Натуральний догляд за шкірою: як самостійно приготувати загоювальну мазь із календули

Календула лікарська, відома в Україні як нагідки, є однією з найпопулярніших рослин завдяки своїм вираженим протизапальним, антисептичним та протигрибковим властивостям. Вона стимулює відновлення клітин і допомагає боротися з десятками шкірних проблем: від сухості та тріщин до опіків, висипань, екземи та сонячних ушкоджень. У матеріалі Homestead and Chill, дослідниця Діанна Талеріко детально описала технологію створення домашньої загоювальної мазі на основі цієї рослини.

Цілющі властивості та сировина

Найбільша концентрація лікувальних смол міститься у липкій зеленій основі суцвіття нагідок, яка у ботаніці називається чашолистком і квітколожем. Оскільки на самих пелюстках кількість смоли є меншою, для приготування мазей використовують цілі висушені квіти, а не лише відокремлені пелюстки. Завдяки м'якій дії засіб безпечний для чутливої шкіри, його також застосовують для немовлят у разі попрілостей або подразнень.

Для приготування мазі необхідна заздалегідь підготовлена олія, настояна на календулі. Її можна зробити самостійно, зануривши повністю сухі квіти у базову олію на 3–4 тижні для повільної екстракції без нагрівання. Як базу найчастіше обирають олію жожоба, яка за структурою близька до природного шкірного себуму, або солодкий мигдаль, кокос чи оливу.

Необхідні компоненти та пропорції

Класичне співвідношення інгредієнтів для домашньої мазі передбачає використання однієї частини воску та твердих масел (баттерів) на 4–7 частин рідкої олії. Збільшення кількості воску робить мазь твердішою, а зменшення — м'якшою.

Для виготовлення трохи більше однієї склянки готового продукту (близько 300 мл) потрібні такі складові:

• одна склянка (240 мл) готової олії календули;

• 3–4 столові ложки гранульованого бджолиного воску (якщо додається масло ши, беруть 3 ложки воску, якщо ні — 4 ложки);

• дві столові ложки масла ши (додатковий зволожувальний компонент за бажанням);

• кілька крапель сертифікованої органічної ефірної олії для ароматерапії (лаванда, чайне дерево, ромашка, перцева м'ята, розмарин або евкаліпт);

• скляні банки або металеві баночки для зберігання.

У веганському варіанті бджолиний віск замінюють органічним соєвим або канделільським воском.

Приготування та зберігання

Процес виготовлення засобу не потребує складного обладнання. Усі компоненти — олію календули, віск, масло ши та ефірні олії — поміщають у верхню частину водяної бані. Важливо використовувати саме водяну баню, щоб уникнути перегрівання олії та зберегти її лікувальні властивості. Суміш підігрівають на помірно слабкому вогні, регулярно помішуючи, до повного розчинення воску та твердих масел, після чого одразу знімають з плити.

Гарячу рідку суміш обережно розливають у чисті ємності. Якщо маса починає застигати під час розливання, її на короткий час повертають на водяну баню. Наповнені баночки залишають відкритими до повного охолодження. Готову мазь зберігають у прохолодному темному місці. Домашній засіб зберігає свої властивості протягом кількох років, проте з часом його біологічна активність може поступово знижуватися.

Технологія приготування домашньої олії з нагідок

Олія календули (нагідок) є базовою основою для створення натуральної косметики, зокрема загоювальних мазей, мила та лосьйонів. Ось детальні рекомендації щодо правильного збору сировини та холодної екстракції рослинних смол. За наявності сухої сировини та олії-носія процес виготовлення є простим та економним.

При цьому важливо розрізняти лікарську календулу (Calendula officinalis), яку іноді називають англійською «pot marigold», та звичайні чорнобривці (true marigolds): останні є зовсім іншою культурою і не мають таких виражених цілющих властивостей.

Цілющі властивості та особливості збору

Медичні смоли нагідок прискорюють відновлення та ріст клітин, що сприяє загоєнню ран, а також мають антисептичний, протигрибковий та протизапальний ефект. У закордонній практиці засіб використовують для лікування висипань, сонячних опіків, набряків, екземи, акне, укусів комах, псоріазу, шрамів та герпесу. Зокрема, експертка Розмарі Гладстар у своїй книзі «Medicinal Herbs, A Beginner’s Guide» рекомендує олію календули для безпечного догляду за шкірою немовлят у разі появи лущення на голові або пелюшкового дерматиту. Також засіб допомагає заспокоїти шкіру та запобігти подразненню після гоління.

Головний секрет максимальної ефективності екстракту полягає в тому, що для приготування потрібно брати цілі висушені кошики квітів, а не окремі пелюстки: найбільша кількість лікувальних смол зосереджена саме в зеленій основі бутона (чашолистку та квітколожі). Збирати радять молоді квіти, а сушити їх необхідно в дегідраторі за дуже низької температури — менше ніж 105°F (близько 40.5°C). Повна відсутність вологи є обов'язковою умовою, оскільки будь-які залишки води призведуть до появи цвілі та підірвуть якість олії.

Матеріали та вибір олії-носія

Для приготування знадобиться скляна банка з кришкою (об'ємом від 200 до 500 мл), сито, марля або мішечок для рослинного молока, а також сучі квіти, які мають заповнити ємність щонайменше на дві третини чи три чверті.

Як рідку основу використовують нерафіновані олії холодного віджиму: оливкову, солодкого мигдалю, аргани, виноградних кісточок, кокосову або жожоба. Останній варіант є найбільш універсальним для догляду за обличчям, оскільки олія жожоба близька за складом до природного себуму шкіри і має найдовший термін зберігання — до 5 років, тоді як більшість інших олій стають згірклими приблизно за 1 рік. За бажанням для аромату можна додати кілька крапель ефірних олій ромашки чи лаванди.

Покрокова інструкція з приготування

Процес пасивного настоювання відбувається без нагрівання, щоб уникнути руйнування корисних сполук:

• Скляну банку заповнюють сухими суцвіттями календули на три чверті об'єму.

• Квіти повністю заливають обраною олією-носієм, щоб вони могли вільно рухатися в рідині, і щільно закривають кришкою.

• Ємність залишають у помірно теплому місці (на підвіконні з сонячного боку, у теплій шафі або на поверхні побутової техніки, що нагрівається) щонайменше на два тижні, а краще — на місяць. Рівень освітлення не має вирішального значення, проте тепло прискорює екстракцію. Періодично банку радять акуратно струшувати.

• Після завершення терміну олію проціджують через дрібне сито, застелене марлею або мішечком для рослинного молока, ретельно віджимаючи рослинну масу руками.

• Готовий продукт переливають у чисту, абсолютно суху банку та зберігають у сухому, прохолодному і темному місці або в холодильнику.

7 способів використання олії нагідок

1. Як зволожувальний засіб для обличчя: допомагає зменшити почервоніння, сухість та прояви акне (достатньо всього кількох крапель).

2. Як компонент домашньої косметики: олію додають під час виготовлення збитого масла для тіла, лосьйонів, мила або лікувальних мазей.

3. Як основа для поживного масажу тіла.

4. Для місцевого нанесення: безпосередньо на ділянки з екземою, висипаннями, шрамами, саднами, сонячними опіками чи укусами комах.

5. Для лікування волосся та шкіри голови: кокосова, оливкова чи арганова олії з календулою допомагають зволожити шкіру та ущільнити структуру волосся (засіб наносять на 15 хвилин або кілька годин, після чого змивають звичайним шампунем).

6. Для очищення обличчя: олія ефективно розчиняє та виводить забруднення і стійкий макіяж, заспокоюючи запалення (слід уникати контакту з чутливими ділянками навколо очей).

7. Як екологічний подарунок: готову суміш можна розлити у невеликі декоративні пляшечки та подарувати близьким разом із інструкцією.