09 серпня/ 07:05/ / СВІТ

ФСБ посилює контроль над російськими елітами на тлі затягування війни в Україні, - Bloomberg

Інф.

У Кремлі зростає занепокоєння серед російських еліт через розширення впливу Федеральної служби безпеки (ФСБ), якій Володимир Путін доручив утримувати контроль усередині країни в умовах тривалої війни проти України. Про це 7 серпня 2026 року повідомило інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на джерела, наближені до Кремля та російського уряду.

Посилення спецслужб та втрата впливу цивільними чиновниками

За даними співрозмовників видання, Путін дедалі більше спирається на силовий блок, ігноруючи поміркованіші групи у своєму оточенні. Це спричиняє напруженість у владних колах, оскільки спецслужба діє без значного контролю з боку інших інституцій.

Паралельно втрачають свій вплив цивільні посадовці, зокрема керівник управління внутрішньої політики адміністрації президента Сергій Кирієнко, якому закидають невдачі в політичних операціях РФ у Молдові, Вірменії та Угорщині.

Московський політичний аналітик Андрій Колесніков так оцінив ситуацію:

«ФСБ перетворилася на керуючу компанію країни. Політична адміністрація, Міністерство закордонних справ та фінансово-економічний блок перетворилися на простий технічний персонал, який обслуговує рішення, ухвалені з ухилом у бік спецслужб».

Додатковим аргументом для силовиків на користь посилення заходів безпеки став вибух, що стався в центрі Москви 1 серпня. Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит видання про коментар.

Справа Дурова, тиск на бізнес та науковців

Основним інструментом проведення внутрішньополітичної лінії стало Друге управління ФСБ, яке відповідає за боротьбу з тероризмом та збереження конституційного ладу. Його очолює 71-річний генерал-полковник Олексій Сєдов, призначений на посаду ще у 2006 році.

За даними джерел Bloomberg, саме це управління стоїть за ініціативою висунення звинувачень у тероризмі співзасновнику Telegram Павлу Дурову з метою обмеження роботи месенджера. Це відбувається попри застереження чиновників Кремля, відповідальних за підготовку до вересневих парламентських виборів, які побоюються негативної реакції виборців.

Сам Павло Дуров у своєму Telegram-каналі відкинув звинувачення, заявивши, що Росія оголосила його терористом:

«За відмову виконати її вимоги щодо масового стеження та цензури».

Під приціл Другого управління потрапляють також підприємці, чиї активи перерозподіляються на користь лояльних до влади осіб, та науковці. Спецслужба порушила справи про державну зраду проти десятків фізиків та дослідників аерокосмічної галузі за участь у міжнародних симпозіумах, а також веде неофіційні чорні списки діячів культури.

Переслідування критиків та падіння підтримки війни

Репресивні заходи торкнулися і критики всередині країни. 26 липня державне агентство «ТАСС» повідомило про затримання в Санкт-Петербурзі колишнього прокремлівського блогера Іллі Ремесла за звинуваченням у поширенні «фейків» про армію та його направлення до психіатричної клініки.

Антивоєнний політик Борис Надєждін, якого не допустили до президентських виборів 2024 року, був засуджений за екстремізм через демонстрування фотографії Олексія Навального. Цього тижня Надєждін повідомив про свій виїзд до Франції після оголошення його «іноземним агентом».

Крім того, Путін підписав закон про покарання засуджених заочно росіян в еміграції, який передбачає заморожування їхніх активів у РФ, блокування доступу до державних послуг та відмову в заміні паспортів за кордоном.

Зростання репресій відбувається на тлі зниження підтримки війни серед населення. За даними опитування «Левада-Центру», оприлюдненими 7 серпня, частка росіян, які вважають, що вторгнення в Україну просувається успішно, у липні 2026 року склала 50%. Це на 19 відсоткових пунктів менше, ніж роком раніше.

Старший науковий співробітник Центру Карнегі Тетяна Станова у своєму коментарі від 27 липня зауважила:

«Фундаментальна проблема полягає у відчутті, що російське керівництво втратило зв'язок із реальністю. Фіксація Путіна на підкоренні України значно ускладнила ефективне управління».

Соціологиня Центру нових євразійських стратегій Елла Панеях підсумувала загальний настрій:

«Усі люди налякані, тому що ніхто не знає, за ким вони прийдуть далі».