The Atlantic: дефіцит пального та удари дронів не змусять росіян вийти на масові протести

Ударна кампанія українських дронів по найбільших нафтопереробних заводах Росії призвела до загальнонаціонального дефіциту пального: в окремих регіонах черги на автозаправках розтягуються на кілометри та тривають до 69 годин, а між водіями спалахують бійки й різанина. Попри сподівання на те, що зростання внутрішнього дискомфорту викличе протестні настрої серед населення, масових антивоєнних виступів у РФ очікувати не варто. Про це у колонці для американського видання The Atlantic пише журналістка Анна Нємцова, яка багато років досліджує російське суспільство та висвітлює події у Східній Європі.

Радянська генетична звичка до дефіциту

Головною причиною пасивності населення залишається історична адаптивність до побутових поневірянь. У радянські часи черги стали формою повсякденного життя: газета «Соціалістична індустрія» підраховувала, що громадяни СРСР витрачали 30 мільярдів робочих годин щороку на очікування товарів першої потреби.

Журналістка дослідниці російських дисидентів Ірина Бороган зазначає, що замість спротиву тиск змушує росіян консолідуватися:

«Росіяни розуміють, що вони перебувають під атакою, і що настав час триматися разом та затягнути паски».

Цю позицію підтверджують і коментарі місцевих мешканців. На запитання видання BBC щодо дефіциту бензину житель тимчасово окупованого Криму відповів: «Ми люди. Ми адаптуємося».

Економіст і професор Чиказького університету Костянтин Сонін, який виїхав із РФ у 2015 році, констатує здатність суспільства безкінечно пристосовуватися:

«Ми бачили, з чим здатні впоратися українці. Росіяни також можуть нескінченно адаптуватися до цієї кризи».

Своєю чергою російський економіст Владислав Іноземцев зазначає, що жителі мегаполісів використовують зв'язки та гроші для вирішення проблем: купують бензин із доставкою за подвійною ціною, тоді як основний тягар крипких умов ляже на мешканців провінцій.

Тотальний страх та доноси

Іншим стримувальним фактором виступає жорсткий репресивний апарат. Якщо у 2022 році поліція затримала майже 19 тисяч антивоєнних активістів (за підрахунками правозахисного проєкту «ОВД-Инфо»), то зараз вулична активність зведена нанівець.

Вчителька та активістка із Санкт-Петербурга Світлана у розмові з виданням зазначила:

«Це навіть гірше, ніж у радянські часи. Один хлопець нещодавно хвалився мені, що доніс на свого сусіда до ФСБ лише за те, що той слухав антивоєнну музику».

Показовим прикладом стало переслідування військового ветерана Олександра Луніна, який у червні записав відео у формі із критикою війни та Путіна. Ролик набрав понад 12 мільйонів переглядів за добу, після чого військового заарештували, а згодом змусили публічно вибачитися за «емоції через втому». Днями Верховний суд РФ остаточно усунув від парламентських виборів єдину антивоєнну партію «Яблуко», звинувативши її в отриманні іноземного фінансування та «екстремізмі», проте це викликало мітинг лише кількох сотень людей.

Рейтинги пропаганди та 47-мільярдний бюджет на силовиків

За словами директора незалежного соціологічного «Левада-Центру» Дениса Волкова, очікування революції в Росії не мають фактологічного підґрунтя:

«Я б сказав, що очікування революції в Росії не ґрунтуються на жодних реальних фактах. Усі наші дані доводять протилежне. Люди звинувачують переважно Захід і Вашингтон у всіх своїх бідах».

За даними центру, рівень схвалення Путіна в червні становив 74% (проти 63% напередодні повномасштабного вторгнення), хоча від початку поточного року цей показник демонструє тенденцію до зниження. 52% опитаних вважають напрямок руху країни правильним. Водночас зростає внутрішня тривожність: частка тих, хто заявляє про готовність вийти на протести, зросла до 16% (порівняно з 11% у 2024 році), а рівень відчуття страху чи смутку зріс із 16% минулого року до 29% цього літа.

Попри відсутність загроз масових повстань, режим збільшив бюджет на діяльність Росгвардії та правоохоронних структур до рекордних понад 47 мільярдів доларів, намагаючись унеможливити сценарій 1991 року, коли багатотисячні мітинги в Москві прискорили падіння радянської системи.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.