Найбільші супермаркети України вимагають від виробників компенсувати збитки від ударів по складах — розслідування

Після серії російських ударів по розподільчих центрах та логістичних хабах провідні українські торговельні мережі ініціювали перегляд умов договорів із постачальниками. Виробникам запропонували підписати додаткові угоди про так званий механізм розділення ризиків, згідно з яким у разі знищення або пошкодження продукції на складах супермаркетів бізнес втрачатиме від половини до повної вартості відвантаженого товару. Про це йдеться у розслідуванні журналістів Артура Крижного та Миколи Максимчука для видання Економічна правда.

Масштаби руйнувань та суть нових вимог

З початку 2026 року мережа АТБ втратила три великі складські комплекси на Дніпропетровщині та Харківщині, зокрема 3 червня внаслідок влучання повністю згорів розподільчий центр у передмісті Дніпра площею 37,5 тисячі квадратних метрів. У ніч на 5 серпня війська РФ завдали ударів по п’ятьох розподільчих центрах продуктового ритейлу в Київській області, зупинивши роботу основного логістичного хабу Novus площею 50 тисяч квадратних метрів та чотирьох центрів Fozzy Group, що обслуговують супермаркети «Сільпо» і «Фора».

За чинною схемою співпраці право власності на продукцію переходить до ритейлера в момент її приймання на складі або в розподільчому центрі, проте оплату виробник отримує з відстрочкою у 30–50 днів. Після серпневих обстрілів мережі розіслали постачальникам проєкти додаткових угод:

• Novus, «Сільпо» та «Фора» запропонували нести матеріальну відповідальність у співвідношенні 50 на 50: якщо товар знищено внаслідок удару, мережа просто не виплачує половину відкладеного платежу (мережа «Фора» також запропонувала варіант заміни товару на новий за пільговими цінами);

• АТБ висунула найжорсткіші умови: з посиланням на введення воєнного стану компанія пропонує у разі знищення товару вважати, що право власності до неї не переходило, покладаючи 100% фінансових втрат безпосередньо на виробника.

За словами одного з опитаних виробників: «Вишенька на торті: якщо ви цю "допку" не підпишете, то ми з вами припиняємо роботу. Крапка!»

Позиція виробників та безрезультатні консультації у владі

Галузеві об'єднання виступили категорично проти нав'язування нових умов. Як пояснив виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур:

«Ми теж ваші партнери і робимо все можливе, щоб доставляти вам і в РЦ, і в магазини. Але якщо нам прилітає на підприємство, ми ж не перекладаємо на вас ризики. Як ви можете впливати на ризики, якщо це товар, який ви передали ритейлу і який перебуває на території майнового комплексу ритейлу?»

У заяві СМПУ також наголошується:

«Особливо обурюють вимоги окремих мереж компенсувати 50-100% вартості продукції, знищеної на РЦ внаслідок ракетних ударів. При цьому ритейл очікує від виробників ще й забезпечення прямих поставок до магазинів, збереження штрафів за недопоставки, ретробонусів, інших платежів і тривалих строків розрахунків».

Спроби врегулювати конфлікт на рівні профільних міністерств та Офісу президента за участі заступника керівника ОП Олексія Соболєва, міністра аграрної політики Тараса Висоцького та міністра економіки Олександра Кравченка конкретних результатів не дали. Представники ритейлу відмовилися від колективних дискусій з асоціаціями, наполягаючи на індивідуальних перемовинах із кожною компанією окремо.

Постачальники побоюються, що капітуляція бодай одного великого виробника змусить погодитися й решту ринку, оскільки супермаркети можуть вдатися до розриву контрактів.

Реакція торговельних мереж та наслідки для ринку

Асоціація ритейлерів України (RAU), Novus та Fozzy Group утрималися від коментарів по суті. Натомість у пресслужбі мережі АТБ журналістам повідомили:

«Йдеться не про перекладання відповідальності чи збитків на партнерів, а про пошук збалансованої моделі розподілу надзвичайних ризиків, які за своїм характером не залежать ані від ритейлера, ані від виробника чи постачальника».

В АТБ заперечили ультимативний характер пропозицій та узгодженість дій з іншими гравцями ринку, проте не уточнили, чи сплачуватимуть кошти за вже знищену продукцію.

Як ритейлери, так і виробники сходяться в одному: воєнні ризики мають компенсуватися за рахунок державних інструментів страхування та підтримки. Поки цього механізму немає, одноосібне покриття збитків виробниками призведе до того, що бізнес буде змушений закладати втрати у відпускні ціни або скорочувати виробництво, що в результаті вдарить по гаманцях кінцевих покупців та асортименту на полицях.