У Миколаївському музеї досліджують нові документи про репресованого бібліографа Володимира Філевського

Фонди Миколаївського обласного краєзнавчого музею поповнилися новою текою документів, яка відкрила маловідомі факти з біографії педагога, бібліографа та краєзнавця Володимира Філевського. Досі дослідникам були відомі переважно відомості про його навчання на літературному факультеті Миколаївського педагогічного інституту у 1933–1940 роках, тоді як подальший період описувався коротким формулюванням про роботу в системі народної освіти.

Про це у дописі у Facebook від 23 липня 2026 року повідомили співробітники музейного закладу.

Володимир Філевський народився у Миколаєві в 1913 році в родині робітника суднобудівного заводу «Руссуд» (пізніше — завод імені 61 комунара). Навчався у Мар’ївській та Погорілівській школах, а також у приватній міській школі Іванова. У 1932 році закінчив фабрично-заводське училище при заводі імені Андре Марті, здобувши спеціальність суднового розмітника («значкара»). Знайдене свідоцтво підтвердило, що ця професія передбачала перенесення розмітки з креслень безпосередньо на метал під час будівництва суден.

Наприкінці 1920-х років завдяки знайомству з миколаївським бібліофілом Борисом Яценком Філевський долучився до літературного об'єднання «Шків» та захопився бібліографією, історією літератури й краєзнавством.

Отримані музеєм документи висвітлили факт кримінального переслідування краєзнавця. Згідно з довідкою управління виправно-трудового табору від 20 квітня 1953 року, Володимира Філевського заарештували у 1948 році та засудили за сфабрикованою справою. Офіційна реабілітація відбулася у 1953 році.

Збережений «грошовий атестат» свідчить, що під час звільнення з табору засудженому виплатили одноразову допомогу, частина якої була автоматично утримана державою на погашення державної позики. Причини арешту в куплених документах відсутні та потребують подальшого вивчення.

Як зазначають у музеї, у матеріалах прокуратури вказувалося: сам факт притягнення до кримінальної відповідальності «об'єктивно характеризує особистість», що продовжувало впливати на життя людини й після реабілітації.

Після повернення до Миколаєва Володимир Філевський працював учителем у школі № 28. За своє життя він зібрав бібліотеку приблизно з 1500 видань, понад 100 з яких безоплатно передав музеям та бібліотекам.

Серед його здобутків — виявлення у фондах Публічної бібліотеки Санкт-Петербурга україномовного видання Миколи Венгера «Малоросійська повість нинішнього часу "Микола Коваль"», надрукованого в Миколаєві у 1832 році. Цей твір вийшов на рік раніше за повість Григорія Квітки-Основ'яненка «Салдатський патрет» (1833), яку тривалий час вважали першим україномовним друком такого типу, що уточнило дані про історію розвитку українського книгодрукування.