Залужний: «Якщо ви погодилися на буферну зону — чекайте війни, вона вже йде до вас»

Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував у виданні NV розгорнуту колонку про уроки української війни для майбутньої безпеки Європи. Матеріал, який вийшов 21 травня 2026 року, починається з жорсткого діагнозу нинішній світовій архітектурі. На думку автора, міжнародний порядок, створений після 1945 року та розпаду Радянського Союзу, наразі практично зруйновано, а міжнародне право та профільні інституції більше не спроможні гарантувати мир на планеті.

Критичній оцінці піддалися і ключові західні безпекові структури. Колишній головнокомандувач констатує, що міжнародні альянси, і насамперед НАТО, імовірно, втратили здатність гарантувати безпеку своїм членам. Головними причинами цього є технічна неготовність блоку до викликів сучасної високотехнологічної війни, а також політична неспроможність демократичних інституцій ухвалювати складні та непопулярні рішення. Ситуація ускладнюється тим, що Сполучені Штати Америки поступово відходять від своєї традиційної ролі головного захисника світових демократичних цінностей та безпосередньо європейської демократії.

Про буферні зони і сірі зони

Центральна теза колонки Валерія Залужного полягає в тому, що в майбутньому світовому порядку не повинно залишатися жодних сірих чи тимчасових зон. Будь-який подібний геополітичний простір рано чи пізно неминуче стає полем боротьби за чужі інтереси та впливи, несучи пряму небезпеку і проблеми сусіднім державам. Досвід України чітко доводить, що якщо країна чи міжнародна коаліція погодилися на створення буферної зони, то їм слід чекати повноцінної війни, яка спочатку завжди приходить приховано.

Такий сценарій розвитку подій більше ніколи не влаштує Україну і, як зазначає дипломат, логічно не має влаштовувати її європейських сусідів. Залишити Україну поза новою системою безпеки означало б підписання вироку для майбутніх поколінь. Саме тому для держави є абсолютно неприйнятними будь-які зовнішні чи внутрішні компроміси, які можуть призвести до руйнування державності або втрати суб'єктності, включно з поступками у сфері корупції чи державного устрою.

Про нову зброю виснаження

Окрему увагу Валерій Залужний приділяє докорінній зміні характеру та інструментарію сучасних бойових дій. На зміну наддорогій високоточній зброї минулого століття, яка колись вважалася головним чинником успіху, прийшла дешева і масова зброя виснаження. Станом на 2026 рік безпілотні системи остаточно перестали бути просто дистанційно керованими апаратами і перетворилися на частину складних інтелектуальних комплексів, де головним фактором розвитку став штучний інтелект. Сучасний ІІ забезпечує автономність та ройове застосування систем, дозволяючи їм утримувати маршрут, адаптуватися до радіоелектронної протидії, самостійно розрізняти цілі та ухвалювати рішення на їх ураження без участі людини.

Поява та масштабне впровадження такої зброї повністю змінили саму природу і доктрину ведення війни. За словами автора, у нинішніх реаліях фактично зникла різниця між фронтом і тилом, оскільки дістатися до будь-якої людини чи стратегічного об'єкта в глибокому тилу стало значно легше і дешевше, ніж зрушити лінію фронту хоча б на двадцять метрів. Будь-яка країна тепер отримує можливість застосувати нову технологічну силу проти ресурсного супротивника, що вимагає негайного перегляду застарілих військових концепцій.

Про стійкість суспільства та економіки

Для того щоб вистояти і перемогти у високоінтенсивній війні на виснаження, необхідна максимальна концентрація зусиль усієї країни, успіх якої визначають два фундаментальних чинники: стійкість суспільства та стійкість економіки. Найуразливішою ланкою для України в цьому контексті виявилася паливно-енергетична інфраструктура. Побудована за традиційною централізованою моделю з великими електростанціями, вона виявилася беззахисною перед цілеспрямованими масованими ударами ракет і дронів. Досвід бойових дій довів, що захист енергетичних об'єктів тепер став таким самим першочерговим завданням національної безпеки, як і захист державних кордонів.

Паралельно із фізичним терором Валерій Залужний застерігає від серйозних інформаційно-психологічних та когнітивних загроз, які ворог спрямовує проти цивільного населення за допомогою інтернету та ШІ. Анонімні інформаційні джерела спочатку розширюють коло підписників на тлі суспільного хвилювання, а потім швидко капіталізуються і використовуються для системної дезінформації, розпалювання внутрішньої ворожнечі та шантажу. Такий скоординований вплив руйнує критичне мислення громадян, без якого держава втрачає будь-яке майбутнє в державотворенні, тому розвиток культури критичного мислення має стати частиною державної безпекової політики.

Про неприйнятні компроміси

Аналізуючи внутрішні виклики воюючої країни, дипломат зазначає, що компроміси в питаннях корупції, як і в державному устрої, не можуть бути прийнятними, оскільки вони рано чи пізно призведуть до втрати суб'єктності. Крім того, у демократичній країні під час захисту від тоталітарної держави завжди існує небезпечна спокуса відповідати на стратегію дій ворога методами самого тоталітаризму. Руйнація демократичних інститутів в ім'я військової перемоги є неприпустимою, оскільки це означатиме ментальну перемогу ворога, навіть якщо ситуація на полі бою складеться інакше. Важливо системно підтримувати демократичні цінності, оскільки їхня втрата унеможливить побудову майбутніх міжнародних альянсів.

Про роль України в безпеці Європи

Валерій Залужний переконаний, що унікальний бойовий та технологічний досвід України, здобутий у реальній війні на виживання, є найважливішим стратегічним капіталом. Цей досвід дає державі можливість посісти гідне місце у міжнародній архітектурі безпеки через його обмін на політичну підтримку, західні інвестиції та новітні технології. Проте головною умовою для цього залишається збереження внутрішніх демократичних інститутів та категорична відмова від будь-яких компромісів, що підривають державність.

Партнерські відносини та створення нових союзів без сірих зон є єдиним шляхом до здобуття не просто справедливого, а й сталого миру на континенті. Західні країни та уряди повинні використати українські напрацювання для зміни власних підходів до безпеки, щоб європейським народам не довелося здобувати цей досвід ціною власної крові. «Час змін прийшов, він чекає на рішення. Рішення, які увійдуть в історію», — підсумовує Валерій Залужний.