Звіт ISW: Путін відхилив пропозицію Токаєва про перемир'я на тлі підготовки 30 тисяч військових із КНДР

Російське керівництво не має наміру зупиняти бойові дії та відхиляє пропозиції щодо заморожування фронту, попри значні втрати та економічні виклики. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 25 липня 2026 року.

Переговори та максималістські цілі Кремля

Президент Росії Володимир Путін використав зустріч із президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим в Омську для виправдання подальшої війни проти України. Токаєв публічно заявив, що багатьом важко зрозуміти походження конфлікту, і закликав обидві сторони заморозити лінію фронту та повернутися до переговорів у стамбульському форматі.

Путін залишив цю заяву без відповіді в публічній площині. Проте пізніше речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив: російський лідер докладно розповів Токаєву про хід війни та наголосив, що заморозити нинішній фронт неможливо через необхідність досягнення бойових цілей РФ. Пєсков повторив позицію Москви, заявивши, що бойові дії можуть припинитися «до кінця сьогоднішнього дня», якщо Україна «ухвалить відповідні рішення». Аналітики підкреслюють, що Кремль продовжує вимагати повної капітуляції та контролю над Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською областями ще до початку будь-яких переговорів.

Втрати армії РФ, нова хвиля мобілізації та війська КНДР

Темпи втрат російської армії зрівнялися з можливостями її рекрутингу. Президент України Володимир Зеленський повідомив 25 липня, що з січня по липень 2026 року російські війська втратили близько 222 500 осіб, з яких 131 000 загинули, а 93 000 отримали поранення. За цей самий період Росія змогла залучити близько 221 000 військових. Через низький рівень фронтової медицини більшість поранених російських солдатів мають тяжкі травми.

На тлі таких втрат Кремль готується до «значної» хвилі примусового призову резервістів восени 2026 року. Російська влада вже ухвалила закони, які розширюють базу призову за рахунок засуджених та дозволяють придушувати можливі громадянські протести. Очікується, що Путін оголосить про нову хвилю мобілізації після виборів до Державної думи в середині вересня.

Крім того, Зеленський попередив, що з червня 2026 року у Воронезькій області готують бази для прийому 30 000 північнокорейських солдатів та додаткових балістичних ракет із КНДР. Північна Корея раніше вже відправила близько 15 000 військових, які виконують тилові функції в Росії. Залучення ще 30 000 осіб дозволить російському командуванню перекинути власні підрозділи з тилу на передову, хоча ця кількість покриває потреби армії РФ лише на один місяць інтенсивних боїв.

Далекобійні удари по Росії та паливна криза

Українські сили продовжують завдавати масштабних ударів по військових, логістичних та енергетичних об'єктах у глибокому тилу Росії. 24 і 25 липня зафіксовано успішні атаки на відстані майже 2000 кілометрів від фронту. У Єкатеринбурзі спалахнула пожежа на парковці логістичного центру Wildberries. У Тюмені удар дрона пошкодив установки глибокого очищення дизельного палива на Антипінському нафтопереробному заводі, що підтвердив губернатор області Олександр Моор.

У Ростові-на-Дону українські війська вразили багатофункціональний радар 92Н6Е та антенну вежу комплексу С-400 «Тріумф», зенітно-ракетний комплекс «Тор-М2», систему радіоелектронної боротьби «Поле-21» та два склади паливно-мастильних матеріалів. Також Служба безпеки України повідомила про удари по об'єктах у Каспійському морі: уражено нафтовидобувну платформу Філановського, ракетний катер проекту 12418 «Молнія» та вантажні судна, які перевозили військову техніку з Ірану.

Систематичні атаки на нафтопереробну галузь змусили російський уряд продовжити заборону на експорт бензину до кінця 2026 року. Віцепрем'єр-міністр РФ Олександр Новак заявив, що зняття заборони на експорт дизельного палива розглядатимуть лише «у міру відновлення ринку». Багато регіонів Росії та окупованих територій України продовжують стикатися з дефіцитом пального.

Ситуація на фронті, повітряні атаки та інциденти в сусідніх країнах

У ніч на 25 липня російські війська випустили по території України дві крилаті ракети Х-59/69 та 157 безпілотників. Українська ППО знищила одну ракету та 127 дронів. Унаслідок атаки постраждали відділення «Нової пошти» та хлібопекарські підприємства в Сумській області, цивільна інфраструктура в Харкові, Запоріжжі та Одесі, портові об'єкти на Миколаївщині, а також чотири автозаправні станції та пожежна частина на Полтавщині.

На лінії зіткнення підтверджених просувань російських військ 25 липня не зафіксовано. Натомість українські сили досягли тактичних успіхів на Олександрівському напрямку, просунувшись на південь від Маліївки та Злагоди. На Харківщині окупанти намагаються діяти малими групами: їхня заява про захоплення Білого Колодязя виявилася інформаційною акцією, коли поодинокі диверсанти просто підняли прапор і відійшли.

Тим часом російська агресія створює прямі загрози для країн НАТО. 25 липня румунський винищувач F-16 перехопив невідомий безпілотник поблизу комуни Сфинту-Георге в дельті Дунаю. Це другий подібний інцидент у повітряному просторі Румунії за дві доби. Також у Мінську сталася незрозуміла пожежа на заводі «Інтеграл», який виробляє електронні компоненти для російських балістичних і крилатих ракет.