ISW: Росія розгортає 59 пускових майданчиків для далекобійних реактивних дронів уздовж кордонів з Україною та Білоруссю

Російська Федерація розширює мережу пускових майданчиків для далекобійних ударних безпілотників уздовж кордону з Україною та Білоруссю, розраховуючи збільшити щільність масованих ударів та інтегрувати нові реактивні моделі БпЛА. Про це у щоденному звіті від 17 серпня 2026 року повідомив Інститут вивчення війни (ISW).

Нові бази та розгортання реактивних «Герань-4» і «Герань-5»

За даними видання The Telegraph, на які посилаються аналітики, на 10 локаціях уздовж кордону з Україною та Білоруссю зведено 59 нових пускових рейок. Кожна з таких баз здатна розміщувати понад 1000 дронів. Аналіз розвідувальних компаній свідчить, що близько 20 нових пускових напрямних мають подовжену конструкцію: це вказує на їхнє призначення для запуску реактивних ударних безпілотників «Герань-4» (дальність польоту від 450 до 850 км) та «Герань-5» (дальність від 950 до 1000 км).

Експерти ISW виділяють кілька ключових цілей розгортання цієї інфраструктури:

• збільшення залпової спроможності під час регулярних обстрілів території України;

• використання високої швидкості реактивних апаратів для глибшого проникнення в західні області України та подолання протиповітряної оборони;

• перенесення стартових позицій углиб західних регіонів РФ для захисту від ударів українських дронів після успішних атак Сил оборони на майданчики запуску біля окупованого Донецька;

• можлива підготовка до використання супутникового угруповання «Рассвет» для коригування високоточних ударів по тилових об'єктах та системах ППО з різних напрямків;

• потенційне створення бази для ударів по території країн НАТО в разі ухвалення такого рішення Кремлем.

Оцінка реактивних дронів українськими військовими

Начальник відділу протиповітряної оборони 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ полковник Артем Скуратівський зазначив, що через високий рівень перехоплення звичайних дронів типу «Герань-2» та «Shahed-136» (від 80% до 93%) противник змушений впроваджувати реактивні модифікації:

«Реактивний дрон "Герань-3" здатний долетіти від білоруського кордону до Києва за 35 хвилин — це вчетверо швидше за попередні версії».

Водночас офіцер підкреслив, що такі апарати мають слабкі місця: більші габарити роблять їх помітнішими на радарах, а значний тепловий слід підвищує вразливість перед переносними зенітно-ракетними комплексами (ПЗРК). Наразі реактивні «Герань-3» становлять близько 20% від загального обсягу залучених «Гераней», тоді як основу ударів і надалі складають апарати «Герань-2».

Падіння боєприпасу в Молдові та інциденти в повітряному просторі Європи

17 серпня на кукурудзяне поле біля населеного пункту Талмаза в Молдові (орієнтовно за 20 км від українського кордону) впав і вибухнув російський ударний апарат — за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, баражуючий боєприпас / крилата ракета типу «Бандероль», що залетів з боку Одеської області. Міністерство оборони та МЗС Молдови засудили порушення повітряного простору, заявивши про загрозу безпеці країни.

За даними українського Центру протидії дезінформації, у період із 15 липня до 15 серпня зафіксовано щонайменше 12 випадків зальоту російських ракет і безпілотників у повітряний простір європейських держав. В ISW розглядають ці інциденти як елемент кампанії «Фаза Нуль» (Phase Zero), спрямованої на створення інформаційно-психологічних умов для майбутніх провокацій проти НАТО.

Рекордні втрати серед цивільних та удари по інфраструктурі

Згідно зі звітом Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ), у липні 2026 року через бойові дії загинуло щонайменше 437 цивільних (зокрема 17 дітей) та поранено 2610 осіб (серед них 166 дітей), що стало найвищим щомісячним показником втрат із травня 2022 року. Основним фактором зростання жертв стали удари ракет і далекобійних дронів по великих містах (38% від загальної кількості втрат), а також застосування Росією рекордної кількості ракет за місяць — щонайменше 376 одиниць.

У ніч проти 17 серпня противник запустив по Україні 128 безпілотників, із яких 106 збили Сили оборони. Влучання зафіксували у 14 локаціях: постраждали цивільні об'єкти на Чернігівщині, поштова інфраструктура на Донеччині, а також припортові споруди та цивільне судно під прапором Того на Одещині. Компанія «Нафтогаз» також повідомила про 13 ракетно-дронових ударів по своїх видобувних об'єктах протягом попереднього тижня.

У відповідь українські сили завдали низки результативних ударів по об'єктах противника:

• за даними Генштабу ЗСУ, внаслідок удару по комбінату «Каменський» у Ростовській області знищено два та пошкоджено чотири цехи з виробництва вибухівки й пороху, а також уражено позиції ППО;

• у тимчасово окупованому Криму уражено базу зберігання та підготовки дронів біля Гвардійського, станцію управління БпЛА «Оріон» у Новофедорівці та наземний ретранслятор в Оленівці;

• на Кінбурнській косі / Тендрівській косі на Херсонщині знищено пункт зв'язку та ретрансляції дронів противника.