Стратегія виснаження: як українські рої безпілотників змушують Кремль розпорошувати дефіцитну ППО та знижувати захист лінії фронту

Найдрібніші деталі нещодавньої масштабної атаки українських безпілотників на Москву, яка стала найбільшою з моменту початку повномасштабного вторгнення, продемонстрували серйозні прорахунки та хаотичність у діях російської системи протиповітряної оборони. Замість чітко скоординованої стратегічної відсічі оборонні заходи окупантів у четвер зранку нагадували гарячкові й поспішні спроби виправити ситуацію. Про це йдеться у розлогому розслідуванні журналістів телеканалу CNN, які проаналізували верифіковані відеозаписи вуличних боїв у російській столиці та залучили провідних міжнародних військових експертів.

Паніка на автомагістралях та ракетний «автогол»

Оприлюднені у соцмережах та перевірені фахівцями кадри наочно фіксують ознаки паніки в межах мегаполіса. На одному з відеороликів видно, як російські солдати ведуть вогонь із переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК) безпосередньо з узбіччя завантаженого цивільним транспортом швидкісного шосе, поки повз них обережно проїжджають легкові автомобілі. На іншому відео зафіксовано момент, коли збитий або пошкоджений апарат стрімко падає на територію величезного ринку, змушуючи перехожих у паніці тікати в пошуках укриття.

Найбільш резонансним став епізод із околиць Москви: випущена російська протиракета повністю схибила, пройшовши повз український дрон, і натомість влучила у велике нафтосховище. Старший науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI) Маркус Шиллер у коментарі для медіа назвав цей інцидент класичним «російським автоголом», який завершився утворенням величезної грибоподібної хмари чорного диму та вибуховим підкиданням у повітря багатотонної кришки паливного резервуара. Старший аналітик компанії McKenzie Intelligence Services Сту Рей також підтвердив непрофесійність дій оборони: за його оцінкою, розгортання військової техніки впритул до цивільних об'єктів без будь-якого регулювання дорожнього руху свідчить про поспішну та абсолютно хаотичну реакцію.

Чому радянська та російська ППО не придатні для боротьби з БпЛА

Аналітики британського Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) зазначають, що радянські та модернізовані російські зенітно-ракетні комплекси від самого початку створювалися для протидії абсолютно іншим типам цілей. Їх розробляли для перехоплення класичних літаків, стратегічних бомбардувальників, а також балістичних і крилатих ракет. Експерт RUSI Томас Вітінгтон прямо заявив, що російська протиповітряна оборона у її поточному стані просто не відповідає своєму призначенню в умовах сучасної війни технологій. Маленькі дрони з'являються на екранах радарів, але через специфіку траєкторії та низьку швидкість системи не здатні забезпечити те, що військові називають «якісним супроводженням цілі» для гарантованого ураження.

Ситуація для Кремля погіршується двома стратегічними факторами:

• Дія міжнародних санкцій: обмеження доступу до західних мікросхем та високих технологій блокує Москві можливість провести глибоку модернізацію електроніки своїх радарів під дрони. За словами експертів, навіть якщо РФ зараз наростить промислове виробництво ракет, вона просто масштабуватиме застарілі системи, які не здатні ефективно виконувати роботу.

• Розпорошення сил по величезній території: раніше Росія концентрувала свої найкращі комплекси (включаючи мобільні системи «Панцир» та важкі пускові установки) виключно вздовж лінії фронту та на кордоні з Україною. Проте послідовні удари ЗСУ по глибоких тилах, включаючи об'єкти в Санкт-Петербурзі та Москві, змусили російське командування розтягнути протиповітряний щит, перетворивши його на тонку та діряву тканину.

Виснаження складів та «погані варіанти» для Кремля

Масовані нальоти вже змусили російську владу піти на безпрецедентні репутаційні кроки. Зокрема, у травні цього року через складну оперативну обстановку та страх перед безпілотниками Кремль був змушений максимально згорнути свій традиційний військовий парад на Червоній площі, повністю прибравши звідти важку техніку та безуспішно намагаючись просунути ідею тимчасового перемир'я на період святкувань.

Згідно з оцінками командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта Бровді (позивний «Мадяр»), станом на середину травня Москва все ще мала потужну концентрацію засобів захисту: понад 100 пускових установок ППО та не менше 50 мобільних комплексів «Панцир». Проте коли українські війська запускають в одну атаку понад 100 безпілотників одночасно з різних напрямків, інтегрована система управління ворога перестає функціонувати належним чином через перевантаження каналів. Постійна висока частота рейдів неминуче веде до виснаження російських складів зенітних ракет, точні обсяги яких тримаються у суворій таємниці. Як підсумував експерт Томас Вітінгтон, з точки зору частоти та важкості українських атак, у військового керівництва РФ наразі взагалі не залишилося хороших рішень: генерали змушені щоразу обирати найменш катастрофічний варіант із усіх можливих поганих.