Мандрівники у часі: правда, міфи та таємниці відомих історій

Останнім часом дедалі частіше почали з'являтися неймовірні історії про мандрівників у часі. Здається, що люди дедалі частіше знаходять “докази” таких подорожей. Фокус зібрав найвідоміші з них, а також пояснив, чому вчені не заперечують таку можливість.

Мандрівниця у часі у фільмі Чарлі Чапліна

У жовтні 2010 року кінорежисер Джордж Кларк завантажив на YouTube відеоролик із фільмом Чарлі Чапліна під назвою “Цирк”.

До запису також увійшли кадри з прем'єри фільму в Лос-Анджелесі в Китайському театрі Граумана у 1928 році. У цій частині відео перед камерою проходить невідома жінка, яка прикладає до вуха тонкий чорний пристрій. Користувачі мережі одразу вирішили, що це мобільний телефон.

Цю теорію підігрів і автор відео, який написав, що пристрій у руках жінки справді схожий на “смартфон”. Також Кларк припустив, що незнайомка дійсно може бути “мандрівницею у часі”.

Ролик набрав мільйони переглядів і став темою телевізійних новин.

Скептики ж стверджують, що найімовірніше в руках жінки був портативний слуховий апарат. Ця технологія вже розроблялася на той час.

Хіпстер на відкритті мосту у 1941 році

У центрі уваги опинився знімок 1941 року з повторного відкриття мосту Саут-Форк у Голд-Бріджі, Британська Колумбія. Прихильники теорій змови часто стверджують, що на цьому фото зображений мандрівник у часі.

На фото видно чоловіка, чий одяг і сонцезахисні окуляри здаються надто сучасними для знімка 1941 року. Крім того, він тримає дуже маленький фотоапарат, який більше нагадує сучасну фототехніку.

Дослідження показали, що зовнішній вигляд незнайомця не обов'язково був недоречним. Подібний стиль сонцезахисних окулярів уперше з'явився ще у 1920-х роках. А його “футболка з принтом” при детальнішому розгляді виявилася светром із нашитою емблемою. Такі светри часто носили спортивні команди того часу.

Справді, фотоапарат чоловіка значно менший за фототехніку тієї епохи, однак компактні фотоапарати вже існували. Наприклад, компанія Kodak виробляла портативні фотоапарати аналогічного розміру ще з 1938 року.

Мобільний телефон у 1943 році

У 2018 році в Twitter було опубліковано фотографію відпочивальників на пляжі в Корнуоллі. Деякі користувачі почали стверджувати, що на знімку чоловік користується телефоном.

Цей допис підхопили інформаційні агентства, зокрема Fox News у США, а також різні британські таблоїди, такі як The Daily Mirror.

Водночас автор публікації Стюарт Гамфріс продовжував стверджувати, що чоловік на знімку, найімовірніше, просто скручував цигарку.

Рудольф Фенц із міських легенд Нью-Йорка

Історія Рудольфа Фенца — це міська легенда початку 1950-х років, яку часто згадують як “доказ” подорожей у часі.

Суть цієї легенди полягає в тому, що у 1951 році в Нью-Йорку автомобіль збив чоловіка, одягненого в одяг XIX століття.

Згодом з'явилися чутки, що цей чоловік нібито безслідно зник у 1876 році. Також повідомлялося, що речі, знайдені при ньому, теж походили з 1876 року.

Цю захопливу історію дослідив фольклорист Кріс Обек і з'ясував, що вона бере початок із науково-фантастичної книги «Голос із галереї» (1953) Ральфа М. Голланда.

Винахідник-самоучка Майк «Божевільний» Маркум

У 1995 році один зі слухачів зателефонував на радіо і заявив, що знайшов спосіб подорожувати в часі за допомогою драбини Якоба. Іншими словами, за допомогою пристрою, який створює електричну дугу.

Цією людиною був Майк Маркум. Він зізнався, що викрав кілька силових трансформаторів у місцевої електричної компанії. Обладнання він використав для живлення своєї “машини часу”, чим спричинив відключення електроенергії.

Поліцейські протоколи підтвердили, що його було заарештовано за цю крадіжку і засуджено до 60 днів ув'язнення та умовного терміну.

У 1996 році він знову зателефонував на радіопередачу, заявивши, що будує другу “машину часу” із законно придбаних деталей і йому залишилося 30 днів до завершення роботи. Він стверджував, що вже відправив через цей пристрій близько 200 предметів і дрібних тварин, а також заявив, що сам скористається ним для подорожі. Після цього Маркум “зник” у 1997 році, а його відсутність породила безліч теорій і низку міських легенд.

У 2015 році він знову з'явився і дав інтерв'ю, в якому розповів, що нібито перенісся на два роки в майбутнє. Повернувшись назад, він опинився у Ферфілді, штат Огайо, і страждав на амнезію.

Живучи в притулку для безхатченків, Маркум поступово згадав своє ім'я, номер соціального страхування та інші подробиці, які допомогли йому повернутися до звичайного життя. Водночас у базі даних дорожньої поліції штату Міссурі немає відомостей про те, що він колись вважався зниклим безвісти.

Фото: CBS. На знімку з концерту Елвіса Преслі знайшли "мандрівницю у часі"

Прибулець із майбутнього з військовою місією

Із 2000 до 2001 року користувач одного з онлайн-форумів Джон Тітор стверджував, що прибув із 2036 року для виконання військової місії.

Тітор говорив, що теорія множинності світів є правильною, а часових парадоксів не існує. Також він стверджував, що у 2008 році у США розпочнеться громадянська війна, за якою у 2015 році послідує ядерна Третя світова війна. Унаслідок цих воєн, за словами Тітора, на Землі мало загинути 3 млрд людей.

Популярність Тітора похитнулася, коли жодне з його передбачень не справдилося. Ба більше, подальше розслідування показало, що цей персонаж може бути містифікацією, вигаданою двома братами з Флориди.

Вовк із Волл-стріт із майбутнього

У 2003 році нібито був заарештований Ендрю Карлссін за порушення правил Комісії з цінних паперів і бірж США через здійснення 126 ризикованих угод з акціями. Проблема полягала в тому, що кожна з них виявилася успішною.

За легендою, Карлссін почав із інвестиції у 800 доларів і збільшив свій капітал до 350 000 000 доларів. Саме це й привернуло увагу комісії.

Після цього з'явилася інформація, що заарештований Карлссін дав чотиригодинне зізнання, у якому заявив, що прибув із майбутнього. Він пропонував слідчим повідомити точне місцезнаходження Усами бен Ладена або розкрити формулу ліків від СНІДу в обмін на пом'якшення покарання, щоб повернутися на свій корабель.

Цікаво, що через деякий час невідомий вніс заставу за Карлссіна, після чого він мав постати перед судом. Проте “мандрівника у часі” більше ніхто не бачив, а записи засвідчили, що такої людини ніколи не існувало.

Ця міська легенда, найімовірніше, з'явилася завдяки вигаданій сатиричній статті в газеті Weekly World News. Пізніше матеріал був передрукований Yahoo! News, де вигаданий характер статті став менш очевидним.

Невдовзі й інші газети почали подавати цю історію як факт, що призвело до народження справжньої міської легенди.

iPhone на картині 1860 року

Деякі користувачі мережі стверджували, що на картині австрійського художника Фердинанда Георга Вальдмюллера 1860 року під назвою “Очікувана” зображена жінка, яка тримає мобільний телефон.

Користувачі стверджували, що жінка на картині тримає телефон у руках і дивиться на його екран зверху вниз.

Мистецтвознавці спростували цю дивну теорію, заявивши, що “мобільний телефон” на картині насправді є молитовником.

Подорож у майбутнє можлива: чому

Насправді ми щодня переміщуємося в майбутнє зі швидкістю одна секунда за секунду. Звісно, це не та подорож у часі, яку описують письменники-фантасти або показують у фантастичних фільмах. 

І все ж, згідно із загальною теорією відносності Ейнштейна, подорож у майбутнє можлива. Відповідно до теорії, що швидше людина переміщується у просторі, то повільніше для неї минає час порівняно з тим, хто залишається нерухомим. Простіше кажучи, якщо вирушити на космічному кораблі майже зі швидкістю світла до далеких зірок, а потім повернутися на Землю, то на нашій планеті минуть сотні, а можливо, й тисячі років. Але для космічного мандрівника мине лише кілька десятків років. Таким чином він потрапить у майбутнє після завершення місії.

Подорож у минуле неможлива: чому

Фізик Стівен Гокінг стверджував, що закони фізики забороняють подорожі в минуле. Одним із доказів цього, за словами вченого, є те, що ми не бачили жодного прибульця з майбутнього.

Науковці вважають, що така подорож неминуче створить часові парадокси, які роблять переміщення в минуле неможливим. Річ у тім, що подорож у минуле порушує фундаментальні закони причинно-наслідкового зв'язку. Простіше кажучи, у всього є причина і є наслідок, а не навпаки.

Якщо людина вирушить у минуле, то вона може змінити там події таким чином, що сама подорож у часі стане неможливою.

Відомі парадокси подорожей у часі

Парадокс убитого дідуся. Людина вирушає в минуле й випадково або навмисно вбиває свого дідуся, який ще не зустрів її бабусю. Таким чином людина не народжується й не може переміститися в минуле, щоб убити дідуся.

Причинно-наслідкова петля. Це послідовність подій, які є взаємною причиною одна одної. Наприклад, людина бере із собою інформацію про те, як створити машину часу, і передає її людині в минулому. Та будує машину часу. Але хто тоді спочатку створив машину часу?

Парадокс приреченості. Людина намагається запобігти певній події в минулому, але це призводить до виникнення саме тих подій, яких вона хотіла уникнути. 

Ефект метелика. Якщо людина щось змінить у минулому, наприклад, уб'є метелика, то це кардинально змінить історію майбутнього.

Фото: Kristjan Hoffman. На знімку часів Другої світової війни знайшли «мандрівника в часі»

Як можна вирушити в минуле: що кажуть теорії

Замкнена часоподібна крива. Загальна теорія відносності допускає, що за певних умов простір-час утворює петлі. Вони призводять до створення шляхів у просторі-часі, які повертаються до своєї початкової точки. Це дає змогу переміщатися в минуле.

Червоточини або кротовини. Це гіпотетичні тунелі у викривленому просторі-часі, які можуть з'єднувати дві точки в часі або просторі. Вони також відомі як мости Ейнштейна — Розена. Теоретично з їхньою допомогою можна потрапити в минуле, але Ейнштейн вважав їх надто нестабільними для цього.

Космічні струни. Це гіпотетичні дефекти простору-часу, що залишилися після Великого вибуху. Згідно з деякими розрахунками, дві паралельні космічні струни, які рухаються з величезною швидкістю, можуть створити замкнені часоподібні криві, що дають змогу вирушити в минуле.