Гордість Путіна стала його пасткою: аналітики Newsweek розкрили 5 сценаріїв кризу в Криму

Завоювання Криму у 2014 році, яке колись вважалося головним здобутком Володимира Путіна, перетворюється на серйозну проблему для Кремля на тлі труднощів Росії у війні проти України. Про це у своєму аналітичному матеріалі повідомили автори американського видання Newsweek.

Російська окупаційна влада у Криму 26 червня оголосила про введення «надзвичайної ситуації» через дефіцит пального, перебої з електропостачанням та обмеження цивільного життя. Призначений Кремлем очільник півострова Сергій Аксьонов заявив про призупинення продажу бензину цивільним особам: пальне тепер розподіляють лише для державних установ. Сам Путін визнав наявність паливного дефіциту в Росії, пообіцявши посилити протиповітряну оборону, прискорити ремонти та збільшити постачання на півострів, де розташована єдина тепловодна військово-морська база РФ.

Київ заявляє про намір повернути Крим, що багато західних аналітиків вважають важкодосяжною метою. Проте півострів стає пасткою для Путіна: він занадто символічний, щоб його залишити, занадто вразливий для безпечного використання і занадто дорогий для утримання. Журналісти виділили п'ять сценаріїв подальшого розвитку цієї кризи.

П'ять варіантів розвитку кризової ситуації

1. Путін перетворює Крим на фортецю за рахунок російських платників податків. Очільник Кремля пообіцяв наростити імпорт пального, прискорити ремонт нафтових об'єктів та збільшити постачання сушею і морем. Це найімовірніший найближчий варіант, який відповідає його стилю управління: централізувати контроль та заперечувати вплив військового тиску. Проте фортифікація не повертає нормальне життя. На півострові вже припинили продаж пального приватним водіям, а в Севастополі обмежили роботу громадського транспорту, магазинів, кав'ярень та вуличного освітлення. Крим перетворюється на захищаєму утриманку, яка стає фінансовим тягарем для Кремля та платників податків, а не прибутковим призом.

2. Україна перетворює Крим на ізольований острів без штурму півострова. На початку червня Міністерство оборони України заявило, що автомобільна траса Р-280, яка сполучає Ростов-на-Дону з окупованим Кримом, опинилася під українським вогневим контролем. У відомстві назвали цей маршрут головним сухопутним коридором для постачання пального, боєприпасів та техніки для південного угруповання військ РФ. Цей сценарій передбачає систематичні удари по логістиці, складах, штабах та системах ППО для повної ізоляції Криму як логістичного хабу. У результаті Росія продовжуватиме окупацію, но не зможе впевнено використовувати півострів, а Путіну доведеться пояснювати, чому його головний здобуток потребує екстреного управління з Москви.

3. Москва ескалує конфлікт в інших місцях для демонстрації недоторканності Криму. В ефірі російського державного телебачення Путін заявив, що українські удари мають на меті розколоти російське суспільство та змусити Москву до перемовин на умовах Києва. Він також відкинув українську пропозицію обмежити глибокі удари та локалізувати бойові дії чотирма регіонами, на які претендує Росія. У межах цього сценарію РФ відповідає на тиск у Криму посиленням ударів по решті території України. Зокрема, 29 червня російські ракети та дрони вбили щонайменше 12 цивільних осіб та поранили 40 людей, а вночі, за даними Повітряних Сил ЗСУ, Росія випустила понад 500 далекобійних дронів та ракет. Політичний ефект таких дій полягає у спробах Путіна продемонструвати позицію сили, попри очевидні межі російського захисту на півострові.

4. Крим стає «отруйною пігулкою» у будь-яких дипломатичних угодах. Цей сценарій передбачає дипломатичне заморожування, за якого Крим залишається під контролем РФ без остаточного врегулювання питання суверенітету. Росія інтегрувала півострів, зокрема через Керченський міст, але її контроль не має міжнародного визнання. 27 березня 2014 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Резолюцію 68/262 на підтримку територіальної цілісності України (100 голосів «за», 11 «проти», 58 утрималися), а НАТО визначає дії РФ як незаконну анексію. Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні від 24 червня підкреслив: «Я вірю, що наші люди на тимчасово окупованих територіях усе чітко розуміють — на півдні нашої країни, у Криму, на Донеччині та Луганщині. Ми не дозволяємо Росії використовувати нашу землю як інструмент для затягування війни або перетворення окупації на щось безкінечне». Пастка полягає в тому, що Путін не може піти на поступки щодо Криму без руйнування міфу про відновлення імперії, тому угода може просто відкласти вирішення цього питання.

5. Крим послаблює Путіна без повалення його режиму. Головний аргумент проти теорії пастки полягає в тому, що Путін уже пережив багато потрясінь. Кремль має достатньо інструментів для придушення протестів, цензури та затягування часу, тому погіршення ситуації на півострові не призведе автоматично до перевороту чи раптового виведення військ. Головний ризик для російського лідера — це втрата довіри. Паливний дефіцит уже викликав довгі черги на заправках, запровадження карток та суспільне невдоволення, а публічне визнання Путіним складного паливного періоду є значущим, адже зазвичай Кремль приховує ціну війни. Україні не обов'язково негайно звільняти Крим: достатньо продовжувати далекобійні удари, доводячи тимчасовість та дорожнечу російського контролю.