Чіткий розпорядок дня покращує здоров'я літніх людей незалежно від наявності безсоння — дослідження

Регулярний і чіткий розпорядок щоденних справ — зокрема сну, прийому їжі та спілкування з оточуючими — пов'язаний із нижчим індексом маси тіла, зменшенням болю та меншою кількістю депресивних симптомів у людей похилого віку. При цьому позитивний ефект від дотримання режиму дня зберігається навіть у тих, хто має розлади сну. Про це свідчать результати дослідження групи науковців на чолі з Енджін Лі Трейсі, опубліковані 15 березня 2026 року у виданні Journal of Behavioral Medicine.

Особливості дослідження та порівняння груп

У науковій роботі взяли участь 67 осіб похилого віку, середній вік яких становив 68,3 року. Учасників розділили на дві групи: 37 людей із діагностованим безсонням та 30 осіб із якісним сном. Оцінка регулярності побутових і соціальних ритмів, рівня болю, індексу маси тіла (ІМТ) та депресивних симптомів проводилася на основі самозвітів піддослідних.

За результатами порівняння, обидві групи демонстрували схожі показники регулярності щоденних ритмів та мали аналогічний індекс маси тіла. Водночас люди, які страждають на безсоння, відчували суттєво сильніший біль та мали значно вищий рівень депресивних проявів порівняно з тими, хто не має проблем зі сном.

Вплив щоденного режиму на організм

Науковці з'ясували, що стабільніші поведінкові та соціальні ритми статистично пов'язані з кращими показниками здоров'я серед усіх учасників, незалежно від наявності у них проблеми безсоння.

Зокрема, регулярність щоденних процесів асоціюється з такими наслідками:

• нижчим індексом маси тіла;

• зменшенням вираженості больових відчуттів;

• меншою кількістю проявів депресивного стану.

Автори роботи підкреслюють, що підтримка постійного графіку щоденної активності може стати ефективним напрямом для розробки освітніх та профілактичних програм для людей похилого віку, оскільки ритмічність життя чинить позитивний вплив на організм незалежно від наявності розладів сну.