олені та дикі кабани. За оцінками, кількість вовків тут у сім разів вища, ніж у сусідніх чистих заповідниках. До регіону повернулися бурі ведмеді, яких тут не бачили понад століття, та євразійські рисі. А поруч із новим саркофагом АЕС живуть зграї здичавілих собак — нащадків домашніх улюбленців, покинутих під час евакуації 1986 року.
Не лише чорне і біле
Природа Зони відчуження стикається і з новими викликами. Сучасні дослідження свідчать, що комбінація тепла від радіоактивного забруднення та глобального потепління створює величезний стрес для деяких видів, наприклад, сільських ластівок.
Географ Джонатан Тернбулл з Даремського університету підсумовує 40-річну історію Чорнобиля: "Історія про те, що 'Чорнобиль змінив усе', не надто глибока. Не можна просто сказати, що природа тут вмирає або, навпаки, неймовірно процвітає". Сьогодні Чорнобиль — це складна екосистема, повна тонких взаємозв'язків та адаптацій. Вона пережила одну з найстрашніших катастроф в історії людства, але продовжила жити і розвиватися. І навіть через чотири десятиліття ця отруєна земля продовжує ставити перед науковцями питання, на які ще належить знайти відповіді.
Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал - Facebook - Instagram.