Через тиск санкцій російські шпигуни розгорнули агресивне полювання на західні технології, - The Associated Press

Російські спецслужби суттєво активізували та зробили більш агресивними свої зусилля щодо викрадення західних оборонних секретів і сучасних технологій, намагаючись компенсувати шкоду від міжнародних санкцій для своєї воєнної економіки. Для обходу обмежень агенти Москви створюють фіктивні компанії, вербують посередників і залучають кібершпигунів, чия діяльність також спрямована на підготовку потенційних атак проти критичної інфраструктури.

Про це повідомляє міжнародне агентство The Associated Press із посиланням на заяви трьох високопосадовців європейських розвідувальних служб.

За інформацією розвідників, чотири роки міжнародних санкцій значно підірвали спроможність Росії закуповувати обладнання, технології та наукові розробки в Європі, тоді як тривала війна в Україні виснажує ключові галузі промисловості та наближає країну до фінансової кризи.

Пріоритети шпигунства: від винищувачів до арктичних технологій

Заступник начальника оперативного відділу Служби безпеки Швеції Крістоффер Веделін зазначив, що російські шпигуни чітко знають свої потреби і спрямовують серйозні зусилля на закупівлю передових верстатів, заводського обладнання, наукових досліджень та технологій подвійного призначення.

Зокрема, у Швеції під прицілом опинилася оборонна промисловість та високотехнологічні дослідження щодо найсучаснішого озброєння країни, включно з винищувачами Gripen. Також Росія намагається придбати лазерні та камерні технології цивільного призначення, які згодом можна інтегрувати у військові системи.

Директор Служби безпеки і розвідки Фінляндії Юха Мартеліус додав, що Москва прагне викрасти технології, які дозволять їй утримувати темп або отримати перевагу над Заходом у найближчі десятиліття. Серед іншого, РФ критично потребує:

• підсанкційних комп'ютерних технологій та оновлень програмного забезпечення для промислових верстатів;

• космічних технологій, які необхідні Кремлю безпосередньо зараз для супутникових знімків, зв'язку та навігації;

• квантових, арктичних та морських технологій розробки.

Паралельно з цим очільниця Центру урядового зв'язку Великої Британії (GCHQ) Енн Кіст-Батлер звинуватила Росію у «невпинному таргетуванні» Сполученого Королівства та європейських союзників шляхом шпигунства, підготовки саботажів та спроб замахів.

Схеми стають дедалі складнішими. Наприклад, у травні шведська поліція заарештувала двох осіб за підозрою в порушенні санкцій через фірму в Туреччині, яка здійснила десятки поставок металообробних верстатів до Росії. До цих процесів залучені всі розвідувальні органи РФ.

Зміна методів: Кремль більше не боїться викриття

За словами представників спецслужб, Росія стала частіше вдаватися до кібератак. Минулого року пов'язані з РФ хакери намагалися знищити шведську електростанцію. Спроба провалилася завдяки вчасному виявленню загрози системою безпеки. За оцінками розвідки, атака частково мала на меті підірвати підтримку України Заходом.

Крістоффер Веделін підкреслив, що цей інцидент засвідчив докорінну зміну у поведінці Москви:

«Вони більше не турбуються про потенційне встановлення авторства після своєї діяльності, тому йдуть на більші ризики задля досягнення цілей».

Наростаючі проблеми російської економіки

Агресивна тактика спецслужб відображає глибокі внутрішні занепокоєння Кремля станом власної економіки. Керівник Департаменту зовнішньої розвідки Естонії Каупо Росін констатував, що справи у російської економіки «йдуть зовсім погано». Близько третини ВВП Росії наразі поглинає війна, що уповільнює загальне зростання та провокує стійку інфляцію.

За даними естонської розвідки, дефіцит російського бюджету на весь 2026 рік планувався на рівні 3,7 трильйона рублів, проте вже наприкінці лютого він сягнув 3,4 трильйона рублів. Певне полегшення Москві принесло зростання цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході, який спалахнув 28 лютого, а також пом'якшення деяких нафтових санкцій з боку США та Великої Британії задля зниження світових цін на пальне. Проте додаткові доходи не рятують ситуацію глобально, і за умови збереження західного тиску наприкінці року на Росію може чекати серйозна фінансова криза.

Аналітики естонської служби відзначають, що за останні шість місяців настрої серед російських чиновників стали значно похмурішими, а риторика про «повну перемогу» зникла. Цьому сприяють і колосальні втрати: за оцінками британської розвідки, з початком повномасштабного вторгнення в Україні було вбито майже 500 000 російських військових. Через відсутність просування на фронті та економічні труднощі багато посадовців у РФ приватно ставлять питання, заради чого все це робиться. Фінська розвідка вважає, що Владімір Путін має відносно чітке уявлення про ці економічні виклики, проте європейські аналітики застерігають від очікувань швидких політичних змін усередині РФ.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.