Чому гине риба під час спеки: екологи розповіли про небезпечні процеси на дні водойм

Літні замори риби у водоймах лише зовні виглядають раптовими. Насправді за цим процесом стоїть складний ланцюг фізичних, хімічних і біологічних змін, які поступово порушують природну рівновагу екосистеми. Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу у своєму повідомленні від 9 липня розкрила хімічну анатомію цього явища.

Головний фактор — брак кисню

Основним рушієм літніх заморів є нестача розчиненого у воді кисню. Здатність води утримувати кисень напряму залежить від її температури: чим тепліша вода, тим менше кисню в ній зберігається. У спеку, особливо на мілководді, температура води може підніматися вище +25 °C, що стає серйозним випробуванням для водних організмів. Коли рівень кисню падає, риба змінює поведінку: тримається ближче до поверхні та намагається ковтати повітря. Це є першим сигналом про небезпечні зміни у водоймі.

Роль ціанобактерій та розкладання органіки

Іншим критичним чинником є масовий розвиток синьо-зелених водоростей (ціанобактерій). У теплій воді за наявності надлишку поживних речовин вони швидко розмножуються, викликаючи так зване «цвітіння» води. Після завершення свого життєвого циклу велика кількість водоростей відмирає та опускається на дно. Там активізуються бактерії, які розкладають органічні залишки. Для цього процесу вони масово використовують кисень, знижуючи його концентрацію у воді до критичного мінімуму.

Накопичення токсичних речовин

Коли кисню стає замало, запускаються вторинні хімічні процеси. Розкладання органіки без доступу кисню супроводжується накопиченням небезпечних для водних мешканців сполук:

• у воду потрапляє аміак, який за певних умов стає токсичним для риби та пошкоджує її зябра;

• у придонних шарах утворюється сірководень — газ із характерним запахом тухлих яєць, який негативно впливає на більшість водних організмів;

• підвищується концентрація вуглекислого газу, через що рибі стає ще складніше засвоювати залишки кисню.

Замор є результатом суворої послідовності змін: перегрівання води, нестачі кисню, надлишку органічних речовин та порушення природних процесів. Відновлення таких екосистем триває тривалий час, адже навіть мінімальні зміни у складній живій системі води запускають масштабні наслідки.