Демографічні тренди: у 2026 році завантаженість дитячих садків регіону впала до історичного мінімуму

Освітня система Миколаївської області за останні 25 років зазнала глибоких структурних та демографічних змін. Нові підсумкові відомості, оприлюднені Головним управлінням статистики у Миколаївській області у 2026 році, демонструють стійке скорочення кількості здобувачів освіти на всіх рівнях — від дитячих садків до університетів.

Найбільш наочно довгостроковий демографічний тренд ілюструє статистика загальної середньої освіти. Якщо у 2000 році в школах області навчалися 183 823 учні, то до початку навчального року 2025 року їхня кількість скоротилася вдвічі — до 93 371 особи, серед яких фіксується 47 315 хлопців та 46 056 дівчат. Скорочення відбувалося плавно протягом усього періоду, проте помітне прискорення динаміки зафіксовано в останні роки.

Подібні процеси переживає і сфера дошкільної освіти. У розрізі десятиліть траєкторія завантаженості дитячих садків виглядає хвилеподібно:

• 1995 рік: 785 закладів, 62 882 місця та 49 085 вихованців;
• 2000 рік: 541 заклад, 35 505 місць та 28 899 вихованців;
• 2013–2014 роки (пік завантаженості): понад 43 тисячі дітей при наявності лише близько 36 тисяч офіційних місць, що створювало хронічний дефіцит;
• 2025 рік: 429 закладів, 31 210 місць та 19 389 вихованців.

Перекладаючи ці цифри з мови статистики, наприкінці 2025 року проблема дефіциту місць повністю зникла: середня завантаженість становила лише 62 дитини на 100 місць, а на один дитячий садок у середньому припадало 45 вихованців. На загальну динаміку останніх чотирьох років суттєво вплинули методологичні обмеження: починаючи з 2022 року, дані наводяться без урахування тимчасово окупованих територій та зон, де ведуться або велися бойові дії.

Аналіз інфраструктури дошкільної освіти за 2025 рік виявляє глибоку територіальну диспропорцію між кількістю юридичних закладів та реальною кількістю дітей, які їх відвідують.

Статистика за типом місцевості фіксує таку картину:

• Заклади дошкільної освіти: у містах розташовано лише 33,3% дитячих садків, тоді як у сільській місцевості — 66,7%.
• Розподіл вихованців: при цьому 71,3% усіх дітей відвідують саме міські заклади, і лише 28,7% навчаються в селах.

Ця аномалія свідчить про те, що сільська мережа дитячих садків залишається розгалуженою суто фізично, але є критично недовантаженою через відсутність достатньої кількості дітей на місцях. Натомість міські заклади, становлячи лише третину від загальної кількості, тримають на собі основне демографічне навантаження регіону. За гендерною ознакою суттєвих відхилень серед дошкільнят немає: хлопці становлять 51,6%, дівчата — 48,4%.

Спад зачепив і вищу школу області. У 2007 році вища освіта регіону переживала свій історичний максимум — 45 514 студентів. Станом на початок навчального року 2025 року в закладах вищої освіти Миколаївщини навчалося лише 17 703 особи. Аналогічне падіння зафіксоване у сферах професійно-технічної (з 15,3 тис. у 2000 році до 8,9 тис. у 2025 році) та фахової передвищої освіти (з 6,7 тис. до 4,0 тис. відповідно).

Проте на тлі цього загального зниження фіксується унікальна статистична аномалія в секторі підготовки наукових кадрів найвищої кваліфікації. Кількість аспірантів на кінець року тривалий час коливалася в межах 150–250 осіб, але починаючи з 2023 року відбувся безпрецедентний стрибок:

• 2021 рік: 238 аспірантів;
• 2022 рік: 265 аспірантів;
• 2023 рік: 481 аспірант;
• 2024 рік: 525 аспірантів;
• 2025 рік: 502 аспіранти.

Найбільший інтерес викликає внутрішня гендерна структура цього показника. На тлі загального дворазового збільшення чисельності аспірантів відбулося різке розходження між кількістю чоловіків та жінок. Кількість чоловіків-аспірантів стрімко зросла: від 175 осіб у 2022 році до 404 у 2023-му, 465 у 2024-му та 451 особи наприкінці 2025 року. Водночас кількість жінок в аспірантурі за цей же період послідовно зменшувалася: 90 осіб у 2022 році, 77 у 2023-му, 60 у 2024-му та лише 51 особа у 2025 році.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою, мають законне право на відстрочку від призову за мобілізацією. Для чоловіків військовозобов'язаного віку вступ до аспірантури став юридично чистим та легальним способом отримання відстрочки, що й викликало вибухове зростання показників. Натомість жінки, які не мають подібних законодавчих зобов'язань щодо військової служби, реагували на загальну ситуацію в країні природним чином: їхній відтік з аспірантури відображає загальний тренд зниження інтересу до довгострокового навчання в регіоні під час війни.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.