Україна та Молдова розпочинають перший етап предметних переговорів про членство в ЄС, — The Guardian

У понеділок, 15 червня 2026 року, Україна та Молдова зроблять вирішальний крок на шляху до європейської інтеграції, офіційно розпочавши перший етап предметних переговорів про членство в Європейському Союзі. Офіційний запуск переговорного процесу за участю високопосадовців ЄС та міністрів обох країн відбудеться в Люксембурзі. Цей момент є глибоко символічним для двох колишніх радянських республік і розгортається на тлі інтенсифікації російських бомбардувань українських міст, під час яких агресор зазнає величезних втрат за мінімального просування на суходолі.

Про це повідомляє авторитетне міжнародне видання The Guardian.

Україна та Молдова оперативно отримали статус кандидатів на вступ до ЄС ще у 2022 році, подавши заявки за кілька днів після початку повномасштабного російського вторгнення. Попри символічне рішення про відкриття переговорів у червні 2024 року, подальший предметний процес тривалий час блокувався проросійським урядом Угорщини під керівництвом Віктора Орбана.

Головним політичним каталізатором, який усунув багаторічну перешкоду на шляху Києва та Кишинева до Брюсселя, стали внутрішні зміни в самій Угорщині. Обрання нового угорського уряду у квітні 2026 року докорінно змінило позицію Будапешта. Це дозволило державам-членам ЄС минулої п'ятниці досягти одностайної згоди щодо офіційного відкриття «першого кластера» переговорів.

Цей кластер охоплює розділи зводу правил ЄС, які стосуються верховенства права та демократії. Запуск цієї базової частини відкриває юридичну можливість для переговорів в інших стратегічних сферах, серед яких:

• єдиний європейський ринок;

• екологічна політика та охорона довкілля;

• економічна та соціальна політика.

у спільному розлогому коментарі лідери Євросоюзу Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта високо оцінили «рішучість, мужність та наполегливу працю, виявлені обома країнами у просуванні реформ, навіть перед обличчям колосальних викликів». Вони окремо підкреслили, що «розширення — це стратегічний вибір».

Президент України Володимир Зеленський, оцінюючи дипломатичний прорив, зазначив:

«Україна робить те, що необхідно, і важливо, щоб ЄС також тримав своє слово. Відкриття першого кластера — це вагома політична та моральна підтримка для нашої держави та нашого народу».

Колишня радниця Європейської Комісії з питань розширення та старша наукова співробітниця аналітичного центру Bruegel Хізер Грабб зазначає, що відкриття першого кластера має фундаментальне значення, оскільки є фактичним початком процесу укладання угоди про членство. Водночас вона додає, що старт офіційних переговорів стане серйозною перевіркою реальності для української сторони:

«Ви не можете піти в обхід ухвалення, імплементації та забезпечення виконання європейських законів на українській території. І це займе певний час. Крім того, це дорого коштуватиме в адміністративному плані».

Для повноцінного вступу до блоку країна-кандидат зобов'язана адаптувати тисячі європейських законів та директив, після чого отримати одностайне схвалення кожного з чинних членів ЄС.

Посадовці Євросоюзу позитивно оцінюють реформаторські зусилля Києва та Кишинева. В контексті України резонансні процеси, такі як оголошення минулого місяця підозри керівнику Офісу Президента Андрію Єрмаку у межах великого корупційного розслідування, сприймаються в Брюсселі як позитивний сигнал того, що українська влада серйозно ставиться до антикорупційних проваджень. Сам Андрій Єрмак наразі відкидає всі висунуті проти нього звинувачення.

Водночас стримана похвала європейських інституцій поєднується з певним розчаруванням через те, що Київ рухається недостатньо швидко у виконанні 10 пріоритетних реформ, погоджених у грудні минулого року. За оцінками офіційних осіб ЄС, Україна наразі виконала лише 15% зобов'язань, зафіксованих у спільному плані єврокомісара з питань розширення Марти Кос та віцепрем'єр-міністра України Тараса Качки. Цей документ містить невідкладні заходи щодо посилення незалежності НАБУ та САП, затвердження державної антикорупційної стратегії, а також реформування процедур призначення суддів та прокурорів.

За умови наявності достатньої політичної волі Україна здатна завершити суто технічну частину переговорів приблизно за чотири роки. Проте в Брюсселі визнають, що остаточне рішення про приймання нової країни завжди є політичним. Характерно, що ідея німецького канцлера Фрідріха Мерца щодо надання Україні проміжного статусу «асоційованого членства» (представництво в інституціях ЄС без права голосу) не знайшла підтримки в інших європейських столицях. Проте концепція «поетапного членства» набуває дедалі більшої ваги, оскільки Україна вже бере участь у реалізації деяких загальноєвропейських програм.

Експертка Хізер Грабб переконана, що Євросоюз має керуватися насамперед безпековим імперативом щодо України, максимально інтегруючи її у спільну оборонну політику, де регуляторне законодавство ЄС є порівняно м'яким. З огляду на геополітичний профіль та бойовий потенціал держави, аналітики застерігають Брюссель від зволікань:

«Зважаючи на те, що Україна є найсерйознішим гравцем у сфері безпеки та оборони на континенті, єдиним, хто має загартовані в боях війська та серйозний арсенал ефективної зброї на сучасному полі бою, де домінують дрони, найгірше, що могло б статися для європейської безпеки, — це якщо якийсь майбутній український уряд розвернеться проти ЄС і стане євроскептичним».

Фахівчиня додала, що українці не розвернуться в бік Росії, але якщо вони розчаруються в Євросоюзі, це матиме катастрофічні наслідки для безпеки всього континенту. «ЄС потребує України щонайменше так само сильно, як Україна потребує ЄС для забезпечення всього нашого спільного майбутнього безпеки», — резюмує Грабб.