Болгарія замість Угорщини: новий центр блокування санкційних пакетів ЄС

Болгарія оголосила, що не підтримуватиме 21-й пакет санкцій ЄС проти Росії через включення до нього глави Російської православної церкви патріарха Кирила. Крім того, ця країна проти енергетичних санкцій і начебто не лише вона. Як відомо, 21-й пакет санкцій ЄС хочуть затвердити до 15 липня. Чи вдасться це зробити до цієї дати?

Софія замінила Будапешт

Під час обговорення послами нового пакету санкцій проти РФ, Болгарія оголосила про відмову підтримати його через включення до нього очільника Російської православної церкви патріарха Кирила. У ході обговорення в Брюсселі Софія наголосила, що вважає такі заходи непропорційними та такими, що виходять за межі економічної логіки санкцій.

МЗС Болгарії назвало обмеження проти глави РПЦ символічними та контрпродуктивними. Країна також не підтримує частину енергетичних санкцій 21-го пакету ЄС.

“Є низка елементів, які ми не підтримуємо - з одного боку, в енергетичному секторі, а з іншого - санкції, пов’язані з патріархом Російської православної церкви Кирилом, які належать до категорії символічних заходів. Вони можуть бути контрпродуктивними”, - сказала міністр закордонних справ Болгарії Веліслава Петрова.

За її словами, позиція Болгарії чітка. Вона підтримує санкції, які мають реальний економічний ефект, але не призводять до більшої шкоди для держав-членів, ніж для країни, яка веде війну.

“Санкції мають на меті чинити економічний тиск, щоб досягти ситуації, коли продовження війни невигідне, та заохотити повернення до переговорів. Коли йдеться про санкції, які мають переважно символічний характер і не мають реальних економічних наслідків, Болгарія виступає проти них”, - сказала вона.

Раніше подібні ініціативи щодо включення патріарха Кирила до санкційного списку блокувала Угорщина. За попереднього керівництва Віктора Орбана Будапешт послідовно виступав проти такого кроку, і саме він тривалий час залишався головною перешкодою для ухвалення цього рішення в ЄС. Тепер, після політичних змін в Угорщині, ця опозиція зникла, і роль головного критика фактично перейшла до Болгарії.

Відомо, що Болгарія і раніше займала обережну позицію щодо питань, пов'язаних з російською православною церквою та її патріархом.

Зокрема під час попередніх обговорень європейських санкцій проти Кирила, вона була серед країн, що висловлювали застереження, стверджуючи про необхідність захисту релігійної свободи та уникнення заходів проти духовних лідерів, пише видання.

Цікаво, що у 2018 р. Кирило перебував на святкуванні 3 березня у Болгарії, де в аеропорту його зустріла Іліана Йотова, тодішня віцепрезидентка. Вона стала перед ним на коліна та поцілувала йому руку. Згодом російського патріарха прийняв тодішній президент країни Румен Радєв. Наразі в травні цього року Радєв став прем'єр-міністром країни. Його вважають проросійським політиком Він заявляв, що Болгарія більше не постачатиме зброю Україні. Також за його правління було внесено до парламенту проєкт про розірвання десятирічної безпекової угоди, підписаної з Києвом лише у березні. Крім того, партія “Відродження” вимагає заблокувати участь Софії у фінансових гарантіях ЄС на суму 1,2 млрд євро.

Енергетичні санкції: хто має застереження

Окремий блок суперечок у межах 21-го пакета стосується енергетичних санкцій, зокрема пропозиції зафіксувати або змінити механізм цінової стелі на російську нафту, щоб запобігти її автоматичному підвищенню.

Нагадаємо,ЄС планує затвердити новий, 21-й пакет санкцій проти Росії до 15 липня 2026 р. Цей дедлайн встановлено через оновлення цінової стелі на російську нафту. Обмеження нафтових доходів агресора є критично важливим, оскільки за чинною формулою, яка вираховується як середня ціна за минулі шість місяців мінус 15% із переглядом щопівроку, ліміт має суттєво зрости.

Болгарія не єдина країна, яка висловила застереження щодо енергетичних заходів.

“Кілька держав, включаючи Болгарію, висловили застереження щодо запропонованих санкцій у сфері енергетики”, - сказали в дипломатичних колах “ЄвроПравді”.

Із попередніх позицій держав-членів ЄС можна припустити, що найбільш чутливими до таких рішень залишаються країни, які раніше активно залежали від російської нафти або виступали проти її жорстких обмежень. Насамперед це Угорщина та Словаччина, які й сьогодні зберігають значну залежність від постачань енергоносіїв через інфраструктурні та економічні причини. У різні періоди до таких держав також відносилися окремі країни Центральної Європи, зокрема Чехія, хоча її залежність від російської нафти суттєво зменшилася після переорієнтації постачань.

Саме ці держави зазвичай аргументують свою позицію ризиками зростання цін на пальне, необхідністю гарантувати стабільність внутрішнього ринку та уникненням додаткового тиску на власну енергетичну систему.

Що буде далі з пакетом санкцій

Наразі 21-й пакет санкцій ЄС перебуває на стадії узгодження між державами-членами і має бути схвалений одноголосно. Це означає, що будь-яка країна може заблокувати або суттєво змінити його зміст.

Єврокомісія розраховує погодити пакет у найближчі тижні, з урахуванням того, що частина рішень пов’язана з переглядом “цінової стелі” на російську нафту, термін якого наближається. У зв’язку з цим у Брюсселі тривають переговори щодо можливих компромісів - або через зміну формулювань, або через пом’якшення окремих пунктів, щоб забезпечити підтримку всіх країн ЄС.

Тиск на Росію може посилитися з двох боків

Хорошою новиною для України є те, що США відновлять нафтові санкції поти РФ. Президент США Дональд Трамп дав зрозуміти, що розглядає таку можливість, пов’язуючи це з підписанням мирної угоди з Іраном та відкриттям Ормузької протоки.

“Невдовзі ми зможемо це зробити, тому що зараз (нафта з Перської затоки) постачається. Ми зняли санкції, бо, очевидно, не хочемо перешкоджати постачанню нафти. Тому невдовзі… у якийсь момент ми будемо в ситуації, щоб зробити це”,– заявив Трамп.

На цьому тлі потенційне ухвалення нового 21-го пакета санкцій ЄС у поєднанні з можливим поверненням жорсткіших обмежень з боку США може суттєво посилити тиск на російський енергетичний сектор. У разі синхронізації таких рішень Москва може опинитися під одночасним впливом двох ключових санкційних режимів - європейського та американського, що значно ускладнить можливості обходу обмежень та експорту нафти.

Кореспондент