Віталій Кім: Україні потрібен довгостроковий план розвитку та нова індустріалізація

За час повномасштабної війни голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім перетворився з регіонального чиновника на одну з найвпізнаваніших публічних фігур України. Його щоденні звернення на початку вторгнення стали символом стійкості Миколаєва та підтримки для мільйонів українців. Сьогодні, коли лінія фронту відсунулася від міста, Кім дедалі частіше говорить не лише про війну, а й про майбутнє регіону та держави.

В інтерв’ю агентству «Українські Новини» керівник області розповів про ситуацію в Миколаєві, відновлення зруйнованої інфраструктури, залучення інвестицій, реформування освіти, боротьбу з корупцією та перспективи проведення виборів після завершення війни.

Життя поруч із війною та відновлення регіону

За словами Кіма, Миколаїв продовжує жити настільки повноцінним життям, наскільки це можливо в умовах воєнного часу. Попри регулярні повітряні тривоги та атаки безпілотників, працюють підприємства, навчальні заклади, відкриваються нові об’єкти та реалізуються проєкти відновлення.

Мешканці регіону за роки війни адаптувалися до постійних загроз безпеці. Якщо в перші місяці вторгнення кожна тривога сприймалася вкрай гостро, то сьогодні люди навчилися оцінювати ризики та діяти залежно від ситуації.

Сам керівник області визнає, що війна змінила і його самого.

«Якщо порівнювати мене з собою п’ять років тому, єдине, що залишилося, — це усмішка і гумор, а в голові змінилося все», — говорить Кім.

Одним із ключових напрямів роботи обласної адміністрації залишається відновлення зруйнованих об’єктів. З початку повномасштабного вторгнення на території Миколаївської області було пошкоджено або зруйновано близько 16 тисяч об’єктів різного призначення. Понад дев’ять тисяч із них уже відновлено.

Водночас керівник регіону переконаний, що Україна не повинна обмежуватися лише відбудовою втраченого.

«Потрібно розуміти, що увага світу до України не буде вічною. Тому ми маємо зробити все необхідне, щоб максимально використати допомогу на відновлення. У нас буде лише один шанс на це», — наголошує він.

На думку Кіма, саме зараз необхідно закладати основу для майбутнього економічного розвитку країни, інакше Україна ризикує втратити унікальну можливість модернізації економіки.

Інвестиції, освіта та ставка на промисловість

Очільник Миколаївської ОВА вважає, що головним двигуном післявоєнного зростання має стати індустріалізація. Вивчаючи досвід країн, які змогли здійснити економічний ривок, він дійшов висновку, що їхній успіх базувався на розвитку виробництва та промисловості.

На його думку, Україні необхідна довгострокова державна стратегія розвитку щонайменше на 15–20 років, яка не змінюватиметься після кожного політичного циклу.

Особливу увагу Кім приділяє залученню інвестицій. За його словами, міжнародні партнери готові вкладати кошти в українські регіони за умови зрозумілих правил гри, прозорих процедур та ефективної взаємодії з місцевою владою.

Одним із найуспішніших прикладів він називає співпрацю Миколаївщини з Данією. Завдяки підтримці данських партнерів реалізуються проєкти відновлення інфраструктури, а також формуються нові програми допомоги на найближчі роки.

Великі надії керівництво області пов’язує і зі співпрацею з Південною Кореєю. Нещодавній візит Кіма до цієї країни був присвячений пошуку нових можливостей у сфері освіти, технологій та промисловості.

На думку голови області, однією з найважливіших задач є підготовка фахівців, які братимуть участь у відновленні України.

«Ми робимо ставку на професійно-технічну освіту. Зараз усі розуміють, що цей вектор потрібно змінювати. І ми цю стратегію впроваджуємо», — зазначає він.

Кім вважає, що країні потрібні інженери, будівельники, енергетики та фахівці виробничих професій, адже саме вони будуть затребувані під час масштабної відбудови інфраструктури та створення нових підприємств.

Не менш важливим залишається питання повернення молоді, яка під час війни виїхала на навчання за кордон.

«Питання не в тому, скільки студентів ми втратили за ці роки. Питання в тому, чи створимо ми умови, щоб вони захотіли повернутися після навчання», — підкреслює керівник регіону.

Корупція, вибори та погляд у майбутнє

Говорячи про боротьбу з корупцією, Кім зазначає, що за останнє десятиліття Україна суттєво просунулася у сфері прозорості влади та громадського контролю. Створено спеціалізовані антикорупційні органи, посилено увагу журналістів і суспільства до діяльності чиновників.

Водночас він визнає, що чинна система ще далека від ідеалу, однак рівень відповідальності державних службовців постійно зростає, а можливості приховування незаконного збагачення поступово зменшуються.

Відповідаючи на питання про власне майбутнє, Кім називає себе радше політичним менеджером, ніж політиком. Водночас він не приховує, що хотів би й надалі брати участь у розвитку країни.

Особливу увагу в інтерв’ю приділено темі виборів. Керівник Миколаївської області переконаний, що проведення виборчої кампанії під час війни може створити ризики для внутрішньої стабільності держави.

За його словами, політична конкуренція неминуче призводить до конфліктів між різними силами, а в умовах війни це може стати додатковим фактором напруження.

«Спочатку завершення війни і гарантії безпеки. Лише потім потрібно щось змінювати. Вибори — це завжди конкуренція. Усі все одно будуть боротися між собою. Тому я вважаю, що потрібно закінчити війну, потім проводити вибори. І тоді ми вже всі пересваримося між собою, і когось оберуть люди», — заявив Кім.

Оцінюючи перспективи завершення війни, голова ОВА зберігає обережний оптимізм. Він вважає, що багато залежить від ситуації на фронті, розвитку українських оборонних технологій та здатності держави витримувати тривале протистояння.

Головним викликом після війни, на думку Кіма, стане не лише відбудова зруйнованого, а й формування нової економічної моделі країни. Саме розвиток промисловості, залучення інвестицій, модернізація освіти та довгострокове планування мають стати фундаментом майбутнього України.

Як підкреслює керівник Миколаївщини, відновлення має стати не лише поверненням до довоєнного стану, а й можливістю для створення сучасної конкурентоспроможної економіки, здатної забезпечити стабільний розвиток на десятиліття вперед.