Через вичерпання захисних ресурсів в Україні фіксують зростання кількості акушерських та материнських ускладнень, - інтерв'ю

Через повномасштабну війну та міграційні процеси в Україні суттєво скоротилася кількість пологів: якщо в пікові періоди 2000–2010 років у комунальних закладах Києва фіксували до 33 тисяч пологів на рік, то у 2025 та 2026 роках цей показник зменшився до 20 тисяч. Про це в інтерв'ю журналістці Віолетті Кіртоці для видання Цензор.НЕТ розповів директор Перинатального центру міста Києва, доктор медичних наук Дмитро Говсєєв, який має 40 років досвіду роботи в галузі акушерства та гінекології.

Демографічний виклик та повернення людей

Оцінюючи масштаби демографічних втрат, очільник столичного перинатального центру навів розрахунки, які обговорюються у фаховому середовищі:

«При сьогоднішній кількості населення в Україні, яке тут залишилося, для того, щоб нам відновити принаймні той потенціал, який був до початку повномасштабного наступу, треба, щоб кожна жінка народила по вісім дітей. Я чув такі підрахунки. Але ж це не можливо».

На думку лікаря, реальне покращення демографічної ситуації можливе передусім за рахунок повернення громадян, які виїхали за кордон, після завершення воєнних дій і створення безпекових умов. Він провів паралель із наслідками Чорнобильської катастрофи 1986 року, коли народжуваність також стрімко скоротилася, а відновлення тривало до початку 2000-х років.

Медик наголосив, що фінансові виплати є лише одним із факторів стимулювання, тоді як головним критерієм для ухвалення рішення про народження дитини для жінок залишається безпека:

«Кордони нашої країни повинні бути повернуті до тих, що були у 1991 році, і в цих кордонах мають жити українці. А для того вони повинні бути — ці українці, вони повинні народитися, ці українці, які завтра будуть жити в найкращій країні світу. Насправді демографічна проблема спільна, це абсолютно спільна проблема і для уряду, і для президента, і для медиків».

Фізіологічний парадокс стресу та вичерпання резервів

Одним із несподіваних спостережень перших років повномасштабного вторгнення стало зниження кількості передчасних пологів утричі. Попри постійні обстріли та важкий психологічний стан вагітних, у 2022 році частка передчасних пологів у Київському перинатальному центрі знизилася з традиційних 10% до 5%.

Дмитро Говсєєв пояснив цей біологічний механізм роботою захисних систем організму:

«Спочатку йде активація гіпофізарно-наднирникової вісі, яка тримає організм у стані, який дозволяє всі катаклізми, які діють на організм, знешкоджувати. Ми спостерігали цей ефект зниження кількості передчасних пологів три роки! Але це не може тривати вічно».

За словами керівника закладу, у 2025–2026 роках цей компенсаторний ресурс вичерпався, і показник передчасних пологів знову повернувся до рівня 8–9% (близько 10%). Водночас загальне дослідження відкритих даних по Україні показало, що кількість перинатальних і материнських ускладнень, пов'язаних безпосередньо з акушерською патологією, за роки війни зросла. Наукову працю столичної команди медиків щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги в умовах війни було прийнято до публікації у міжнародному медичному журналі The Lancet.

Автономність під час обстрілів та немовлята від одного кілограма

У перші місяці вторгнення, з 24 лютого до кінця травня 2022 року, колектив закладу жив і працював у приміщеннях лікарні в режимі безстрокового цілодобового чергування, прийнявши 515 пологів. В операційних та підвалах, укріплених мішками з піском, проводили як планові, так і ургентні втручання. Зокрема, у перший день повномасштабної війни після кесаревого розтину новонароджену дитину з транспозицією магістральних судин терміново перевезли для операції на серці до Центру дитячої кардіології та кардіохірургії.

Сучасні протоколи дозволяють рятувати дітей, які народилися зі значно меншою вагою:

«Я повторю гасло, яке прийняте в усіх європейських країнах: дитина, яка досягла ваги один кілограм, повинна народитися живою і повинна жити. Крапка. Повинна жити! Раніше ми казали, що вона занадто мала. Сьогодні ми констатуємо, що ця дитина повинна жити».

Один кілограм відповідає приблизно 28 тижням вагітності. Оскільки біологічний вік дитини розраховується від терміну гестації, такі немовлята проводять у стаціонарі близько трьох місяців для довиходжування. Лікар зазначив, що забезпечення такого лікування є високотехнологічним і вкрай витратним процесом для медичної системи.

Психологічна підтримка та етичні аспекти збереження біоматеріалу

Через бойові дії зросло навантаження на штатних психологів, які наразі працюють із проявами посттравматичного стресового розладу, панічними атаками та переживанням втрат. Особливої уваги потребують вагітні жінки, чиї чоловіки загинули на фронті. За словами директора центру, у таких випадках головне завдання лікаря — стати для пацієнтки надійною опорою та партнером.

Коментуючи питання кріоконсервації репродуктивних клітин військовослужбовців, Дмитро Говсєєв підкреслив, що медичні технології та фінансування від Національної служби здоров'я України (НСЗУ) для цього повністю готові, однак ключовим залишається морально-етичний бар'єр:

«З медичної точки зору це можливо. Абсолютно спокійно можна заморожувати матеріал, заморожувати ембріони. Але з морально-етичної точки зору… Знаєте, я завжди ставлю себе на місце батьків чи, наприклад, дружини. Їхній син чи чоловік збирається на війну, а ми маємо йому запропонувати: "Чи не хотів би ти зберегти свій генетичний матеріал про всяк випадок?" Ми наче програмуємо його, що він може не повернутися. Розумієте, такі можливості мають бути. Та як про це сказати людині, я не знаю…»

Лікар підсумував, що збереження здоров'я жінок, профілактичні огляди та народження нових поколінь є базовою умовою збереження української нації.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.