Прісна, але не для пиття: чому в Миколаєві досі не можуть подати якісну воду

Минуло понад чотири роки відтоді, як Миколаїв через ворожі обстріли втратив доступ до стратегічного дніпровського водоводу. Пошук альтернативних рішень привів до будівництва та запуску восени 2025 року нового водогону з річки Південний Буг. І хоча містяни вже помітили, що вода у квартирах візуально стала значно чистішою та прозорішою, юридично й фактично вона все ще залишається технічною.

Про причини такої ситуації та стан міських комунікацій розповіли фахівці у програмі «Радіодень», відеосюжет якої опубліковано на YouTube-каналі «Суспільне Миколаїв».

Головний камінь спотикання — хімічний показник

Запуск нових очисних споруд, збудованих компанією «Автострада», спочатку прогнозували на весну 2026 року. Наразі об'єкт перебуває під тимчасовим управлінням Регіонального офісу водних ресурсів (РОВР) Миколаївської області, який разом із фахівцями КП «Миколаївводоканал» відпрацьовує технологічні режими роботи.

Як зазначає генеральний директор «Миколаївводоканалу» Геннадій Ізюмов, якість води сьогодні є неспівставно кращою, ніж торік, адже в мережі нарешті пішла пресна вода замість солоної. Проте є один нюанс:

«На сьогодні вона ще не відповідає по одному показнику — по окиснюваності. Спеціалісти над цим працюють... Ми з вами повинні розуміти, що по щолчку ця вода питною не стане».

Начальниця РОВР у Миколаївській області Наталія Жадан підтверджує, що відхилення за цим параметром є геть незначними (наприклад, 5,28–5,51 одиниці при нормі в 5). Ба більше, аналогічна проблема з окиснюваністю історично фіксувалася навіть у колишній дніпровській воді.

Чому процес очищення потребує часу?

Експерти виділяють кілька об'єктивних причин, чому офіційний статус води досі не змінено:

• Нове джерело та сезонність: вода з Південного Бугу використовується для Миколаєва вперше. Поверхневі річкові води динамічно змінюють свій хімічний та бактеріологічний склад залежно від сезону (зокрема, через літнє цвітіння водойми).

• Необхідність тривалих спостережень: фахівці мають відстежити якість води в усі пори року, щоб точно розрахувати необхідну кількість реагентів та стабілізувати систему до стійких показників.

• Багаторівневий контроль: наразі якість води щоденно контролюють чотири незалежні лабораторії, включаючи фахівців водоканалу, Держпродспоживслужби та МОЗ.

Ремонт інфраструктури та заморожені тарифи

Попри складнощі з хімічним складом, перехід на прісну воду вже дав потужний технічний ефект — кількість аварій та витоків на міських водомережах суттєво зменшилась. Це дозволило комунальникам відійти від режиму «гасіння пожеж» і розпочати планові ремонти.

Завдяки допомозі міжнародних донорів (зокрема UNICEF та DRC), які забезпечують підприємство матеріалами, з червня стартує масштабне відновлення ділянок каналізаційних колекторів силами власного цеху санації підприємства.

Що буде з тарифами?

Ціна на воду для миколаївців не змінювалася з 2021 року і протягом 2026 року підвищуватися не буде. Для самого підприємства це серйозний фінансовий виклик, оскільки через зростання вартості пального та електроенергії його прогнозована збитковість на цей рік сягає 665 млн гривень. Майже всю цю суму (близько 600 млн гривень) вимушене компенсувати місто, з бюджету якого вже виділено 190 млн.

Пам'ятка для миколаївців: як користуватися водою зараз?

Поки триває остаточне відпрацювання технологічного регламенту очисних споруд та підготовка до їх передачі на баланс водоканалу, містянам варто залишатися обачними:

Для технічних потреб: воду з-під крана можна без обмежень використовувати для прання, прибирання та гігієнічних процедур.

Для пиття та приготування їжі: фахівці наполегливо рекомендують використовувати виключно бутильовану або додатково очищену (профільтровану) воду.

Чиновники та комунальники запевняють: технологічний ланцюжок працює на 100%, і вихід на стабільну питну воду у кожній оселі — це лише питання часу та завершення повного річного циклу спостережень.