Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного пантеону героїв України

1 липня Верховна Рада підтримала законопроєкт про створення Українського національного пантеону, надіславши документ на невідкладний підпис президенту. За рішення проголосували 287 народних депутатів, що майже дорівнює конституційній більшості. Про атмосферу голосування повідомило видання BBC News Україна. Зазначається, що під час обговорення у залі засідань депутати не згадували про хвилю обурення, яку ця ініціатива викликала у Польщі.

Об'єднання парламенту та підготовка проєкту

Спікер парламенту Руслан Стефанчук привітав колег із результатами на табло. Рішення об'єднало всі парламентські групи, фракції, опозицію та владу, хоча ініціатори розраховували на 300 голосів. Від моменту появи документа в Раді до його ухвалення минуло чотири дні. Цьому передувала спільна робота профільного комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, Офісу президента та істориків. Проєкт особисто курував голова Офісу президента Кирило Буданов, а за кілька місяців документ офіційно вніс Володимир Зеленський.

Ще 28 червня 2026 року, у День Конституції, президент підкреслив: імена всіх героїв, які в різні століття та епохи боролися заради України, будуть поєднані й назавжди вписані в нашу історію з повагою від держави. Володимир Зеленський уже подякував парламентарям за підтримку та підтвердив готовність невідкладно підписати закон, назвавши його кроком до довготривалого суспільного єднання.

Дискусія в залі та позиція профільного комітету

Голова профільного комітету Микита Потураєв назвав ухвалення закону історичним шансом розпочати новий етап української історії. Він зазначив: ідея створення пантеону народилася разом із незалежністю, але після радянської окупації українці погано знали власну історію, а російські бомби та ракети довели усім, хто є справжнім другим, ворогом та героєм. Потураєв попередив, що процес створення об'єкта не буде швидким, але країна отримає місце концентрації національної пам'яті. Його заступниця Євгенія Кравчук додала: попри суперечки та критику, над цим місцем пам'яті необхідно працювати, щоб визначити власних героїв після десятиліть нав'язування чужих.

Позиції фракцій та повернення праху діячів

Важливість ініціативи на п'ятому році повномасштабної війни визнали й представники колишньої ОПЗЖ. Член депутатської групи «Платформа за життя та мир» Юрій Павленко заявив: пантеон має відобразити спадковість історії від Київської Русі до сьогодення, щоб кожен громадянин відчував гордість за країну. Представник фракції «Голос» Ярослав Юрчишин процитував слова Кирила Буданова: «Ніхто не вказуватиме, яких нам героїв вшановувати», та закликав до максимальної єдності. Водночас член «Євросолідарності» Володимир В'ятрович підкреслив: поява документа була б неможливою без внеску третього та п'ятого президентів Віктора Ющенка і Петра Порошенка, а також роботи попереднього скликання Ради та Інституту національної пам'яті.

Низка депутатів звернула увагу на необхідність повернення решток національних діячів на рідну землю. Представник «Батьківщини» Іван Крулько наголосив: поховання більшості батьків нації за кордоном є наслідком століть окупації та репресій, оскільки Москва прагнула тримати їхні тіла якнайдалі від України. Член групи «За майбутнє» Сергій Рудик нагадав про невідомість точних місць поховання деяких діячів, зокрема гетьмана Івана Мазепи. Наприкінці обговорення спікер Руслан Стефанчук закликав підтримати рішення заради майбутнього, зазначивши: герої повертаються додому, де вони будуть захищені.